Gr. ψαλμός he pereclad hevrieyscoho slova מזמור /mizmór/ i znacity pered usiemy xvalopiev, xvalõ, slauléinnhe, a ne molitvõ, molyéinnhe. Samõ Cnigõ e hevrieyscoiõ zvano תהיחים /təɦiˈlim/ = "xvalui", œd תהילה /təɦiˈla/ "xvala". A slovo מזמור /mizmór/ e œd corene ז-מ-ר /z-m-r/ "dõti (u gõdyno orõddye, pro nastoyõ, trõbõ, sviriely, doudõ, sopielcõ tc.)", a teaclo i greçske ψαλμός e œd ψάλλω "gõdõ / bryniõ (pitimo, 'breaçaiõ') na ynie strounnie orõddie", tb. i hevrieyske מזמור /mizmór/ i greçske ψαλμός /psalmós/ sõty obie œd teamui ygrui na ynie gõdynie orõddie cyto e u izgodie iz tuimy cyto 'mizmór / psalmós' e xvala, xvalyba, xvalyéinnhe, slauléinnhe, sõprovodgeno ygroiõ na ynie gõdynie orõddie, a ne 'molyéinnhe / molitva. Otge gleadaiõtchi peredati ynomy pitomomy corenemy rousscoiõ, e iti œd slova cyto znacity ygrõ / ygrainnhe na gõdnie orõddie. Ya ne viemy pocui cyto bui tó boulo za slovo ; u Znadobax do sl:ca d.-rous. m. Sriezneuscoho'smi provieriu slova na ‹svir- / свир-›, he ‹sviriati, svirieti, sviriely› itd. ta ic nim néyma greçscoiõ znacyéinnha "ψαλμ-, ψαλλ-", i na ‹gõd- / гѫд- ; gõs- / гѫс-› a tam e greçscoiõ "ψαλμ-, ψαλλ-", ta popri tœmy i incha slova, he "κιθάρ-", *λυρ-", "μουσική", tomou teagyco e znati cotre yz tuix znacyéiny boulo bui viernieyche (tb. cotre yz tuix znacyéiny boulo bui tóucovieyche / dielnieyche-more practical voliti. U Znadobax tax e slovo ‹ternya / tornya› iz perecladomy greçscoiõ "λύρα", a inde e "sviriely douxóuna" = "λύρα". Za Wiktionary u d.-gr. bea i κιθάρα i λύρα i ψάλτιγξ sõimena, pœdvodeatchi cyto slovo ψάλλω 'breaçati / gõsti na strounax' za slovo ψαλμός = 'mizmór = xvalyéinnhe (iz sõprovodomy yna gõdyna orõddia)' yz odnoho bocou, ta λύρα za lyricõ, yz drougoho bocou, e, viedie, lioubovœilno ("arbitrary").
>u gõdyno orõddye, pro nastoyõ, trõbõ, sviriely, doudõ, sopielcõ tc.
>> trõbõ, doudõ
Ваше trõbõ читати тільки як ‹трубу›? А doudõ тоді як читати, якщо не ‹дуду›, тобто в чому тут різниця між 'ou' та 'õ'?
Я так розумію, ou -- це У з У, а õ -- у з юса, носового О. Можливо, в кількох селах ці звуки розрізняються як звучини
—
+