відпочиваючи, відчувати повне задоволення, насолоду від безділля, спокою, тепла і т. ін., поринати в солодку знемогу.
sum.in.ua: nizhytysja
Нечуй-Левицький згадував, що префікса "од-" / "від-" тут уживають не доречі, і я з їм щодо цього згідний. Бо цей префікс означає зворотну дію (дать – оддать) чи рушіння з якогось місця (одштовхувать, односить тощо). А тут нема ні того ні того.
Може цей передчеп тут почали вживати на взір до слова "віддихати" 
r2u.org.ua: Віддихати ?
Я й сам себе про це питаю.
"Ішов кобзар до Києва та сів спочивати..." r2u.org.ua: спочивати
sum.in.ua: kholonuty : 3.
Uídyi i moiõ zméncõ tou pwd: <висіти>.
Перенесене значення виразу "to chill, ~ out" розвинулося з ототожнення стану непокою, руху, дії, непокою, заворушення, занятости (роботою чи думками чи почуттями) зо станом теплоти, вріння, кипіння, й відповідно протиставлення його стану холоду як покою. Така сама метафора є знана й у руській мові.
Yacè isce "gerèlo"? Cazax uz "sum.in.ua". A isce e zdoròfuy glouzd. Nicda'ste ne sluixéli "Oxolòny." ≈ "Chill, dude/man." ≈ "Be/stay calm.".
Як "заспокоюватися" тягне до "чілити"?
Ну про охолонь то я чув, але "чілити" тут ні до чого.
<Ну про охолонь то я чув>
Otô e peruésne pèrenesene znacyeinïe i ẽghelscoho <to chill> — ne "to relax", a "not to chafe (at/under), not to boil (at); ne gorẽcykouati".
Так а вкраїнська мова тут до чого?
Do toho cyto i roussca znaie "xòlonõti" : "gorẽcykouati" pro ceutïa, izuòroxyeinïa.
робити щось ледь, ледь доторком, ледь чіпом. Я ледьвую. ледьвак, ледьвачка, ледьваки тощо
Без зайвого чепеня "с-". Зокрема, у Желехівського також є така форма.
Гмм, слово гарне, але словники подають його як або спати та майже спати, або лежати в труні, могилі. Перше, що прийшло на думку коли прочитав це слово це кладовище.
У яких самих словницях? У Желехівського це відповідник до слова "спочивати".
А крім совкових словниць?
Совкових?
Так, АТСУМ є совкова словниця. Почитайте про те, як і ким він укладався.
Добре, почитаю
Часто кажуть чілити якраз просто на відпочивати.
До того ж, знаки суть дуже близькі.
Blizki, ta zuesti "to chill", "to relax", "to hang out" u "to rest" ime móufõ xouditi.
"To hang out" досить близьке до того знаку й мені здається, що такий розмай слів є радше нерозумним потягом люду до "модної" чужини. Повсякчас чую як кажуть "чиліти" як синонім до слова "тусити".
А також, дивіться, що пишуть ягляне в одному зі значінь дієслова "chill":
(intransitive, slang) To "hang", hang out; to spend time with another person or group.
https://en.wiktionary.org/wiki/chill#Etymology_1
Гм...
Лежачи на печі, люди відпочивали, розслаблялися (бо на печі було тепло і нічого не треба було робити). Навіть ледаря називали пічкур, тобто той, хто багато лежить на печі. Якщо уявити, що слово "відпочинок" походить від "покій" - кімната (а для цього є підстави), місце, де відпочивають, то піч - місце де дуже відпочивають, тобто "пічаться")
Мало б бути "печувати", як у "днювати", "ночувати", "понеділкувати", "домувати", "лісувати" тощо.
"печувати" мені більше подобається )
Це єдиний спосіб утворити дієслово із значінням "проводити час на печі". А слова "печити", "печитися" й "пічитися" годяться хиба що як топливо для отієї самої печі.
До річі, у шведів "hänga" (висіти) значить окрім усього гиншого й розмовно "to loiter" (stand or wait around without apparent purpose), тобто дуже близького до "to chill"
https://en.wiktionary.org/wiki/hänga#Swedish
А також, дивіться, що пишуть ягляне в одному зі значінь дієслова "chill":
(intransitive, slang) To "hang", hang out; to spend time with another person or group.
https://en.wiktionary.org/wiki/chill#Etymology_1
Гм...
Ni, suéyscè <hänga> (i <h. på, h. ut>) tẽcneity ẽghelscomou <to hang out>, a ne ẽghelscomou <to chill, to ch. out>. Ẽghelscœ <to hang out> ta <to chill out> este blizcé, ta ne totoge. Ay, ODINO iz znacyeiny tẽgou <to chill out> e "to hang out", ale ODINO iz, ne perfxè, i ne golòunè. Spwlne u nix e "poròzdnœuati, fwlno baüiti kés", ale rwzno: <to chill, ~ out> e iz perènosou "xolònõti = ne uréti ("uréti" — perèneseno "cuipéti ≈ bouti u rouxé, crẽtati, délati; bouti uzuoròxyên")" → "xolònõti wd déla, crẽtanïa, uzuoròxyeinïa", i blizye tẽcneity tẽmé "to relax", nege tẽmé "to hang out". Tẽma ge "hang out" e wd perènosou "fiséti = bouti (de)", hi "turcéti (de)" — prosto, bez déla, sidéti i nicy ne délati". Sebo "to chill, ~ out" imnity scoréixe stan õtré, a "to hang out" uné.
ЕСУМ: ви́вчас «відпочинок, перепочинок», ви́вчасуватися «відпочити, заспокоїтися»
Не робити нічого суттєвого (результативного) протягом певного періоду часу. Витрачати час та\або ресурси\енергію без конкретного результату, мети.
Усі канікули я прочілила і тепер намагаюсь наздогнати втрачене.
На цих вихідних я збираюсь просто почілити перед якимись фільмами з чипсами і колою.
Антонім до "напружуватися", насильно замінений на "розслаблятися".
прокрастинація
від слова "піч". Лежачи на печі, люди відпочивали, розслаблялися (бо на печі було тепло і нічого не треба було робити). Навіть ледаря називали пічкур, тобто той, хто багато лежить на печі. Якщо уявити, що слово "відпочинок" походить від "покій" - кімната (а для цього є підстави), місце, де відпочивають, то піч - місце де дуже відпочивають, тобто "печують")
+++ Тільки "печувати". Ні "печити" ні "печитись" не можуть мати потрібного значіння.
А рупно!
+
Раджу ще дати сюди —
релакс
Величезна вподоба! Подобається вигадливий підхід.
Хто і коли лежить на печі? Ви що?