Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
Лексисъ съ толкованіемъ словенскихъ мовъ просто:
словен. внезапу — прост. знагла
Раптово, несподівано;
goroh.pp.ua: налопом
Приємно бачити Вашу підпору!
Таке слово є стилістично марковано афективністю через прозорий зв'язок етимологічний зо значенням "gegti".
Ні сіло ні впало прийшов Єлисій і вніс свою лепту :)
Xuiba u mowfé na oulicé...
Прямий переклад. Гадав, що в українській мові збереглося з заміною [з] на [н] через польський вплив, але є свідоцтва, що слово "зненацька" може бути й не полонізмом.
goroh.pp.ua: зненапа
Тельма – швидко; навмисне; спішно,
Тельмо́м – швидко, миттю.
goroh.pp.ua: тельма
r2u.org.ua: шпаркий
goroh.pp.ua: шпаркий
Давнє слово, ще від праслов'янських часів! Жаль, що несправедливо забуте.
goroh.pp.ua: разом
3. Раптом, несподівано, зненацька.
Усе думав: “От як знайду скарб один і другий, тоді вже разом розбагатію і накуплю усього, чого треба”. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Лаврін не зводив з дівчини очей. Її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалась не дівчиною, а русалкою. (І. Нечуй-Левицький)
Завірюха гуде в пущах, Завірюха снігом віє; Блисне місяць, стужа вдарить – Разом хата побіліє. (П. Грабовський)
От де лихо! от де серце Разом розірветься. (Т. Шевченко)
зненацька не є полонізм; *из нєнадьска ← *нєнадьскъ "нечеканий, ← на йакого не надійали ся", ← *надьскъ *"надський" - "йакий несе надію, надійний, повязаних з надійею, повний надїйи", ← *на-д- ← *дѣти на "надіяти ся ← класти/покладати на (що/кого)".
Стрій слова то лядський. А так можна й будь-яке запозичення із слов'янських мов виправдати.
Зненацька < znienacka від nadzieja («надія»);
За ЕСУМ треба провіряти, та обачно.
Або "знечев'я".
Та ніяке це, не "зненацька"
Як і, не раптово
- це без причини = ні з того ні сього