Як Ви визначаєте давність? Бо в давніших словниках слова "пошук" нема: r2u.org.ua: Поиск . Воно з'явилось тільки в совєцьких словниках як мавпований московський "поиск".
Зараз губернатор послав жандармів ськати Тимоху, а Івзі звелів тутечка дожидати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 292); Василеві того тілько й треба, — наївся, напився дома і пішов товариства ськати, у його своє товариство було (Панас Мирний, IV, 1955, 78). sum.in.ua: sjkaty
Однак не Ви ж подали сюди це слово. "Глядати", доречі, галицьке слово, не вживане в більшості українців. Невже не можна подати слова, близького більшості?
Воно таке галицьке, що аж є в словнику давньоруської Срезневського.
"Невже не можна подати слова, близького більшості?"
И досить уже цих застарілих кліше з кінця 19 - початку 20 століття. Більшості вкраїнців нині близькі московська та суржик. Не живіть минулим, бо воно й сьогодення вкрай різняться.
Деякі околичні говірки (як галицька в цьому разі) зберегли якісь давні прикмети, що зникли в ядрі української людності. А як вони зникли, то навіщо їх знову туди пхати? Коли Ви справді гадаєте, що більшості українців ближчі московська й суржик, то навіщо самі живете минулим та сидите отут?
На тих, як Ви зо зла кажете, московщених говірках, започатковано теперішній український мовний узір. Навіть Іван Франко, хоч і не завжди вдатно, підметиковував під його мову своїх творів, поставивши тим самим крапку в розмовах, чи потрібна Галичині осібна літературна мова.
"А як вони зникли, то навіщо їх знову туди пхати?"
Ще раз, в Україні вкраїнська мова зникла подекуди. То нащо ж її пхати в голови вкраїнцям? Є ж "общєпанятний".
"Коли Ви справді гадаєте, що більшості українців ближчі московська й суржик, то навіщо самі живете минулим та сидите отут?"
Це взагалі незрозуміле речення. Я якось пов'язаний дуже з українцями, які вкраїнською не розмовляють, заледжу від них чи що? Якщо вони не розмовляють, то я теж не маю, відповідно й на Словотвір мені зась? Лоґіка неясна.
Пошук — шукання, розшукування чого-небудь.
Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба.
від полонізму "шукати", від польського szukać, далі від нижньонімецького sōkian, в сучасній німецькій – suchen.
Перекладаємо слово пошук
Я хоч i "упоротий" пурист, але ж не на стiльки 😁
Хай краще буде пошук
Слово хоч непитоме, але давно украïнське, бо польською буде poszukiwanie
Як Ви визначаєте давність? Бо в давніших словниках слова "пошук" нема: r2u.org.ua: Поиск . Воно з'явилось тільки в совєцьких словниках як мавпований московський "поиск".
Нiт, див. у словнику Желехiвського 1886 p.:
Пóшук, m. пошýканка, f.M.III. das Nachsuchen, Nachfrage. f.s. Пóпит
Тут зняток неможливо вставити, тому ось так
Зараз губернатор послав жандармів ськати Тимоху, а Івзі звелів тутечка дожидати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 292); Василеві того тілько й треба, — наївся, напився дома і пішов товариства ськати, у його своє товариство було (Панас Мирний, IV, 1955, 78). sum.in.ua: sjkaty
+
Тобто замінити українське слово на подобу російського "іскать"?
-
від "глядіти"
шукати
sum.in.ua: ghljadity
Од "глядіти" буде "глядіння".
А від "глядати" - "глядання".
Однак не Ви ж подали сюди це слово. "Глядати", доречі, галицьке слово, не вживане в більшості українців. Невже не можна подати слова, близького більшості?
Воно таке галицьке, що аж є в словнику давньоруської Срезневського.
"Невже не можна подати слова, близького більшості?"
И досить уже цих застарілих кліше з кінця 19 - початку 20 століття. Більшості вкраїнців нині близькі московська та суржик. Не живіть минулим, бо воно й сьогодення вкрай різняться.
Деякі околичні говірки (як галицька в цьому разі) зберегли якісь давні прикмети, що зникли в ядрі української людності. А як вони зникли, то навіщо їх знову туди пхати? Коли Ви справді гадаєте, що більшості українців ближчі московська й суржик, то навіщо самі живете минулим та сидите отут?
Правду кажете, атьже де перспективніші суть говірки сходу та центру московщені.
На тих, як Ви зо зла кажете, московщених говірках, започатковано теперішній український мовний узір. Навіть Іван Франко, хоч і не завжди вдатно, підметиковував під його мову своїх творів, поставивши тим самим крапку в розмовах, чи потрібна Галичині осібна літературна мова.
"А як вони зникли, то навіщо їх знову туди пхати?"
Ще раз, в Україні вкраїнська мова зникла подекуди. То нащо ж її пхати в голови вкраїнцям? Є ж "общєпанятний".
"Коли Ви справді гадаєте, що більшості українців ближчі московська й суржик, то навіщо самі живете минулим та сидите отут?"
Це взагалі незрозуміле речення. Я якось пов'язаний дуже з українцями, які вкраїнською не розмовляють, заледжу від них чи що? Якщо вони не розмовляють, то я теж не маю, відповідно й на Словотвір мені зась? Лоґіка неясна.
"теперішній український мовний узір"
Кажете ни би то що добре...
від "знаходити"
Це вже здобуток шукання.
Від шукати
Від шукати
Від шукати
Від шукати