«Як пава, виходила з двору, але завсіди однією тільки стежкою йшла» (Нечуй-Левицький, головний поборник за чисту українську мову як від полонізмів, так і від російських слів)
А ми не щоб знищити "завжди", а щоб нагадати про чудові українські синоніми нині майже забуті - "завсіди", "повсякчас", "скрізь", "усе", "защораз", "повсякде́нь", може й ви які знайдете.
псл. *vьsekьda, vьseda, *vьsedy, утворені з займенника ѵьsь, ѵьsе «весь, цілий» і займенникових компонентів kъda очевидно, спорідненого з лит. kadà «коли», дінд. kada, ав. kadā «тс.») чи простішого da, який зберігається і в р. да «так; та», укр. да;
Є питомо українським словом.
Аж ніяк. І на відміну від Вас, намагаюсь уникати меншовартості перед московською мовою, і не звертати уваги ні на які спільності, а мовчки повертати те, що належить нашій руській (українській) мові.
Якщо вже такі вперті, то може "Словарь" Грінченка Вас просвітить:
усігди - "Послухавши жука, всігди в гною будет. Ном. № 5984.
Знаєте, дуже сильно набридає ваша невротична позиція щодо виглядання в кожному слові росіянізму, наче воно штучно близить нашу мову до неї. Натомість ви, виджу, стерпно ставитеся до полонізмів. Чи не подвійні Ваші стандарти?! Ви не намагались не звертати на це уваги, а думати так, що саме московська мова штучно наближена до руської?!
«на відміну від Вас, намагаюсь уникати меншовартості перед московською мовою»
У вас це вкрай погано виходить.
Слова про любов до полонізмів це бздур сивої кобили — я додав був для їх заміни на Словотір навіть такі слова (які словарі клеймують польськими), як "розвій", "скарга", "ганок" і навіть "шкіра", "крок" а ще гляньте, хто слово "завжди" дав на Словотвір, як гадаєте? Тому звинувачувати мене у любові до галицько-польських слів це просто "кумедія"!
А Вам би не завадило трохи ввічливости — "г" зберігається усередині таких слів саме у галичан:
загальноукраїнське "де" — у галичан "где"
загальноукраїнське "спасибі" — у галичан "спасибіг"
(я сам про це не так давно був дізнався)
Тому "всіГди" є таким чужим, як і "спасибіГ", "Где"!
Сам лядський здрій сього слова не є тверд ("певний"), бо морфологічно його йде викласти й яко: *wyx-y-dons, з *wyx → вьх- → вьсь {весь, вс-} + *-y- (*-ь-) → *вьх- + *ь = *вьшь- + -дъі = *вьшьдъі {вшди~ушди}; таким чином завжди ← {за-вшди} ← *за+вьшьдъі.
Це вже якась дикість позбуватися таких давніх слів. Байдуже, полонізм, давньоруське слово, минуло стільки століть, що чиє би воно не було, нині це наше слово! Смішно викидати такі старі запозичення!
Завжди — у будь-який час.
Я завжди п'ю перед вживанням їди.
пол. zawżdy
білор. заўжды
Перекладаємо слово завжди
r2u.org.ua: завсіди
Від кац. зафсєґда.
«Як пава, виходила з двору, але завсіди однією тільки стежкою йшла» (Нечуй-Левицький, головний поборник за чисту українську мову як від полонізмів, так і від російських слів)
+++
r2u.org.ua: повсякчас*
Або ще "повсякчасно".
Дехто не розуміє різниці між перекладом запозичень та нищенням власної мови.
А ми не щоб знищити "завжди", а щоб нагадати про чудові українські синоніми нині майже забуті - "завсіди", "повсякчас", "скрізь", "усе", "защораз", "повсякде́нь", може й ви які знайдете.
В українській мові має і таке значення:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/54767-skriz.html#show_point
+
Треба поруч дати й варіант ускрізь, бо первина є *въз-крѡзь.
Дав.
+++
Див. обговорення.
А хіба "вжди" не є лядським?
Для даровитих іще раз: див. обговорення.
Перепрошую, не звернув уваги. Цікаво, то це виходить, що "вжди" все-таки є спільним для обох мов?!
Має і таке значення:
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/61384-use.html#show_point
Після голосного на кінці попереднього слова буде "все".
+
Треба додати й варіант "все" після голосного на кінці попереднього слова.
Мені здається, що кожен українець це і так розуміє.
Але дам в описі, раптом є хтось зросійщений аж так, що і чергування [у-] з [в-] не розуміє.
Єсми рад за Вашу віру в українців, та ділити її тут з Вами не можу: я де гляну, бачу скрізь "у" : "в" чи "і" : "й" не на своїм місті.
діалектне бесарабське
Bo?
Це і є синонім слова завжди sum.in.ua: zavshe
Не синонім, а польське слово, переписане гражданкою.
r2u.org.ua: повсякдень
Або ще "повсякденно".
r2u.org.ua: відвічно
Або ще "одвічно".
Так кажуть гуцули.
r2u.org.ua: повседа
Відав бим (I wonder), чи по- є там би не миттю нагадало вятське "всегда".
псл. *vьsekьda, vьseda, *vьsedy, утворені з займенника ѵьsь, ѵьsе «весь, цілий» і займенникових компонентів kъda очевидно, спорідненого з лит. kadà «коли», дінд. kada, ав. kadā «тс.») чи простішого da, який зберігається і в р. да «так; та», укр. да;
Є питомо українським словом.
Добродію, ви не переплутали slovotvir.org.ua з slovotvarienie.org.ru?
Аж ніяк. І на відміну від Вас, намагаюсь уникати меншовартості перед московською мовою, і не звертати уваги ні на які спільності, а мовчки повертати те, що належить нашій руській (українській) мові.
Якщо вже такі вперті, то може "Словарь" Грінченка Вас просвітить:
усігди - "Послухавши жука, всігди в гною будет. Ном. № 5984.
Знаєте, дуже сильно набридає ваша невротична позиція щодо виглядання в кожному слові росіянізму, наче воно штучно близить нашу мову до неї. Натомість ви, виджу, стерпно ставитеся до полонізмів. Чи не подвійні Ваші стандарти?! Ви не намагались не звертати на це уваги, а думати так, що саме московська мова штучно наближена до руської?!
«на відміну від Вас, намагаюсь уникати меншовартості перед московською мовою»
У вас це вкрай погано виходить.
Слова про любов до полонізмів це бздур сивої кобили — я додав був для їх заміни на Словотір навіть такі слова (які словарі клеймують польськими), як "розвій", "скарга", "ганок" і навіть "шкіра", "крок" а ще гляньте, хто слово "завжди" дав на Словотвір, як гадаєте? Тому звинувачувати мене у любові до галицько-польських слів це просто "кумедія"!
А Вам би не завадило трохи ввічливости — "г" зберігається усередині таких слів саме у галичан:
загальноукраїнське "де" — у галичан "где"
загальноукраїнське "спасибі" — у галичан "спасибіг"
(я сам про це не так давно був дізнався)
Тому "всіГди" є таким чужим, як і "спасибіГ", "Где"!
У стих — Безпрестанно, безпрерывно (зі Словника Грінченка):
r2u.org.ua: стих
Сам лядський здрій сього слова не є тверд ("певний"), бо морфологічно його йде викласти й яко: *wyx-y-dons, з *wyx → вьх- → вьсь {весь, вс-} + *-y- (*-ь-) → *вьх- + *ь = *вьшь- + -дъі = *вьшьдъі {вшди~ушди}; таким чином завжди ← {за-вшди} ← *за+вьшьдъі.
+ + +
🤦♂️
Це вже якась дикість позбуватися таких давніх слів. Байдуже, полонізм, давньоруське слово, минуло стільки століть, що чиє би воно не було, нині це наше слово! Смішно викидати такі старі запозичення!
Це не дикість а панславізм. Метою є викинути всі не великоруські слова з української та об'єднати всіх східних слов'ян у московській культурі.