Значення слова
Пошук — шукання, розшукування чого-небудь.
Приклад вживання

Ці хлопці слідкують за вашими пошуками, отакого вони шукають чорного дуба.

Походження

від полонізму "шукати", від польського szukać, далі від нижньонімецького sōkian, в сучасній німецькій – suchen.

Розділи

Перекладаємо слово пошук

ськання
31

Зараз губернатор послав жандармів ськати Тимоху, а Івзі звелів тутечка дожидати (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 292); Василеві того тілько й треба, — наївся, напився дома і пішов товариства ськати, у його своє товариство було (Панас Мирний, IV, 1955, 78). sum.in.ua: sjkaty

Oleksa Rusyn 14 червня 2020
16 червня 2020

+

16 червня 2020

Тобто замінити українське слово на подобу російського "іскать"?

4 липня 2021

До чого тут Іскать? ви сліпий? чи читати не вмієте?

24 квітня 2023

Так бо дієслово від цього є «ськати», що співзвучно з «іскать».

5 серпня 2020

-

29 грудня 2020

Хиба я маю здогадуваться, що Ви хочете сказати отим мінусом?

28 грудня 2020

-

29 грудня 2020

І що мені з того мінуса? Поясніть причину, а як ні, то нема чого й позначаться.

29 грудня 2020

То не звернення до Вас, а просто позначка, що я цього не схвалюю й нікому не раджу вживати.

Мені начхати і на доводи, і на джерела, якщо вони пропонують наближувати до московської мови навіть те, від чого навіть московити не додумалися нас змусити відмовитися в добу лінгвоциду.

29 грудня 2020

Коли Ви гадаєте, що необґрунтована думка має когось обходить, то нехай буде гречка.

10 лютого 2021

Так це пошук вошей в голові.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/57698-skaty.html#show_point

10 лютого 2021

Слово "ськати" виникло од давньоруського "искати", що означало "шукати" (будь-що). А приклади од Квітки-Основ’яненка й Панаса Мирного свідчать, що те первісне значіння не загубилось.

10 лютого 2021

Олексо, Ви ж самі пишете, що за совка тексти часто міняли... А тепер на совковий словник посилаєтеся...

10 лютого 2021

Словник може бути "совковий", але ж посилання на джерела в нім дають судити...

10 лютого 2021

Міняли на користь тодішньої мовної норми. Слово "ськати" не звідти, бо й совковий словник дає приміту "діал".

9 січня

От питання: у чому сенс позначати слово, що звучить ближче до московської ніж "шукати" діялектним? це ж навпаки віддаляє звучанням українську від неї.

10 лютого 2021

Тільки-що глянув корпус мови, ото й мене бентежить, що єдиний автор, у якого всі "ськають" це Григорій Квітка-Основ'яненко, хто багато й російською писав, та ще Василь Мова (хто родився в Краснодарському краю!).

А всі наступні вживання слова в тямі "шукати" з'явилися хіба за Союзу.

10 лютого 2021

+ Панас Мирний. Уже щонайменше три письменники.

10 лютого 2021

Ну й де Панас Мирний? У корпусах не виджу.
Згадок про те "ськати" мало. А джерела совкові. Прошу добріших доводів.

10 лютого 2021

Не видите, бо не гляділи.
Панас Мирний, "Брат і сестра": https://www.myslenedrevo.com.ua/uk/Lit/M/MyrnyP/OtherWorks/JakVedetsjaTakIZhyvetsja/BratISestra.html .

Г. Квітка-Основ'яненко, "Маруся": https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=1018&page=16 .

З галицьких народних казок: "І так ходили но селах, ськали" [персня] (https://docobook.com/-535b09de693507e4957176e61a5253b18314.html).

Письменник Анатолій Свидницький (uk.wikipedia.org: Свидницький Анатолій Патрикійович#:~:text=Свидницький Анатолій Патрикійович ; родом з Поділля, жив згодом у Києві, на Полтавщині й Сіверщині), "Люборацькі" (1861 - 1862): "Так думаючи та передумуючи, і ськать не ськала [собі чоловіка], а тільки перебирала пальцями..."

З теперішніх письменників знайшов у Ліни Костенко: "Що ви ськали у слові? В слові ж тільки сонця." ("Літо 1963").

Ще в Мар'яна Федуха (родом галичанина): "Ськали попа, бо була православної віри" (http://virchi.narod.ru/poeziya2/feduh.html

Юрій Павліш (з руминських українців): "Шукали-ськали й не знайшли, Вони ж на іншім світі" (https://uur.ro/images/ziare/holos/2015/holos%20248.pdf).

Я вже примічав передніше Карлові-Францеві, що совкові джерела зло, коли міняли авторове на те, що мали за нову мовну норму. А слово "ськати" до того не причетне. Видно з усього, що це слово таки збирались викорінить, давши йому примітку "діал.", хоч джерела доводять, що воно засвідчене із значінням "шукати" і на Київщині, і на Поділлі, і на Галичині, і на Слобожанщині, і на Буковині.

10 лютого 2021

Тепер тільки з'ясувати яке джерело стійніше: корпус української мови чи поодинокі сторінки в інтернеті...
А Панаса Мирного Ви так и не показали.
Квітка-Основ'яненко в корпусі зазначений. Ще декілька згадок у деяких письменників, а на тому все...
Чи могло слово, яке було в широкому вжиткові, так мало траплятися? Чи не Ви, Олексо, проти слів, невідомих широким верствам простого люду?
http://uacorpus.org/

11 лютого 2021

Я вже не знаю, як Ви там у корпусі гляділи, чи то ськали. А я надибав там, окрім сили витягів з творів Квітки-Основ'яненка, ще й таке:
- "Почав ськати криницю чи колодязь" (Михайло Галиця & Петро Лінтур, "Казки зелених гір" (збірка), 1965);
- "Посідали довкола ватри, поснідали, напилися води і рушили ськати дорогу" (Михайло Галиця & Петро Лінтур, "Казки зелених гір" (збірка), 1965);
- "Сядуть, було, з Ксаверієм за лубки, почнуть-бо ськати ази й фіти, а він: «Сметанки, братва, закортіло..." (Віктор Близнець, "Древляни", 1967);
- "Перестрахані, ми смо ся розбігли ськати спасу від дощу й поночі..." (Іван Білик, "Меч Арея", 1970);
- "Хто чого ськає, тоє придибає" ("Галицько-руські народні приповідки", 1909);
- "Так ми оце порадились до ладу, та поклали так, що кращого жениха нам і не зіськати... " (Василь Мова, "Старе гніздо й молоді птахи", 1883);
- "Всюди ськаю та питаю, що аж серденько знурив!" (Стецько Шереперя, "Купала на Ивана", 1838);
- "Повітруля украла мою жінку. Я вже давно ськаю її по світу, а не знаходжу" (Михайло Галиця & Петро Лінтур, "Казки зелених гір" (збірка), 1965) тощо.

І направу на Панаса Мирного я Вам таки дав на початку переднішого дописа.

І як це може буть невідоме широким верствам люду слово, засвідчене в усяких куточках України? Воно, може, нечасто вживане, та таки повсюди відоме.

11 лютого 2021

Вас не бентежить, що купа з цього є радянської епохи?

11 лютого 2021

Де Ви побачили радянську епоху, коли там більше дожовтневих авторів та народної творчості? Мене взагалі приємно дивує, що це слово трапляється й у письменників, що творили за совка, бо його совєцький СУМ затаврував як говіркове (якої, в біса, говірки, коли його вживають і на заході, і на сході, і в центрі України?).

11 лютого 2021

Я писав уже. Василь Мова з кубанщини, нині Росії, не дивно, що він оце слово вживав. Стецько Шереперя був священником російської православної церкви. У Галицько-руських приповідках незрозуміло, яка саме там тяма. Усі решта джерела вже радянської епохи.

12 лютого 2021

--- У Галицько-руських приповідках незрозуміло, яка саме там тяма.

Та ну невже? "Хто чого ськає, тоє придибає". – Хто чого шукає, те й знаходить. Ви незгідні? То поясніть мені, як іще можна зрозуміть ці слова.

--- Я писав уже. Василь Мова з кубанщини, нині Росії, не дивно, що він оце слово вживав.

Це можна було б покласти за довода, якби це слово з тим самим значінням не було засвідчене в инших українських землях. І чому взагалі має має править за довід, що Кубань тепер московська, коли ми розглядаємо твора кінця 19 століття? Тоді більша частина України – од Волині й Поділля до Слобожанщини й Кубані – була під Москвою.

--- Стецько Шереперя був священником російської православної церкви.

І що з того? Тоді вся підросійська Україна була під московською церквою. Священики правили службу Божу церковнослов'янською, а розмовляли з родиною й парафіянами українською.

--- Усі решта джерела вже радянської епохи.

По-перше, неправда Ваша. Дарма що "Казки зелених гір" видано за Совєтів, це народна творчість. По-друге, треба вміть робить із совєцькими мовними й джерелами. Ви ж не будете одкидать слів "голова" й "нога", бо вони є в СУМі? Одна річ, коли якесь мовне явище не засвідчене в давніших мовних джерелах і вигулькує аж за Совєтів. А инша річ, коли мовне явище було звісне ще за царя Панька, як у нашому разі. А СУМ ще й затаврував слово, що ми розглядаємо, як говіркове, дарма що воно засвідчене в багатьох куточках українських земель, і показав тим, що не хоче пускать того слова до широкого вжитку.

12 лютого 2021

Як пояснити тільки, що таке "широковживане народнє" слово в корпусах свідчено до радянської доби тільки декілька раз од декількох авторів...

12 лютого 2021

Ви перекручуєте мої слова. Я писав: "Воно, може, нечасто вживане, та таки повсюди відоме". Не марнуйте мого часу своїм лукавством. І чому Ви не зважили, що слово засвідчено в українського письменника з Руминії, куди совєти не дістались? Чи не тому, що це не вписується в Ваше бачення? І то нічого, що я ще тільки мільйон разів казав, то скажу й у мільйон перший раз: радянські словники явно не любили цього слова, давши йому помітку "діал.", хоча його вживали і на сході, і на заході, і в центрі України. Я бачу, що мої доводи Вас однаково не впевняють. Тож розмовлять про це далі даремно. Ставлю крапку.

12 лютого 2021

"Ви перекручуєте мої слова. Я писав: "Воно, може, нечасто вживане, та таки повсюди відоме". Я до того, що Ви повсякчас пишете, що якісь галицькі, закарпатські чи ще якісь слова суть невідомі голій більшости, а тут за рідкісне слово стоїте горою.
"Не марнуйте мого часу своїм лукавством." Ще в підступі мене звинуватьте для повної картини.
Ви йдете проти фактажу. У корпусах це слово трапляється аж 40 раз, з яких тільки 26 дорадянської доби (18 з них у творах Квітки-Основ'яненка). Якщо ж поглядати їнші формули як-от "ськали", "ськаю" тощо, то вийде більше, та не набагато. На знане серед люду слово не тягне. А часто з тим самим значінням, що вище писав був КФЯЙ.
Тож ставите крапки Ви чи ні, а факт є факт.
P.S.: Чому Ви пишете "Руминія"?

12 лютого 2021

Я писав Вам давніше, що є одмінність між словом, нечасто вживаним, та знаним усюди, та словом, уживаним тільки на невеликій чи меншій частині українських земель, а Ви мені знову за рибу гроші.
Я поставив крапку, бо не хочу марнувать свого часу та товкти воду в ступі, а Ви вже собі гадайте, як хочете. То Ваше право.

Я пишу "Руминія", бо це традиційне назвище сусідньої країни в більшій частині України.

12 лютого 2021

Відки Ви це берете? И не ліпше тоді вже звати ту країну "Волощиною"?

12 лютого 2021

Я ніколи не чув "Румунії" од змалку українськомовних людей з колишньої підросійської України. Усі кажуть "Руминія". В Огієнковому "Українському стилістичному словникові" так і написано, що "Румунія" – галицька одміна (певно з польського "Rumunia"), а в Великій Україні (як тоді казали) заведено казать "Руминія".

Либонь не годиться називати сусідню країну Волощина, бо Волощина – тілько один з руминських країв, поряд із (Західною) Молдовою, Трансильванією та Добруджею.

Ще скажу про добір слів на цьому проєкті. Його мета – знаходить чи вигадувать українські слова, щоб замінить слова, черпані з чужих мов. Головна вимога до цих слів: вони повинні буть ясні широкому загалові. Наприклад, слово "видіти", що зосталось у вжитку в галицьких говірках, добре тим, що має силу споріднених слів, уживаних у всій Україні: "видний", "видкий", "очевидьки". То й не треба довго гадать, що воно означає. Слово "стінити" із значінням "імітувати" добре тим, що збереглось у виразі "стінити дурня". Тож, коли вживать цього слова ширше, його однаково зрозуміють. Нове слово "сотина" ("процент") утворене так само, як і инші числівникові йменники, тож і тут не треба ламать собі голову над його значінням.
Слово "ськати" засвідчене в широкому значінні в давніших і новіших творах письменства в усіх кутках українських земель, а в вузькому – і в словниках. Його значіння ясне більшості, як не всім. Більше нічого не треба.

12 лютого 2021

Я надто старий, щоб вести суперечку. Вірю, шо потрібно глянути далекі ізольовані говірки, десь далеко від міст, від хороших дорог, розізнати яке значіння в них у слова "ськати". Якщо "шукати", тоді орудуйте цим словом на здоров'я. Якщо "шукати блох", тоді вже маємо що маємо.

12 лютого 2021

"Либонь не годиться називати сусідню країну Волощина, бо Волощина - тільки один з руминських країв, поряд із (Західною) Молдовою, Трансильванією та Добруджею."
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/8025-volokh.html#show_point
"Його значіння ясне більшості, як не всім."
Більшости, як не всім, и московська мова на Вкраїні відома.

12 лютого 2021

Ви ж самі бачите, що "ськати" частіше вживане із значінням "шукати комах (бліх, кліщів тощо)", одначе не втратило давнішого значіння "шукати (будь-чого)" геть чисто – ні на Київщині (Ліна Костенко), ні на Полтавщині (Панас Мирний, Іван Білик), ні на Слобожанщині (Квітка-Основ'яненко, Стецько Шереперя), ні на Кубані (Василь Мова), ні на Галичині (Мар'ян Федух; народні приповідки), ні на Поділлі (Свидницький, Віктор Близнець), ні на Мараморощині (Юрій Павліш), ні на Закарпатті ("Казки зелених гір"). Як то кажуть: Схід і Захід разом. Слово "ськати" засвідчене із значінням "шукати" і до і після Совєтів. А Ви мене чомусь іще виряджаєте досліджувать якісь самотні говірки. Я ж гадаю, що й цього має вистачить. А як ні, то звиняйте.

12 лютого 2021

Нехай так у Грінченка. У мене є своя думка, що я її обґрунтував передніше. Як будете Валахію називать, коли вся Руминія – Волощина? До того ж, нам чужі обидва назвища, бо не українці вигадали слово "волох", і румини себе так ніколи не називали.

До чого московська мова, коли я її ніде не подаю як довід? Аби побалакать?

12 лютого 2021

"До чого московська мова, коли я її ніде не подаю як довід? Аби побалакать?"
До того, що "ясне більшости" не довід, бо більшість тепер знає все, що завгодно, треба чи не треба.

12 лютого 2021

Зрозуміливість для більшості це не тільки довід, а найперший довід. Звісно, що мається на думці зрозуміливість через знання української мови, а не чужих мов, а то не треба було й створювать цього проєкту.

24 квітня 2023

+

8 січня

Иськання також має право на існування

пошук
25
Михас Туро 14 червня 2020
3 грудня 2022

Це, бачиться, навіть не руське слово, а вигадка на взір московського "поиск". У давніших словницях цього слова годі й ськать: r2u.org.ua: поиск. Там є тілько "шукання", шуканина". Я знайшов "пошук" тілько в Желехівського: https://archive.org/details/malorusko-nimetskyj/tom-2/page/731/mode/1up?q=пошук. Одначе звісно, що на його словниці добряче позначились галицьке язичиє й політична й мовна одрубність Галичини.

глядання
14

від "глядіти"
шукати
sum.in.ua: ghljadity

Nykyfor Pavlenko 14 червня 2020
14 червня 2020

Од "глядіти" буде "глядіння".

17 жовтня 2020

А від "глядати" - "глядання".

17 жовтня 2020

Однак не Ви ж подали сюди це слово. "Глядати", доречі, галицьке слово, не вживане в більшості українців. Невже не можна подати слова, близького більшості?

17 жовтня 2020

Воно таке галицьке, що аж є в словнику давньоруської Срезневського.
"Невже не можна подати слова, близького більшості?"
И досить уже цих застарілих кліше з кінця 19 - початку 20 століття. Більшості вкраїнців нині близькі московська та суржик. Не живіть минулим, бо воно й сьогодення вкрай різняться.

17 жовтня 2020

Деякі околичні говірки (як галицька в цьому разі) зберегли якісь давні прикмети, що зникли в ядрі української людності. А як вони зникли, то навіщо їх знову туди пхать? Коли Ви справді гадаєте, що більшості українців ближчі московська й суржик, то навіщо самі живете минулим та сидите отут?

18 жовтня 2020

Правду кажете, атьже де перспективніші суть говірки сходу та центру московщені.

18 жовтня 2020

На тих, як Ви зо зла кажете, московщених говірках, започатковано теперішній український мовний узір. Навіть Іван Франко, хоч і не завсіди вдатно, підметиковував під його мову своїх творів, поставивши тим самим крапку в розмовах, чи потрібна Галичині осібна літературна мова.

18 жовтня 2020

"А як вони зникли, то навіщо їх знову туди пхати?"
Ще раз, в Україні вкраїнська мова зникла подекуди. То нащо ж її пхати в голови вкраїнцям? Є ж "общєпанятний".
"Коли Ви справді гадаєте, що більшості українців ближчі московська й суржик, то навіщо самі живете минулим та сидите отут?"
Це взагалі незрозуміле речення. Я якось пов'язаний дуже з українцями, які вкраїнською не розмовляють, заледжу від них чи що? Якщо вони не розмовляють, то я теж не маю, відповідно й на Словотвір мені зась? Лоґіка неясна.

18 жовтня 2020

"теперішній український мовний узір"

Кажете ни би то що добре...

21 серпня 2022

Ну й дарма, шо Франко позбувся рідної говірки, якою писав раніше, на користь чужої для себе. Деякі твори Івана Франка вже посмертно привели "до ладу", забравши звідти декотрі говіркові подоби з заходу. Це попри те, шо пізній Франко вже сам уникав говіркових подіб, та для літературної мови того виявилося недостатньо.

глядіння
12
Вадим Мельник 5 серпня 2020
глядьба
6
Вадим Мельник 5 серпня 2020
гляд
4
Вадим Мельник 5 серпня 2020
знахід
3

від "знаходити"

14 червня 2020

Це вже здобуток шукання.

глядіж
3
Вадим Мельник 5 серпня 2020
віднаходження
1

Віднаходження загублених предметів

Юра Шевчук 28 грудня 2020
шукання
1

Якщо й залишати німецький корінь "шук", то хай буде "шукання", аби не було кальки з московської.

𝖕𝖆𝖓𝖎𝖆𝖓𝖐𝖆 9 листопада 2023
Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
Поділитись з друзями