Ne dóugo i yasno, ta ne teacneity — ‹na uceora› bui znacilo "ouge bé na késé, ouge boulo e na késé ≈ ouge e pozdo", a ‹as soon as possible› znacity "isce e kés, ta e déti ne gayeatyi késou".
Якось чула, що "швидко" стосується інтенсивності руху, а "скоро" - часу (здебільшого). Тому коли мова йде за асап, то можливо краще вживати слово "скоро", "якнайскоріше". Бо як заступити асап словом "швидко" у наведеному приклдаді "цю фічу треба імплементувати асап", то тоді значення зміниться. Тобто, сама імплементація має пройти швидко, а не якомога раніше.
Для такого розділення значень підстав нема. Це хтось дуже вузькі визначення тим словам дав. Чомусь. Обидва слова є синонімами, а те, як їх хтось уживає й у яких контекстах уже залежить від окремої людини.
http://litmisto.org.ua/?p=21278
Можливо, "швидко" й "скоро" у дорадянський час вживалися трохи по-різному, як зазначається у посиланні, але за радянської русифікаціі слова почали мішатися і зближуватися до російської. Адже російською скорость чомусь не скорість, а швидкість.
Дякую за джерело. Уже з перших рядків читаю: "Проте останнім часом у мовній практиці норми стилістичного вживання обох прислівників починають викристалізовуватися в...". Автор дає своє, суб'єктивне товкування значень слів і розмежовує їх у вжитку. І хоч вони (автор) дійсно наводять приклади, та є й інші приклади, де ті ж слова виступають у суміжних тямах. Я проти штучного звуження значень слів.
У того ж Гончара, котрого автор дає в приклад, є й ось (узято з СУМ-11 
sum.in.ua: shvydkyj ):
"З тієї хвилини, безмірно радіючи швидкому синовому одужанню..." ("швидкий" ужито для пояснення короткого проміжку часу в одужанні сина).
Нема сумнівів, шо кожен мовець трішки по-різному вживатиме ці два слова, бо така є природа синонімів. Коли в мові є два рівнозначні слова, то мовці наділяють їм окремі барви, відтінки. Коли ж ні, то, зазвичай, вони викидають одне зі слів узагалі. Між тямами "моторний, спритний, жвавий, рухливий" та "який здійснюється/виконується в короткий час" різниця є, та не дуже велика. Той, хто багато рухається майже завжди робить це також із поспіхом, квапливо, скоро.
В англійській мові з якої взяли асап є два слова, soon і quickly. Перше - вийнятково про час, друге - про рух. Вираз з якого походить асап містить перше слово, завдяки цьому він чіткий. As soon as possible. Зверніть увагу ще раз на приклад наведений додавачем: цю фічу треба імплементувати асап. Якщо вживати "якомога швидше" як переклад, то про що тоді мова? Про швидкий процес імплементування чи про імплементування за першої ж нагоди але не обов'язково щоб воно було швидким? Бо імплементування бувають як одногодинні, так і цілодобові. Я вважаю що чіткість вислову важливіша за синонімічне розмаїття якогось одного значення. Краще втратити "скоро" як синонім до "швидко", зате здобути ясність. А щодо штучности, то ще раз, виглядає що до революції це розмежування якраз і було (з вийнятками), яка тут штучність. А шодо прикладу який ви навели, то в словнику (на 3-му місці) наводиться це значення "швидкий" ось як: Який повинен з'явитися, відбутися, статися через короткий проміжок часу. Якщо подивитись на прислівник "швидко", то є схоже значення з прикладом: От уже швидко й до села, де була волость (Панас Мирний, I, 1954, 94). До речі цей приклад, один-єдиний, подано після 16-ти прикладів до значення про швидкий рух (16-ти!). Так ось, зауважте що тут йдеться про подію яка ПОВИННА статись, будь-що, неминуче. А асап про те, що треба вчинити, але ще не визначено коли саме і чи буде.
Guilil buimy gleanõti teaclui uirazui u rœuznax móuvax na Wiktionary, tou (pœd Translations): https://en.m.wiktionary.org/wiki/as_soon_as_possible?searchToken=amlhi7ncfyz205uwsm47b4z1y
Tam mogemo vidéti oge u rœuznax móuvax e tõ muisly pèredano: 1) i slovami so znacomy "süidco u késé = scoro, naglo, borzo", i slovami so znacomy "süidco u rouxé = prõdco, süidco, xõtco", 2) i rœuznoiõ cœulkœustïõ slœu, na pr., odinomy slovomy u suédscé: ‹snarast› ci ‹heti› u soumscé, 3) i crœumy slœu so znacomy "süidco, xõtco, prõdco, borzo, scoro, naglo" i inxyami slovami, na pr. "yaco peruo" u isl. ‹sem fyrst› ti lat. ‹quam primum› ci "cyto nayranéixe" u cex. ‹co nejdříve›.
Дякую за коментар. На жаль, цього разу не можу зрозуміти що ви написали.
Щодо посилання на англомовне пояснення про асап, то ви мені нагадали що цей вираз і в англомовному середовищі має недобру репутацію. Неточну. Хтось це тлумачить "як вам трапиться перша нагода", а хтось тлумачить "прискорте ту першу нагоду". Я завжди це розуміла як "треба якомога скоріше", але не "геть все кидай і роби" ( хоча є і такі тлумачення) .
Тобто ви теж не розумієте цих "проклятих текстів"? Лмао, я думау це щось із сайтом
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ума́х, нар. Вмигъ, быстро. Нарядилась вмах. Котл. Ен. VI. 81
Що ще вигадувати? 🙄🤔
Мені теж більше подобається 😉
Етимологічно походить від "мить" ("момент", "секунда"), тому про рух складно казати, на мою думку.
"Вмить" не враховує, що деякі завдання миттєво не робляться. Щось на зразок "якнайшвидше" краще передає те значення, що треба зробити так швидко, як це фізично можливо.
Можливо не найкращий варіант, бо його також можна вживати на позначення раннього ранку. Тобто, о 6-й ранку, а не о 9-й.
В маминому селі вживали "хутко". Забуте слово. Хоча, може воно теж не дуже сюди підходить, бо можливо більше стосується швидкого руху а не плину часу.
Оскільки проект називається Словотвір, то пословотворю трохи. :) асап утворений з перших літер виразу as soon as possible, що має наш відповідник "якомога скоріше", першими літерами "яс". Але мені здається що такий вжиток як "треба імплементувати яс" - стилістично це не дуже пасує українській. Тому робимо з яс прислівник. В нас є прислівники терміново та негайно, але вони відтворюють більш високу ступінь нагальности, власне, їх англійський відповідник - це urgent, тобто кидай все і біжи роби. А асап - ближче до "за першої ж нагоди". Ясово.
Ігор Свєшников зазначає, що в околицях Кременця на Волині слово прижь збереглось на означення прискореної дії.
Німчук його тлумачить як не дописану дієслівну форму прижьноу, тобто «прижену (швидко прибуду)» або що приже — старослов’янський прислівник пріждє з живомовною заміною жд на ж і з переходом ѣ в і, у формі прижє він часто виступає в Євсевієвому євангелії 1283 р.
Наявне в берестяній грамоті зі Звенигорода
https://zbruc.eu/node/106614
Як тільки так зразу!
«Як тільки, так зразу, – у франківській мерії обіцяють залатати дороги до кінця травня.»
<глузування>
+
+
Правда. В мові львівських програмників такі речі часто чув і бачив на письмі.
Так то програмісти. Добре, що вони взагалі україньску десь користають замість галузевої балачки... Хе-хе! Це як "пліє" замість "присіли" в балеті. Подані переклади загальновживані.
<В розмовній мові рідко, але чув; а от на писмі>
"as soon as possible" e uiraz pèrêd usémy u délové móuvé, tomou ròzmóuvnœusty tou slouxity naimenxe.
Вмить — коротке, зрозуміле, влучне
Або вмах
Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Ума́х, нар. Вмигъ, быстро. Нарядилась вмах. Котл. Ен. VI. 81
Vasye ‹u meity› ci ‹u max› e radxe "momentarily, in a trice" i mogeity znaciti: a) oge sama déya truaieity douge còrôtco, i b) "tou ge", "taco i" — nicotrê ne e "as soon as possible". Crœumy toho e tô dlya délovui móuvui grõbo.
якнайшвидше
о, гарно!
Зараз прибіжить Івкрив і скаже, що це ярмудсько-комсомольський словотвір 😜🙈
—
Калька
З чого?