протиставлене до міжнародних вод. Я вважаю такий переклад можливим, бо для всіх інших вод є свій термін: "Внутрішні води --- річки, канали, озера, водосховища, моря та інші водойми, окрім територіальних вод, береги яких належать даній державі"
Так, досить дивно звучать спроби утворити прикметник від "країна", але "держава" загальнувате
"країнні" та "країни" я розумію, а от у другому точно хибодрук закрався. Мабуть, "країнові" мало бути
⟨⟨Я, якщо Ви не помітили, часто пишу притомні переклади. Майже ніколи не пишу з неможливим словотвором.
Незвичні поєднання приростків, наприклад, це наслідок щонайточніше передати суть слова, що є наслідком розуміння цієї суті.
От, наприклад, Ви щось там нарікали на "довивсот". А Ви можете пояснити своїми словами, що таке "осмос"?⟩⟩ ©
"'країнові'
Ne mogé bouti 'crayinovui' œd 'crayina'."
Добродію Єлисію, а можна, будь ласка, докладніше? Чому не може бути саме з цим словом, якщо є чимало прикметників -иновий від іменників на -ина?
>є чимало прикметників -иновий від іменників на -ина?
Наприклад?
Країновий? Руїновий? Родиновий? Годиновий? Дитиновий?
Territory (territorium), territorial imé bouti na pèuno œd 'zem-'. Puitainnhe e pocép/pœddig. Lat. '-torium' e œd '-tor' + '-ium', tb. 'territorium' e œd 'territor ≈ zemlevolodeç, -volodieleç', a u d.-rous. bie ta u rous. e 'zemeç' (Iznadobui Sriezneuscoho 'земьць', Gelexœuscuy I, 298 ‹зе́ме́ць› "Grund-, Gutsbesitzer, Grossgrundbesitzer"). Coli '-ium' e *-ie, to 'terri•tor•ium' bui moglo bouti 'zemeccye'? A tocdie 'territorialis' bui boulo 'zémciyscuy' ci 'zémciynuy / zémciyen'. Otge 'zémciynui / zémciyscui vodui'?
Я теж про це думав, але "земельні"/"приземельні"(чи щось таке) води звучатиме дивно
Ale ou mene tam néyma 'zemelnuy', i 'zemelnuy' proti 'zémciinuy / zémciiscuy / zemeçscuy' ne e 'cytosi take' — tó sõty rœznui rieci ; 'zemelnuy' teacné eaghelscomou 'land' he pricméta ci niemeçscomou 'Lands-' u tœmyge znacyéinnhie.
Відки тут ‹iy›?
Се той сам суфікс, що й у словах на '-я' (< -ьj-є), саме '-ьj-', як ото: дрюччя, сміття і подібні.
Господар Поруш утворив сі приліжні імена 'zémciyscuy' та 'zémciynuy од слова з сим таки суфіксом — ‹земеччя› (як кальку, бо в латинськім слові вжито суфікса '-ium' того ж індоюрупського походження).
І коли в слові ‹земеччя› їр у суфіксі '-ьj-', занепадаючи довжить передній приголосний, то в сильній позиції (перед складом із" слабим"/занепалим йором або єрем), як у сих приліжниках перед суфіксами '-ьск-' та '-ьн-' (із "слабим" єрем) коло сонорних приголосних та глайдів, наприклад /j/, як у сім разі, їр проясняється.
У західних українських говорах даючи /ɪ/.
Так само, наприклад, як у формах 'люди́й, звіри́й, тіни́й'
Господар Поруш дає перед саме їм, тож у своїх письмах одбиває їх питомі рефлекси, пишучи як '-iy-'.
У східних говірках, часто, в сім жеж становищі виступає рефлекс, спільний з рефлексом простого "сильного" єря. Порівняй: люде́й, звіре́й, тіне́й.
Агаа, міню вам.
мовлення (mъlvjenьje) -> мовленнєвий, але мовлен(е/и)йний, мовлен(е/и)йський
Прошу!
»мовлення (mъlvjenьje) -> мовленнєвий, але мовлен(е/и)йний, мовлен(е/и)йський«
Nou, tac.
@Є. Ковтуненко
За устроєм слова це мало б означати щось біля води. Це радше якийсь сутямок до «прибережжя».