Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
+ + + + + + + + + + + + + + + + + +
Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
-
Череда — Стадо крупнаго рогатаго скота (Словарь Грінченка, 1909 р.)
Ми ж не худоба. Гадаю, зросійщені українці просто звикли усюди чуть російське "очередь".
Навіть не тільки російське "очередь" але й таке саме московське "череда" у вислові "череда событий".
У давньоруський то теж "російське"? не знав, що в росіян є машина часу, отакої!
ЧЕРЕДА́ «стадо (великої рогатої худоби); сто п’ятдесят корів; косяк (риб); тічка (собак)», не черга людей.
Odin Grincênco e? Ta i toho e ouméti citati.
Нате ще — 
r2u.org.ua: череда
"У розмовному переносному сенсі слово череда означає велику неорганізовану групу людей, які разом кудись ідуть, прямують тощо, юрбу. Інші можливі значення — маса, велика кількість чого-небудь, скупченого, розташованого в одному місці, ряд чого-небудь, подібного одне до одного, низка,вервечка."
ЕСУМ: ко́лій «колія; черга».
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – колѣѧ.
Словник Грінченка:
Колія — 3) Порядокъ, очередь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23659-kolija.html#show_point
Словник Грінченка:
Вервечка — Ряд, толпа людей, животных.
«А он Грицько малу вервечки за собою веде». Мир. Пов. І. 129. «Вервечка курей». Мнж. 177.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/4491-vervechka.html#show_point
goroh.pp.ua: вервечка
Ліпше вже зоставити «вервечка», бо вже існує слово «верва» (захоплення, порив, натхнення), його перейнято із фр. verve «запал».
https://www.dict.com/французько-украінськии/Verve
goroh.pp.ua: Верва
<бо вже існує слово «верва» (захоплення, порив, натхнення), його перейнято із фр. verve «запал».>
To naménite lixiti se pranecyscê slovo ‹verve› u rousscé, gleadaiõtyi pitomui œdpovédnicui na inxya cerpana slova?
Я говорю про те, що новоутворене слово «верва» із первісного «вервечка» як альтернатива «черзі», на мою думку, не годиться, адже, як указав вище, воно перегукується із уже наявним у словниках запозиченням з французької «верва» (захоплення, порив, натхнення), що йде від фр. verve «запал». Саме тому варто віддати перевагу первісному слову «вервечка», замість того, щоб нагромаджувати додаткові значення на маловідоме французьке «верва» 😁
"Летять по небу пасма хмар – рештки нічних страховищ" (Ю. Яновський).
"Гаряче проміння [сонця] .. лягло на зеленій крутій горі довгими золотими пасмами" (І. Нечуй-Левицький)
2. Довга лінія, довгі або переплутані лінії, смуги чого-небудь.
3. Витягнутий, невисокий пагорб або група таких пагорбів; невеликий гірський кряж.
goroh.pp.ua: пасмо
---
"Пасмо" в 1933 р. репресували, пропонували "гряда", яке вживалось й у російській мові.
https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Sci/Linguistics/rejestr/P-R.html
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – перемѣна.
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
Чреда – колѣѧ.
Словник Грінченка:
Колія — 3) Порядокъ, очередь.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23659-kolija.html#show_point
Шар — 1) Слой, 2) Ряд.
«Шаром стоять хати», «Шар полукіпків на полі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/65434-shar.html#show_point
Хоч ЕСУМ подає це слово з німецького schar, існує праслов'янське слово шаръ, яке дало цілком українське шар (слой), що дуже близько до тями ряд. Тобто п'ять шарі цибулі це ж те саме, що й п'ять рядів цибулі, а три шари Атмосфери це три ряди Атмосфери.
Ще чув, що в давньоруській мові було слово "черед", та чи так се? Хотів би побачити думку тямця.
То виходить, що наше слово, як Желехівський дає? Правильно я розумію, Ялисію (побачив, що Ви дали + під пропоновою до "Ялисій", якщо Ви не проти, то звертатимуся до Вас так)?
Citaite zméncõ nizye. Ne da mi pisati perwõ zméncõ célõ.
Eliséy {jɜlɪˈsi͡ej} e dobré.
Друс. (http://oldrusdict.ru/dict.html#): череда "очередь"; нрус. (Желехівський/Недільський ІІ, черéд "Reihe", там же: свойим чередóм "in besonderer Abteilung", чередóм "nach der Reihe; nach der logischen Folge"; чередá 1) "Reihe; Ordnung", 2) "Herde", 3) die sogenannte Falzenkatarakte im Dniester bei Jampol (порожисті водопади на Дністрі при Ямполі)".
В українській мові се слово має гинше значіння, ніж у москальській!http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/64528-chereda.html#show_point
<В українській мові се слово має гинше значіння, ніж у москальській!>
Tô e odino iz znacyeiny; ou Gelexœuscoho (II, 1066: ‹череда́›): 1) "Reige", 2) "Ordnung, 3) "Herde; Rudel", 4) "Falsenkatarakte im Dniester bei Jampol". Tamge e i ‹чередува́ти› "einreihen". A isce ou Onixykevitya (II, 367): ‹череди́ти› 1. *чергувати", 2. "перевіряти присутність; робити перекличку", u slœunicé govorœu Boucovinui (639): ‹чере́д› "черга", ‹череда́› "робочі бджоли", u slœunicé givorœu Polésïa (230): ‹череда́› "косяк риб", ‹чередні́ца› "плетений з ременю батіг, плетінка; довгий батіг з коротким пужалном", i ou Grincênca ‹чережни́й› "очередной".
Богдане, якщо ви ще сюди заходите то поставте 👎
У деяких ключах +.
Та в усіх, либонь.
"Підійшла ваша черга" - "підійшов ваш ряд".
Що скажете? Чи то по-московськи звучить? Мо по-нашому слід сказати "ваше місце"?
Чесі кажуть: "jste na řadě", словаці: "ste na rade".
А як сказали б українці?
Чому би не "ряд"?
«Чесі кажуть: "jste na řadě", словаці: "ste na rade".»
Єлисію,я про даний ключ питав.
А чому про даний ключ питати, коли то слово для всіх, либонь, ключів годить?
Єлисію, ще раз , я питаю про те, як українською сказати "підійшла моя черга", якщо для всіх ключів, то "підійшов мій ряд" чи що?
Aha, yasno.
E mi rẽd. – без емфази, наголос змістовий на слові "rẽd"
Mené e rẽd. – з емфазою "мій (а не чий инший) rẽd"
Rwfni d.rous.: Дошьлъ бѣ ємоу рѧдъ слоужьбъі (http://oldrusdict.ru/dict.html#: рѧдъ, pwd "очередь").
Дякую. Незвично, та звикатиму.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/53066-rjad.html#show_point
+++
+
Ді́йдеться ряд — Придет черед.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/13793-dokhodytysja.html#show_point
Не запозичення з германських мов?
https://malid.is/leit/röð
https://en.wiktionary.org/wiki/Reconstruction:Proto-Germanic/radō
—
Знову якась дурня!
Залишімо кілька тисяч питомих слів, навішаємо на них купу значень. Ото наша мова буде багатою, авжеж!
Годі вживать тут слова "дурня" та таких инших слів. Бо в вас самого геть не кожна думка – свято розуму. Тут розмовляють про мовознавство, а не змагаються на межі. А надто дивно чуть од Вас таке про звісне в слова "ряд" значіння, згадане в словницях.