Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
+ + + + + + + + + + + + + + + + + +
Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
-
Череда — Стадо крупнаго рогатаго скота (Словарь Грінченка, 1909 р.)
Ми ж не худоба. Гадаю, зросійщені українці просто звикли усюди чуть російське "очередь".
Навіть не тільки російське "очередь" але й таке саме московське "череда" у вислові "череда событий".
У давньоруський то теж "російське"? не знав, що в росіян є машина часу, отакої!
ЧЕРЕДА́ «стадо (великої рогатої худоби); сто п’ятдесят корів; косяк (риб); тічка (собак)», не черга людей.
Odin Grincênco e? Ta i toho e ouméti citati.
Нате ще — 
r2u.org.ua: череда
"У розмовному переносному сенсі слово череда означає велику неорганізовану групу людей, які разом кудись ідуть, прямують тощо, юрбу. Інші можливі значення — маса, велика кількість чого-небудь, скупченого, розташованого в одному місці, ряд чого-небудь, подібного одне до одного, низка,вервечка."
А також ЕСУМ :ймовірний зв’язок з індоєвропейським коренем *ker- «різати», бо саме вирізанням рисок на паличці у давнину позначалася як кількість худоби, так і порядок (черговість, час) її випасання;
ЕСУМ: ко́лій «колія; черга».
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – колѣѧ.
Словник Грінченка:
Колія — 3) Порядокъ, очередь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23659-kolija.html#show_point
"Летять по небу пасма хмар – рештки нічних страховищ" (Ю. Яновський).
"Гаряче проміння [сонця] .. лягло на зеленій крутій горі довгими золотими пасмами" (І. Нечуй-Левицький)
2. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь.
3. Витягнутий, невисокий пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж.
goroh.pp.ua: пасмо
---
"Пасмо" в 1933 р. репресували, пропонували "гряда", яке вживалось й у російській мові.
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/P-R.html
Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – перемѣна.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – колѣѧ.
Словник Грінченка:
Колія — 3) Порядокъ, очередь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23659-kolija.html#show_point
Шар — 1) Слой, 2) Ряд.
«Шаром стоять хати», «Шар полукіпків на полі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65434-shar.html#show_point
Хоч ЕСУМ подає це слово з німецького schar, існує праслов'янське слово шаръ, яке дало цілком українське шар (слой), що дуже близько до тями ряд. Тобто п'ять шарі цибулі це ж те саме, що й п'ять рядів цибулі, а три шари Атмосфери це три ряди Атмосфери.
Ще чув, що в давньоруській мові було слово "черед", та чи так се? Хотів би побачити думку тямця.
То виходить, що наше слово, як Желехівський дає? Правильно я розумію, Ялисію (побачив, що Ви дали + під пропоновою до "Ялисій", якщо Ви не проти, то звертатимуся до Вас так)?
Citaite zméncõ nizye. Ne da mi pisati perwõ zméncõ célõ.
Eliséy {jɜlɪˈsʲej} e dobré.
Друс. (http://oldrusdict.ru/dict.html#): череда "очередь"; нрус. (Желехівський/Недільський ІІ, черéд "Reihe", там же: свойим чередóм "in besonderer Abteilung", чередóм "nach der Reihe; nach der logischen Folge"; чередá 1) "Reihe; Ordnung", 2) "Herde", 3) die sogenannte Falzenkatarakte im Dniester bei Jampol (порожисті водопади на Дністрі при Ямполі)".
В українській мові се слово має гинше значіння, ніж у москальській!http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64528-chereda.html#show_point
У деяких ключах +.
Та в усіх, либонь.
"Підійшла ваша черга" - "підійшов ваш ряд".
Що скажете? Чи то по-московськи звучить? Мо по-нашому слід сказати "ваше місце"?
Чесі кажуть: "jste na řadě", словаці: "ste na rade".
А як сказали б українці?
Чому би не "ряд"?
«Чесі кажуть: "jste na řadě", словаці: "ste na rade".»
Єлисію,я про даний ключ питав.
А чому про даний ключ питати, коли то слово для всіх, либонь, ключів годить?
Єлисію, ще раз , я питаю про те, як українською сказати "підійшла моя черга", якщо для всіх ключів, то "підійшов мій ряд" чи що?
Aha, yasno.
E mi rẽd. – без емфази, наголос змістовий на слові "rẽd"
Mené e rẽd. – з емфазою "мій (а не чий инший) rẽd"
Rwfni d.rous.: Дошьлъ бѣ ємоу рѧдъ слоужьбъі (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѧдъ, pwd "очередь").
Дякую. Незвично, та звикатиму.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53066-rjad.html#show_point
+++
+
Ді́йдеться ряд — Придет черед.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13793-dokhodytysja.html#show_point
Не запозичення з германських мов?
https://malid.is/leit/röð
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/radō
—
Знову якась дурня!
Залишімо кілька тисяч питомих слів, навішаємо на них купу значень. Ото наша мова буде багатою, авжеж!
Годі вживать тут слова "дурня" та таких инших слів. Бо в вас самого геть не кожна думка - свято розуму. Тут розмовляють про мовознавство, а не змагаються на межі. А надто дивно чуть од Вас таке про звісне в слова "ряд" значіння, згадане в словницях.