++
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
Наоста́нку, наоста́нці, нар. ...в конце, *в заключение, в конце концов. *Баби довго сварились та перекорялись, а Мотря таки не втерпіла й наостанку збила з сусідки очіпок. С. Пальчик Звен. у. Ефр
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
Наоста́нку, наоста́нці, нар. ...в конце, *в заключение, в конце концов. *Баби довго сварились та перекорялись, а Мотря таки не втерпіла й наостанку збила з сусідки очіпок. С. Пальчик Звен. у. Ефр
Від давньоруського послѣже – нарешті. Як слова хутчі́ше, скорі́ш тощо.
У українській успадковано від давньоруського коньчѣе – нарешті.
Від давньоруського коньчѣе – нарешті. Як слова хутчі́ше, скорі́ш тощо.
Від слова "лишатися", "лишок" (
решта) подібно до слів скорі́ш, бистрі́ш, пізні́ш.
Від прикметника – від прикметника «лишній».
Словникове слово напри́паслі означає «наприкінці», схоже до давньоруського послѣже – нарешті.
Від слова "кінець" подібно до слів скорі́ш, бистрі́ш, пізні́ш.
Від слова "кін" (кінець) подібно до слів скорі́ш, бистрі́ш, пізні́ш.
Упослі́, упослі́д — После; Наконец, в заключение (Словарь української мови 1909р. Б. Грінченка)
r2u.org.ua: упослі
r2u.org.ua: упослід
"заледве" -> 'заледь' тут = накінець
(це новотвар у нове набуте значення,
надано з щойно)
(це новотвар, щойно)
/
наво́сталі (на останку, часу)
) )
/в´краю, на´кінці/
але це можливо й ба навіть влучно,
хоча й смішно) трішки) )
(це новотвар, щойно)
Навіщо ви сюди запхали врешті-решт разом з нарешті.
Нарешті - насилу, накінець
Врешті-решт - кінець-кінцем
Чи какаяразніца?
Накінець
(заледь.,
"заледве" -> 'заледь' тут = накінець)
.
Це моя особиста думка на основі реальних фактів та роздумів у спілкуванні з іншими
____________
зале́дь
=
накінець
¬
"заледве" -> 'заледь' тут = накінець
(це новотвар у нове набуте значення,
надано з щойно)
/
·
наво́сталь
(наво́сталі)
`|·
навза́лишок
·
Усі пригідні здобутки - автоматично/миттєво
належать спадщині українського народу та культурі
·
goroh.pp.ua: вкінці
+ + +
+
наси́лу (розм.) ужив. при вираженні радості, захоплення, задоволення від настання чогось давноочікуваного
goroh.pp.ua: насилу
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
Наси́лу, нар. *2) Наконец-то! Насилу бог дав силу! Н. посл. С. Пальчик Звен. у. Ефр
Треба повертати рiдне! Насилу
А ще "накінець" Див. Укр. стилістичний словник 1924 р. (І.Огієнко)
Також – наостанку, наостанці
Нарешті відкрив свою лікарню
Насилу відкрив свою лікарню
Нарешті закінчив сесію
Насилу закінчив сесію
Нарешті літо!!!
Насилу літо!!!
Різна емоційна нагрузка
Одне" нарешті" як захват закінченню дії,стану...
Друге "насилу" як важко ,ледь виконану дію,стан