Значення слова

Мінімум — найменша кількість чого-небудь. Сукупність знань або заходів, необхідних у якій-небудь галузі. Найменше, мінімально.

Приклад вживання

В Україні піднімуть прожитковий мінімум — що важливо знати кожному Українцю
[https://novyny.online.ua/v-ukrayini-pidnimut-prozhitkoviy-minimum-shcho-vazhlivo-znati-kozhnomu-ukrayintsyu_n826788/].

Походження

лат. minimum «найменша кількість»

Приклади в інших мовах

Ісляндська: lágmark

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово мінімум

щонайменше
13
Andrii Andrii 5 листопада 2020
6 листопада 2020

Дуже правильно, але стосовно підняття прожиткового мінімуму якось не складно

7 листопада 2020

"не складно" – що міните?

16 листопада 2020

+

17 березня 2021

"що-" обо "як-" спереду зовсім нічого не міняють, тому добре буде НАЙМЕНШЕ

10 серпня 2021

Як на мене, то міняє. Щонай- або якнай- означає "якомога". Тобто, на скільки можна менше.

10 серпня 2021

<як умога>?? То є що? <Yaco moga> же. <Moga> є твар дієприкметника-дієприслівника теперішнього часу до дієслова <mogti>, себо <yaco moga> є до слова *"яко могучи".

10 серпня 2021

Виправив.

2 жовтня

Не схоже, що це іменник, а нам треба іменник.

2 жовтня

<Не схоже, що це іменник, а нам треба іменник.>

1.
"minimum" mogeity bouti i imea pœdstatui i prislovo.

2.
Véste cyto e pœdstatnyeinïe ("substantivization")? I inxya ceasty móuvui mogeity stati imea pœdstatui. Na pr., slova: ‹vœuysco›, ‹dscén›, ‹zmiya› sõty peruésno imena pricmetui, ‹vœuysco› zu pocêpomy pricmetui *-ysk-, ‹dscén› zu pocêpomy *-ēn- ôd "dòsca", hi u ‹dèrêuean› "wooden", ‹médean› "([made] of) copper", ‹sòlômean› "([made] of) straw", ‹dscén (dscean)› ← *dusk-ēn- *"made of lags", ‹zmiya› ôd corene *zm- : *zem- "zemya" zu pocêpomy *-yy- "ciy, pertaining to", peruésno *"zemyeana, teagneity do zemyui (belongs to earth)", bo "póuzeity po zemyé".

2 жовтня

Українська мова іменникова, вона не терпить зайд на місці іменників. Це російській властиві служащіє. (На жаль, не зрозумів більшість того, що ви написали, тож відповів на що зрозумів)

2 жовтня

> Не схоже, що це іменник, а нам треба іменник.
Гадаю, багато важить тут контекст. "Щонайменше" може зійти за, приміром, сполуку "як мінімум".

3 жовтня

P. Yalovecyscuy,

Ròzouméli'ste vérno.
Dal eimy Vam pricladui coli inxya ceasty móuvui sta imea pœdstatui u rousscé. Tô ne conecyno imeity bouti he u veatscé ‹служащий› (yac?) → ‹служащий› (cto?).

Crœumy slœu ‹vœuysco›, ‹dscén› e ci malo isce:

‹bocata› "védro" (cyto?) ← ‹bocata› (yaca?) *"o grõbéx bocéx",

‹bèrêza› "birch" (cyto?) ← *berza "suétla" (yaca?),

‹galaida› "brodeaga, vòloçeuga" ← ‹gala› "do cœunça, daleco" ta ‹ida› "going" — present active participle ôd ‹iti›,

‹prostoréca, zloréca› ← ‹réca› "saying" — present active participle ôd ‹recti, récati›,

‹gorézra› "cyuanko (smug; arrogant, lofty person)" ← ‹goré› + ‹zra› "looking" — present active participle ôd ‹zréti› "to look",

‹sestricyna› "niece" (cto?) ← ‹sestricyna› (ciya?) *"sestritya" = "dôcy sestrui (sister's daughter)",

‹buit› "condition; situation" (cyto?) ← *bū-t-o-s "been" — past passive participle ôd ‹buiti›,

‹gladova› "pòrôg" (cyto?; Yavœurnicyscuy) ← ‹gladova› (yaca?; ne yasen mi istoslœu, *cladova??),

‹siutané/xytané› "trousers, pants" (cyto?) ← *siut-an-oy — past passive participle dual ôd ‹siuiti/xiti› "to sew",

imena pœdstatui zu *-yn-y-:
méseaçi:
‹vèrêseny› ← *‹vèrêseny méseaç› "heather month", ‹lipeny› ← *‹lipeny méseaç› "lime-tree month, month of (blossoming) lime-trees", ‹serpeny› ← *‹serpeny méseaç› "month of sickles",
‹ouceny› "pupil, disciple" (cto?) ← *ouk-yn-y-o-s "pertaining/relating to teaching" (yac?), ‹spalnya, coualnya/couznya, varnya› — peruésno feminine adjectives (yaca?) masculine ta feminine adjectives, hi ‹zimeny, zimnya, zimnye›, ‹léteny, létnya, létnya›, ‹pozdeny, pœuzdnya, pœuzdnye›,

‹peatno› "mark, sign, brandmark" (cyto?) ← *pynt-yn-o (yaco?) "related to trace, footprint" — neutral adjective,

‹mœuxyna› "purse" (cyto?) ← *mox-yn-a "related to fur, made of fur" — feminine adjective,

‹cocean› "stalk, srump (e.g. of a cabbage)" (cyto?) ← *kok- "something protruding, stubbly, staring and stiff, rough" + -ēn- hi u: ‹médean, médeana, médeano›, ‹dèrêuean, dèrêueana, dèrêueano›, ‹sòlomean, sòlomeana, sòlomeano›,

imena zu ‹-iv-› sõty peruésno imena pricmetui: ‹melivo›, ‹gnoyivo›, ‹dobrivo›, ‹doyivo› "milk yield", ‹strélivo›, ‹géliva›, ‹cropiva›, hi u: ‹zlobiv, zlobiva, zlobivo›, ‹slyzotociv, slyzotociva, slyzotocivo›, ‹praudiv, -a, -o›, ‹slougiv, slougiva, slougivo›, ‹cerviv, cerviva, cervivo›, ‹léniv, -a, -o; rèuniv, -a, -o›, ‹crasiv, crasiva, crasivo›, ‹mèstiv, mèstiva, mèstivo, zlostiv, zlostiva, zlostivo, ceutiv, ceutiva, ceutivo›,

toponyms na ‹-aua› u rousscé ta sloveanscax móuvax sõty peruésno imena pricmetui: ‹Pôltaua›, ‹Irxyaua›, ‹Irliaua›, ‹Vòlodaua›, ‹Óutava› (na Cexéx; cex. ‹Vltava›), ‹Stõpava› (na Slovacysciné, slvc. ‹Stupava›), ‹Ostraua‹ (na Cexéx, cex. ‹Ostrava›), ‹Ternaua› (na Slovacéx, slvc. ‹Trnava›), ‹Xiraua› (na Slovacéx, slvc. ‹Širava), ‹Soceaua› "Сучава" — cyto?, nominative ← *yaca?, adjective, i slova ‹derjava› — peruésno "yaca?", ‹rõcau› "sleeve" — peruésno "yac? — pertaining to arm/hand", hi u: ‹gilau, gilava, gilavo›, ‹lõcau, lõcava, lõcavo›, ‹myrxiau, myrxiava, myrxiavo›, ‹pleugau, pleugava, pleugavo›, ‹cruau, cruava, cruavo›, tc.,

slova zu *-yn- sõty peruésno imena pricmetui: ‹gœuno› (cyto?) ← *gou-yn-o (yaco?) "cow's, belonging to cow", ‹layno› (cyto?) ← *lai-yn-o (yaco?), ‹vapno› (cyto?) ← *uap-yn-o "liquid (adjective), of liquid", ‹bryüno› "log", ‹bòrôxyno›, mésta: ‹Rœuno› (cyto?) ← *"with dykes, moats" (neutral adjective), ‹Dõbno› ← *"with oaks, oaky (town)" (neutral adjective), ‹Gòrôdno› ← *"related to fencing, paling, palisade, fortified" — peruésno neutral adjective,

‹oboux› "butt (of an axe)" (cyto?) — nominative ← *ob- "two side, bi-" + ‹oux› "with ears, ear-like" (yac?) — adjective,

mnogo imên pœdstatui zu *-n- ta *-t- e peruésno past passive participles:
‹rouno› ← *"ruano, torn" ← *ru- "ruati, derti", ‹zerno› ← *"germinated" ← *jr- "germinate", ‹vina› ← *uey-n-a *"persecuted" ← *uey- "to persecute, to hunt, chase, conquer", ‹véno› "corbeille" ← *voy-n-o *"what is gotten" ← *uoy- : uey- "to get, catch, chase, persecute, conquer", ‹leòn› "flax" ← *"washed, soaked" ← *li- "to poor, to moisten" (bo leòn moceaty), ‹soucno› "cloth" ← *souk-n-o "twisted, twined, woven" ← *souk-, suk- "sucati, soucati, to weave, twist, twine",

‹pxeono› "millet" (cyto?) — nominative ← *pyx-en-o — ← *"pounded, crumbled, beaten in powder " — neutral past passive participle ôd ‹pxati› "to pound, to beat in powder",

mnogo slœu zu *-t- e peruésno past passive participles:

‹coruito› "trough" (cyto?) ← *ko- "-like, as, -oid, resembling" + *rū-t-o "ditched, carved" — past passive participle ôd ‹ruiti› "to ditch, carve"
tc.

3 жовтня

Nýż no ksáté berģav? Pèo naśum i ťevó? Nýż bo...

namnéy
,
naimnéy
,
naimenxe
,
-xy
6

Вимова: namnéy {ˈnɑɱnʲe̝j ~ ˈnɑɱnʲij}, naimnéy {ˈna͡i̯ɱnʲe̝j ~ ˈna͡i̯mʲij ~ ˈna͡i̯mʲi}, naimenxe {nɐ͡i̯ˈmæn(ʲ).ʃɛ ~ nɐ͡i̯ˈmæj̃ʃɛ}, naimenxy {nɐ͡i̯ˈmæn(ʲ)ʃ ~ nɐ͡i̯ˈmæj̃ʃ}.

אלישע פרוש 10 листопада 2020
15 листопада 2020

Чесно, я досі був чи не головним донором "лайків" для Ваших слів, але тепер зовсім Вашу мову не розумію.

15 листопада 2020

Я даю вимову під кожним словом, у єдиний та найліпший спосіб, який може бути. Чи Ви будете знати, як то читати, чи ни, є то на Вас.

16 листопада 2020

Але я не знаю, яка з вимов до якого говору належить – яка є наддніпрянською, яка є наддністрянською, яка є лемківською!

Якби Ви хоч би писали "Наддніпрянською:" то я б уже міг догадатися, а так то я вижу силу силенну вимов, а яка з них рідна саме для мене, а дідько те знає. :(

16 листопада 2020

Гадаю, Вам поки стане вісти дані там вимови суть прави.

16 листопада 2020

Переформулюйте Вашу думку зрозуміліше, будь ласка.

16 листопада 2020

Гадаю, що Вам поки вистачить знати, що дані там вимови суть правильні (а не те, до яких говірок котра з них тягне).

16 листопада 2020

Ну чудово, а якщо я схочу в бесіді вживати це слово?

16 листопада 2020

Чи ви даєте слова сюди не для того, щоб їх вживали, а просто "для вигляду"?

17 листопада 2020

То беріте яку з тих вимов и вперед.

18 листопада 2020

XD Уявив собі, як павлоградець говорить "я сі пуд кіліжанку кави лапаю телє й котє", а хтось з Мукачова говорить "ходю по місту, бачу дівчата, джерелами впиваюцці".

18 листопада 2020

Без чуджих слів німецьких, лядських, румунських, угорських суть говірки линські де ближчи до мови д.-руської. Ба, й памятки староруської доби, що синтакси, з усіх земель Руси являть пруги спільни з оними, що нині питими суть говіркам линським. И навпаки, пруги чинного стандарта литературного, снути в щири своїй на говірках від Середа ко Сходу, ближчи суть до чинного стандарта вятської мови. Гадаю, се на що тякне.

18 листопада 2020

Без чуджих слів и говірки Сходу й Середу суть ближчи до давньоруської мови.

18 листопада 2020

Не суть. Річ є не йно й гето не в словах, а в хованні різниці первісних фонем, первісної морфології та давньої/первісної синтакси. Бачите приклади, дані мною під bouti/buiti? Їх синтакса є й нині чи не така же ги в памятках д.-руських.

7 грудня 2020

Розкажіть мені, знаю я вашу щиру українську мову, де польських слів ледь не більше, ніж рідних, а деякі села говорять чисто всі мадярською, і паспорти їхні вже мають.

7 грудня 2020

До речі, де наголос?

18 грудня 2020

Наголос – див.: Вимова.

18 грудня 2020

А де ви "ш" подівали? Первісне слово mьnьš, має бути -мніш, а не -мні.

18 грудня 2020

/ʃ/ є в непрямих відмінках, а прямім (називнім) чол.р. "присудкової" форми його нема. У формі сер. р. там /ʃ/ є, писано: -xe /ʃɛ/, -xy /ʃ/ – не бачите? Ні, "первісне слово" не є mьnьš – такий твар узагалі не міг бути.

низ
5

У деяких випадках слово "щонайменше", яке до речі я дуже часто використовую замість слова "мінімум", не є адекватно застосовним, як приклад: "В Україні піднімуть прожитковий мінімум — що важливо знати кожному Українцю". Пропоную у таких випадках використовувати слово "низ", приміром можна говорити: "В Україні піднімуть прожитковий низ — що важливо знати кожному Українцю".

Михас Туро 6 листопада 2020
menxymi
3

Вимова: {ˈmænʲʃmɪ}.

http://oldrusdict.ru/dict.html#: мьньшьми; первісно множина горудного паду від мьнь/мьньшии "менший", тобо "меншістю, меншими (частьми/мірами чого)".

אלישע פרוש 10 листопада 2020
бодай
2

мінімум десять = бодай десять

Євген Шульга 3 квітня 2021
найбар
2

Етимологічний Словник Української Мови: Найбар — щонайменше.
goroh.pp.ua: найбар

найменше
2

У деяких випадках краще застосовувати саме таку форму

Микола Зін 11 серпня 2021
дно
1

досяг річного мінімуму = досяг річного дна (майже як річкового :) )

Євген Шульга 8 квітня 2021
(сама) малість
,
мализна
,
малина
1
Oreksanduru 20 вересня
западина
0

Мінімум (на графіку) = западина.

Євген Шульга 15 листопада
Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями