Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
-
Череда — Стадо крупнаго рогатаго скота (Словарь Грінченка, 1909 р.)
Ми ж не худоба. Гадаю, зросійщені українці просто звикли усюди чуть російське "очередь".
Навіть не тільки російське "очередь" але й таке саме московське "череда" у вислові "череда событий".
У давньоруський то теж "російське"? не знав, що в росіян є машина часу, отакої!
ЧЕРЕДА́ «стадо (великої рогатої худоби); сто п’ятдесят корів; косяк (риб); тічка (собак)», не черга людей.
Odin Grincênco e? Ta i toho e ouméti citati.
Нате ще — 
r2u.org.ua: череда
"У розмовному переносному сенсі слово череда означає велику неорганізовану групу людей, які разом кудись ідуть, прямують тощо, юрбу. Інші можливі значення — маса, велика кількість чого-небудь, скупченого, розташованого в одному місці, ряд чого-небудь, подібного одне до одного, низка,вервечка."
А також ЕСУМ :ймовірний зв’язок з індоєвропейським коренем *ker- «різати», бо саме вирізанням рисок на паличці у давнину позначалася як кількість худоби, так і порядок (черговість, час) її випасання;
Ic puitagnou rœdnosti znaceigna ‘(a) turn’ ou slova ‹cered, cereda› i ‹ceredouati› u rousscie:
bœilche mogé poyasniti vuiclad istoslœuya u SISM IV 60—63: *čerda, a tó, cyto:
xotcha ròzvitoc u znaceigne ‘(a) turn, row’ bie dóugen boul stati ouge u izpœilnoslovianscõ dobõ, o ceimy cazjõty sèsia znaceigna po rœznuix slovianscuix móuvax, por. sbxv. ‹čr(ij)eda› (porõcy iz znaceignémy ‘herd, flock’), ceix. ‹třída› ‘class’, ‹[čída]› ‘shift’, sln. ‹čreda› i ‘flock, herd’ i ‘row, turn’, znaceigne ‘turn ; row’ ne e perveisno, perveisne bõdõtchi ‘herd, flock’, ta i sèse znaceigne e œd vuiznacui *‘riezati → dieliti: diel ≈> division: class, group, herd, flock’, a znaceigne ‘turn, row’, he poyasneno u SISM (vidj vuisje), e vuiniclo œd dauneoho izvuiciaya mieniati pastouxœu pasti ceredõ (‘herd, flock’). A tac, roussca móuva, hi inchui slovianscœi móuvui, izbereglui sõty obie znaceignie, i ‘stado, herd, flock’ i ‘turn, row’.
Slœunic Gelexœuscoho tocity pœd slovomy ‹череда́› (cereda) obie znaceignie, i ‘Reihe, Ordnung’ i ‘Herde, Rudel’, ba, iesce i znaceigne ‘die Falsenkatarakte im Dniestr bei Jampol’, i znamenito iz œdcazomy na T. Xèucenca ta P. Couliecha. I xotcha pri Xèucencovi (acéi i pri Couliechevi) e treba pilnouati nagœdna veatsceigna, use tacui te cyto znaceigne ‘turn, row’ e ou obou yix, a tacoge cyto se znaceigne e viedomo, porõcy iz znaceignémy ‘stado’, i u inchax slovianscax móuvax, ta i te cyto se znaceigne e viedomo ouge u drous. pameatcax, mogé za dosta pèuno praviti za docaz rœdnosti seoho znaceigna i u rousscœy móuvie.
A znaceigne ‘stado’ ne mogé slougiti he docaz proti rœdnosti znaceigna ‘row, turn’ u rousscie: za perve, ponevagy obie znaceignie mogemo vidieti i u inchax slovianscax móuvax, a za drougoe, pro nastoyõ, i niem. ‹Schicht› crœmy ‘turn, row, shift’ znacity i ‘layer, stratum ; seam’ i ‘sheet, ply, coat (of a plant)’ i ‘stint’, cde odina znaceigna ne protirieceaty incham, inchami slovami, cyto ‹Schicht› u niem. mogé znaciti ‘layer’ ci ‘sheet’ ne znacity cyto znaceigne ‘turn, shift’ ne e rœdno ou seoho niem. slova. Iesce porœunayte znaceigne ‘turn, course, row’ porõcy iz inchami znaceignami (otge mnogoznacynœsty) ou eaghel. ‹turn›, phran. ‹tour›, catal. ‹torn›, ital., isp. ‹turno›, nzm. ‹beurt› (crœmy ‘turn, course, shift’, i ‘maintenance, service’ i ‘(sexual) intercourse’.
Crœmy toho useoho e slied byrati na cmiet dvie znaceignie ou slova ‹cerga›: ‘miena — odino mienity drougo’, ta ‘read — odino idé za drougomy’, i xotcha sia znaceigna medjouiõty, u inchax móuvax sõty vuirazjena ceasto rœznama slovama, por. i eaghel. ‹turn› a tacoge ‹shift› proti ‹row› ci ‹course›, niem. ‹Reihe› ta ‹Schicht›. Tomou céi muislivo bui boulo doumati i nad puitagnémy ròzdieleigna siyou dvou znaceign slova ‹cerga› i u rousscœy móuvie. Na pr., tout sered dodanuix prostirœu sõty yzocrema slova he: ‹pasmo›, ‹verva, verviça ; verenva›, ‹stalca, stalyca›, cyto teacnõty znaceignou ‹cerga› he ‘course, row’, a meinche (yzocrema ‹stalca, stalyca› ci ‹pasmo›) znaceignou ‘cerga = turn’.
+ + + + + + + + + + + + + + + + + +
Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
Ліпше вже зоставити «вервечка», бо вже існує слово «верва» (захоплення, порив, натхнення), його перейнято із фр. verve «запал».
https://www.dict.com/французько-украінськии/Verve
goroh.pp.ua: Верва
<бо вже існує слово «верва» (захоплення, порив, натхнення), його перейнято із фр. verve «запал».>
To naménite lixiti se pranecyscê slovo ‹verve› u rousscé, gleadaiõtyi pitomui œdpovédnicui na inxya cerpana slova?
Я говорю про те, що новоутворене слово «верва» із первісного «вервечка» як альтернатива «черзі», на мою думку, не годиться, адже, як указав вище, воно перегукується із уже наявним у словниках запозиченням з французької «верва» (захоплення, порив, натхнення), що йде від фр. verve «запал». Саме тому варто віддати перевагу первісному слову «вервечка», замість того, щоб нагромаджувати додаткові значення на маловідоме французьке «верва» 😁
"Летять по небу пасма хмар – рештки нічних страховищ" (Ю. Яновський).
"Гаряче проміння [сонця] .. лягло на зеленій крутій горі довгими золотими пасмами" (І. Нечуй-Левицький)
2. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь.
3. Витягнутий, невисокий пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж.
goroh.pp.ua: пасмо
---
"Пасмо" в 1933 р. репресували, пропонували "гряда", яке вживалось й у російській мові.
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/P-R.html
ЕСУМ: ко́лій «колія; черга».
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – колѣѧ.
Словник Грінченка:
Колія — 3) Порядокъ, очередь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23659-kolija.html#show_point
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – перемѣна.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – колѣѧ.
Словник Грінченка:
Колія — 3) Порядокъ, очередь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23659-kolija.html#show_point
Шар — 1) Слой, 2) Ряд.
«Шаром стоять хати», «Шар полукіпків на полі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65434-shar.html#show_point
Хоч ЕСУМ подає це слово з німецького schar, існує праслов'янське слово шаръ, яке дало цілком українське шар (слой), що дуже близько до тями ряд. Тобто п'ять шарі цибулі це ж те саме, що й п'ять рядів цибулі, а три шари Атмосфери це три ряди Атмосфери.
Ще чув, що в давньоруській мові було слово "черед", та чи так се? Хотів би побачити думку тямця.
То виходить, що наше слово, як Желехівський дає? Правильно я розумію, Ялисію (побачив, що Ви дали + під пропоновою до "Ялисій", якщо Ви не проти, то звертатимуся до Вас так)?
Citaite zméncõ nizye. Ne da mi pisati perwõ zméncõ célõ.
Eliséy {jɜlɪˈsi͡ej} e dobré.
Друс. (http://oldrusdict.ru/dict.html#): череда "очередь"; нрус. (Желехівський/Недільський ІІ, черéд "Reihe", там же: свойим чередóм "in besonderer Abteilung", чередóм "nach der Reihe; nach der logischen Folge"; чередá 1) "Reihe; Ordnung", 2) "Herde", 3) die sogenannte Falzenkatarakte im Dniester bei Jampol (порожисті водопади на Дністрі при Ямполі)".
В українській мові се слово має гинше значіння, ніж у москальській!http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64528-chereda.html#show_point
<В українській мові се слово має гинше значіння, ніж у москальській!>
Tô e odino iz znacyeiny; ou Gelexœuscoho (II, 1066: ‹череда́›): 1) "Reige", 2) "Ordnung, 3) "Herde; Rudel", 4) "Falsenkatarakte im Dniester bei Jampol". Tamge e i ‹чередува́ти› "einreihen". A isce ou Onixykevitya (II, 367): ‹череди́ти› 1. *чергувати", 2. "перевіряти присутність; робити перекличку", u slœunicé govorœu Boucovinui (639): ‹чере́д› "черга", ‹череда́› "робочі бджоли", u slœunicé givorœu Polésïa (230): ‹череда́› "косяк риб", ‹чередні́ца› "плетений з ременю батіг, плетінка; довгий батіг з коротким пужалном", i ou Grincênca ‹чережни́й› "очередной".
Богдане, якщо ви ще сюди заходите то поставте 👎
Ось приклад засмічення Соовотвору — 13 дурних перекладів від одного користувача, за які ніхто не голосував. Їх спокійно можна вилучати
creagy (creaj)
/kre̯͡aʒ/ [krʲaʒ, kri̯͡aʒ, kri̯͡eʒ, kreʒ, kraʒ]
Gelex. I 386: ‹кряж [креж]› ‘Schichte’ ; por. znaceigna slova ‹Schicht› u niem. Slovo ‹creagy (creaj)› e œd corene *krENg-, uzteagloho mienoiõ *EN : *ON iz corenemy *krONg- u ‹crõg, crõgiti›, a he dieyeslovo e zastõpleno i dieyeslovami ‹creanõti›, ‹creatati›, a iz *ON iesce slovami ‹crõtiti, crõtcha, crõt[uy]›. Slovo ‹creagy (creaj)› znacity yzocrema xrybet gœr, pogœrye <= ‘read, nizcõ gœr’, i zagalomy ‘read, nizcõ’, otge ‘read, nizca (pasmo, greada) [odinacovuix ci podœbnuix rieciy]’, a œdtac ucladaié znacieigne *‘odinacovui ci podœbnui rieci po sobie, za soboiõ’ → ‘ceredouagne tacuix rieciy’.
Vidjte iesce moyõ izmiencõ pœd ‹череда› (cereda) tout.
У деяких ключах +.
Та в усіх, либонь.
"Підійшла ваша черга" - "підійшов ваш ряд".
Що скажете? Чи то по-московськи звучить? Мо по-нашому слід сказати "ваше місце"?
Чесі кажуть: "jste na řadě", словаці: "ste na rade".
А як сказали б українці?
Чому би не "ряд"?
«Чесі кажуть: "jste na řadě", словаці: "ste na rade".»
Єлисію,я про даний ключ питав.
А чому про даний ключ питати, коли то слово для всіх, либонь, ключів годить?
Єлисію, ще раз , я питаю про те, як українською сказати "підійшла моя черга", якщо для всіх ключів, то "підійшов мій ряд" чи що?
Aha, yasno.
E mi rẽd. – без емфази, наголос змістовий на слові "rẽd"
Mené e rẽd. – з емфазою "мій (а не чий инший) rẽd"
Rwfni d.rous.: Дошьлъ бѣ ємоу рѧдъ слоужьбъі (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѧдъ, pwd "очередь").
Дякую. Незвично, та звикатиму.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53066-rjad.html#show_point
+++
+
Ді́йдеться ряд — Придет черед.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13793-dokhodytysja.html#show_point
Не запозичення з германських мов?
https://malid.is/leit/röð
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/radō
—
Знову якась дурня!
Залишімо кілька тисяч питомих слів, навішаємо на них купу значень. Ото наша мова буде багатою, авжеж!
Годі вживать тут слова "дурня" та таких инших слів. Бо в вас самого геть не кожна думка – свято розуму. Тут розмовляють про мовознавство, а не змагаються на межі. А надто дивно чуть од Вас таке про звісне в слова "ряд" значіння, згадане в словницях.