Для чого? Вони ж рівнозначні.
Це як "хай" і "нехай": означають те саме, а їхня вживаність на заході й у решті України різна.
"'Однак', 'одначе', 'але', 'проте', 'все-таки'. Слово 'однак' на В[еликій] У[країні] нечасте, тут частіше 'одначе'; в Г[аличині] 'однак' дуже часте" (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/259/mode/2up?q=однак).
На заході наче "най" полюбляють, цураючись слова "нехай".
Чим Ваші слова перечать моїм же?
І "най" не лишень за швидкої вимови – навіть якщо західняк вимовлятиме це слово дуже-дуже повільно, це буде таки "най".
Не розумію. Вісте́ їсте́?
<é> = <ѣ>!
Вісте їсті? Зрозуміліше не стало.
"'Хай' або 'най' часте в зах.-укр. гов., м[іс]ц[еве] 'няй'; в східно-укр. і в літер. - 'нехай'" (https://archive.org/details/stylistychnyi/stylist-1978/page/439/mode/2up?q=хай).
Хай буде "нехай" як головна форма, а хай / най як простомовні. Вони не перечать узірцевій мові, а її спрощують, що ви піддержуєте. А от "одначе" має бути одина відміна, бо "однак" майже нічого не спрощує.
E tóuc gadati cyto /naj/ "let, may" tacui ne e rœuzna uimóuva œd ‹nexay› a hêty inxie slovo, se bui slovo is inxiemy istoslœuïemy, a tô, œd *na i; bœulxie vìdyite u SISM XXI, 190: *na i, ta XXI, 185-187: *na I. A œdtac /naj/ e pitimo ‹nai›.
"А втім", або "втім".
Було нам дуже тяжко тоді, утім ми були разом.
"Усе ж", або "усе ж таки", або "усе-таки".
Було нам дуже тяжко тоді, але все ж ми були разом.
r2u.org.ua: т* не мен*
goroh.pp.ua: предці
Слово зазнало змін під упливом чужих мов, тут первісна форма від прасл. perdъ sę.
Yacuix »tioudyuix« mowf? A bui ono moglo cyto »zaznati«, treba bui ono perxe boulo...
I cœho tacè pisymo? Ci i <миєцця> buiste pisali?
Не можу прочитати.
Яких "чужих" мов? А би воно могло що "зазнати", треба би воно перше було...
І чого таке письмо? Чи й <миєцця> бисте писали?
До чого тут міліція?
Yaca isce "міліція"??
r2u.org.ua: т* не мен*
goroh.pp.ua: предці
Слово зазнало змін під упливом чужих мов, тут первісна форма від прасл. perdъ sę.
<Походження
калька рос. тем не менее>
To i ẽghel. nevertheless/nonetheless, cex. nicméně, dwn. ikke desto mindre (*»ne toho menxe«), nzm. niettemin (*niet te min »ne twlko menxe«), lat. nihilominus *»nicim menxe«, pran. néanmoins (*néant+moins *»nicœho menxe«), ném. nichtsdestoweniger, lẽd. niemniej jednak, ital. nondimeno (*non di meno *»ne menxim«) use e prẽmotowc uẽtscoho <тем не менее>?
Що нам инші мови? Слова немає ні в класиків літератури, ні в українських словниках.
Moge tomou »ne’ma (ne: ne’maye!)« u slwfnicéx, ne e bo to »slofo«, a tẽg slwf?...
<Що нам инші мови?>
Та не кажіть, що Вам наукові методи порівняння за семантичною типологією... При такій великій поширености тої самої модели по мовах гадка про вплив одної лише вятської ту праві є щонайменше прудка..., й віді, сумнівна.
Суть усіх тих тягів з прикметником "менше" в усіх тих мовах, в тім и руської, є *"не менше (вагомо) від реченого перед тим". И грати з тим можете всяко: не менше того, сього не менше, сим не менше, не мній того, тим не мній, не мній тим, від того не мній то що - то все буде те саме.
Єлисіє, не будьте дитиною, зайдіть в корпус української мови й побачите, що згадок до 1930 року немає, а по приходу комуністів з'являються як гриби на дощі. Можна довго полемізувати про логічність конструкції, але факти є фактами.
Уперше тимнеменшкати почав такий собі Василь Сімович у труді "Йосеф Їречек і українська мова" у 1932 році в УРСР.
До того ж слова різні. Усюди "не того менше", "не тільки менше", "нічим менше", "не меншим", але саме в москаля три слова "тим не менше", а звідти й у нас тепер :(
Дякую, що подали це словосполучення, бо ним грiшать навiть тi, хто складав "Словотвiр" 🤦♂️🤦♂️🤦♂️
Див. Полiтика приватнoстi.
Я теж ніде не зустрічав сієї словосполуки до совєтського часу, так що тут Карл-Франц має правду.
Спасибі за підпору, добродію.
А я не певен. Наведені англійські nevertheless, nonetheless це те, про шо я також зразу подумав.
+++
А також:
однак, а також, а втім, разом з тим