Ниякого роду (neuter).
Від "мудрість"
філософія — мудре́нність
філософ — мудре́нник (як маємо уже: письменник, священник тощо)
по-філософськи — мудре́нно
Лексикон словенороський Памва Беринди 1600-хр.:
Філософія - Любомудріє.
Взяв з ісландського слова heimspeki, heimur - світ, speki - мудрість.
Передкладаю це слово за втямок філософії як науки заналом.
Дописане: ткож я розглядав варянт слова ,,мудрествó".
А що? Мꙋдровьство було?
<А що? Мꙋдровьство було?>
Ne ròzouméiõ, cyto ‹Мꙋдровьство› + ‹було› + ‹?› znacity.
Передкладаю це слово за втямок філософії котроїсь.
Приміром, філософія Плятонова -- мудрованнє Плятонове.
Тойді вже ,, мудрованнє Плятоновоє".
<Тойді вже>
Ne tõdui xuility Vas. Primêtui derzyanïa, tô bui primêtui na puitanïe »ciy? / ciya? / ciye?«, imõty bouti u uixœudné tuaré, tô bui su cœunçui: ‹-∅› ( = bez ‹-uy›) u mõgyscé rodé, ‹-a› (ne ‹-â› ni ‹-aya›) u geinscé rodé, ta ‹-o› (ne ‹-ê› ni ‹-oye› ni ‹-eye›) u nicotré rodé:
‹tatœu stœul› — ciy stœul? — tatœu; r.cg.: ‹tatova stola›, d.cg.: ‹tatovou stolou›, b.cg.: ‹tatœuv stœul›, m.cg.: ‹tatové stolé›, o.cg.: ‹tatovomy stolomy›, i.mn.: ‹tatovi stoli›, r.mn.: ‹tatœu stolœu›, d.mn.: ‹tatovœum stolœum›, b.mn.: ‹tatovui stolui›, m.mn.: ‹tatovéx stoléx›, o.mn.: ‹tatovui stolui›, i.du.: ‹tatova stola›, r.du.: ‹tatovou stolou, d.du.: ‹tatovoma stoloma›, b.du.: ‹tatova stola›, m.du.: ‹tatovou stolou›, o.du.: ‹tatovoma stoloma›;
‹sestrina cniga› — ciya cniga? — sestrina; r.cg.: ‹sestrinui cnigui›, d.cg.: ‹sestriné cnigé›, b.cg.: ‹sestrinõ cnigõ›, m.cg.: ‹sestriné cnigé›, o.cg.: ‹sestrinoiõ cnigoiõ›, i.mn.: ‹sestrinui cnigui›, r.mn.: ‹sestrin cnig›, d.mn.: ‹sestrinam cnigam›, b.mn.: ‹sestrinui cnigui›, m.mn.: ‹sestrinax cnigax›, o.mn.: ‹sestrinam cnigam›, i.du.: ‹sestriné cnigé›, r.du.: ‹sestrinou cnigou›, d.du.: ‹sestrinoma cnigoma›, b.du.: ‹sestriné cnigé›, m.du.: ‹sestrinou cnigou›, o.du.: ‹sestrinoma cnigoma›;
‹Leudmilin mõgy› — ciy mõgy? — Leudmilin; r.: Leudmilina mõgya, d.: Leudmilinou mõgyou, b.: Leudmilina mõgya, m.: Leudmiliné mõgyé, o.: Leudmilinomy mõgemy;
‹Vadimovo ditea› — ciye ditea? — Vadimovo; r.: Vadimova diteate, d.: Vadimovou diteati, b.: Vadimovo ditea, m.: Vadimové dideati, Vadimovomy diteamy
i t.d.
хорв. mudroslov(l)je
У чеській mudrosloví це "збірка прислів'їв та приказок; народна мудрість, філософія", див. 
паремія (філологія), гадаю нам краще туди
А, і кілька разів є в Загребельного, теж чи то філософія, чи взагалі "мудрі слова, тексти"
Так перекладено грецьке слово philosophia в давньорусьскѡй мові. Також є засвідчено й варйант любомудриѥ; доладивши до фонетики вкраїньскої мови було б: любомудер'я.
Ну це прямий переклад, смішно шукати ще заміни. Даю вподобайку.
> Ну це прямий переклад, смішно шукати ще заміни
Калькофілія.
Слово "філософія" є в АТССУМ. Дайте джерело на наукову українською мовою літературу, де слово "мудролюб’я" фігурує за філософія.
Доладивши до фонетики вкраїнської мови було б: любому́дря.
мудролюб'я є прямішим перекладом грецького φιλοσοφία [philoso'phia] аніж любомудря: від φίλος (друг) або радше φιλία (любов) und σοφία (мудрість).
А чому “люб'Я”?
Ми ж не пишемо: працелюб'Я, самолюб'Я!
На мою думку, має бути мудролюбство.
-
Кальколюб'я, скоріш.
Пряме калькування грецької за мотивами церковнослов'янської.