++
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
Наоста́нку, наоста́нці, нар. ...в конце, *в заключение, в конце концов. *Баби довго сварились та перекорялись, а Мотря таки не втерпіла й наостанку збила з сусідки очіпок. С. Пальчик Звен. у. Ефр
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
Наоста́нку, наоста́нці, нар. ...в конце, *в заключение, в конце концов. *Баби довго сварились та перекорялись, а Мотря таки не втерпіла й наостанку збила з сусідки очіпок. С. Пальчик Звен. у. Ефр
Від давньоруського послѣже – нарешті. Як слова хутчі́ше, скорі́ш тощо.
У українській успадковано від давньоруського коньчѣе – нарешті.
Від давньоруського коньчѣе – нарешті. Як слова хутчі́ше, скорі́ш тощо.
Від слова "лишатися", "лишок" (
решта) подібно до слів скорі́ш, бистрі́ш, пізні́ш.
Від прикметника – від прикметника «лишній».
Словникове слово напри́паслі означає «наприкінці», схоже до давньоруського послѣже – нарешті.
Від слова "кінець" подібно до слів скорі́ш, бистрі́ш, пізні́ш.
Від слова "кін" (кінець) подібно до слів скорі́ш, бистрі́ш, пізні́ш.
Упослі́, упослі́д — После; Наконец, в заключение (Словарь української мови 1909р. Б. Грінченка)
r2u.org.ua: упослі
r2u.org.ua: упослід
"заледве" -> 'заледь' тут = накінець
(це новотвар у нове набуте значення,
надано з щойно)
(це новотвар, щойно)
/
наво́сталі (на останку, часу)
) )
/в´краю, на´кінці/
але це можливо й ба навіть влучно,
хоча й смішно) трішки) )
(це новотвар, щойно)
Навіщо ви сюди запхали врешті-решт разом з нарешті.
Нарешті - насилу, накінець
Врешті-решт - кінець-кінцем
Чи какаяразніца?
Накінець
(заледь.,
"заледве" -> 'заледь' тут = накінець)
.
Це моя особиста думка на основі реальних фактів та роздумів у спілкуванні з іншими
____________
зале́дь
=
накінець
¬
"заледве" -> 'заледь' тут = накінець
(це новотвар у нове набуте значення,
надано з щойно)
/
·
наво́сталь
(наво́сталі)
`|·
навза́лишок
·
Усі пригідні здобутки - автоматично/миттєво
належать спадщині українського народу та культурі
·
goroh.pp.ua: вкінці
+ + +
+
наси́лу (розм.) ужив. при вираженні радості, захоплення, задоволення від настання чогось давноочікуваного
goroh.pp.ua: насилу
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
Наси́лу, нар. *2) Наконец-то! Насилу бог дав силу! Н. посл. С. Пальчик Звен. у. Ефр
Треба повертати рiдне! Насилу
А ще "накінець" Див. Укр. стилістичний словник 1924 р. (І.Огієнко)
Також – наостанку, наостанці