Коло амвона стояв паламар, держачи в руках тарілочку задля грошей. (А. Кримський)

Паламар засвічує свічки, і з темних кутків раптом виступають лиця святих. (О. Донченко)

– Вихилить становий другу склянку, шибоне вона йому в голову – і почне він клепати язиком, наче паламар той у дзвона. (Панас Мирний).

сгр. παραμονάριος «наглядач церкви» є похідним від παραμονή «перебування, зберігання», що складається з компонентів гр. παρα- «при, поряд, біля» і μονή «перебування на місці; зупинка, затримка», пов’язаного з μένω «стою на місці, залишаюся, перебуваю», спорідненим з лат. maneo «залишаюся», дінд. ав. дперс. man- «залишатися, чекати», вірм. mnam «т.с.»

моск. пономарь