У V-VI ст. Церква залишає давню традицію приношення дарів і проскомидія стає актом приготування, молитви і приношенням євхаристійних дарів виключно священнослужителями.

через церковнослов’янське посередництво запозичено із середньогрецької мови;
сгр. προσκομιδή «тс.», походить від гр. προσκομίζω «привожу; схиляю, приєдную; прилучаю», утвореного за допомогою префікса προσ- «до-», пов’язаного з прийменником πρός, προτί «до; проти», від дієслова κομίζω «піклуюся; виховую; приношу», пов’язаного з κάμω «труджуся; стомлююся», спорідненим з дінд. śámaḥ «той, що працює», śámī «твір»;