inœuc, inoc-.
Uimóuva:
<inœuc> /ɪˈnyk/, [ɪˈnyk, ɪˈnʉk, ɪˈnʏk, ɪˈnɥ͡ik, ɪˈnʷiʷk, ɪˈnʊ̯͡ɞk, ɪˈnʊ̯͡œk, ɪˈnʊ̯͡ɶk, ɪˈnʊ̯͡ɵk, ɪˈnʊk] — po sõgòlôsné; po gòlôsné /ɪ/ → [∅] ci [j];
<inoc-> /ɪnʷoˈk-/, /ɪnʷoˈt͡ɕ-/ — po sõgòlôsné; po gòlôsné /ɪ/ → [∅] ci [j].
http://oldrusdict.ru/dict.html#: инокъ (инокыи) "μοναχός ; Gelex. I, 323: <ино́к> "Mönch ; Einsiedler", <иноки́ня> "Nonne"; ино́ческий (324) "Mönchs-, mönchisch"; ино́чество "Mönchsstand, Mönchtum".
in- (← *inu ← *einos) "odin, μόνος" + -œuc/-oc- (← *-o-k-o-s) "-αχός".
Ченці
-
[r] cezne ino u scleznéx padéx, /rnʲt͡ɕ/ → /nʲt͡ɕ/. U prosté padé — imênné odininui — <cerneç> e /r/ xovano: /t͡ʃərˈnæt͡ɕ/, ne'ma bo ouma lygiti dua prigòlôsna legca dlia uimóuvui.
<cernça> [t͡ʃɘnʲˈt͡ɕa]
<cernçou> [t͡ʃɘnʲˈt͡ɕʊ̯͡o̝]
<cernçem / cernçom> [t͡ʃɘnʲˈt͡sæm / t͡ʃɘnʲˈt͡ɕɒm]
<cernçé> [t͡ʃɘnʲˈt͡ɕi͡e]
<cernçi> [t͡ʃɘnʲˈt͡ɕɪ]
<cernçœuv> [t͡ʃɘnʲˈt͡ɕyw, t͡ʃɘnʲˈt͡ɕʊ̯͡ɞw]
<cernçœum> [t͡ʃɘnʲˈt͡ɕym, t͡ʃɘnʲˈt͡ɕʊ̯͡ɞm]
<cernçui> [t͡ʃɘnʲˈt͡ɕɘ̞]
ALE: <cerneç> /t͡ʃɘrˈnæt͡ɕ].
ЕСУМ "мних" 3 т. 490 ст.:
псл. mъniхъ <— германські мови <— грец. μοναχός
Хоч є зиченням з грецької, та давнішим і пристосованим до мови.
Вона: мниха, мнишка.
З Матеріялів Срезнівського:
мнишьница/мнишица — монастир
http://oldrusdict.ru/dict.html#
r2u.org.ua: чорноризець
sum.in.ua: chornoryzecj
У жіночому роді може бути чорноризка або чорноризниця:
r2u.org.ua: чорнориз*
sum.in.ua: chornoryzka
У жіночому роді буде черниця:
r2u.org.ua: черниця
sum.in.ua: chernycja