Дяк — служитель православної церкви, що допомагає священику під час богослужіння; псаломник; у Давній Русі – переписувач князівської канцелярії; на Московщині XV–XVII ст. – впливовий урядовець.
Приклад вживання
Прийшов священик з дяком і почав правити вечерню. (І. Нечуй-Левицький)
Була неділя, коли Бенедьо вибрався в дорогу. В церкві Святої Трійці, попри котру переходив, дяки гриміли хвалу Божу. (І. Франко).
Походження
сгр. διάκος, διάκων «слуга, диякон», гр. διάκονος «т.с.» етимологічно не зовсім ясне
goroh.pp.ua: ДОПОМОГТИ