Кант — хвалебна врочиста пісня духовного або світського змісту.
Приклад вживання
Співали під вікном канти, а старий слухав. (Панас Мирний)
Спудеї ходили з кантами та віншуваннями по домах тамошніх достойників і багатіїв. (Б. Лепкий)
Півча заспівала канта. (Ю. Мушкетик)
Кілька хлопчаків у білих сорочках натхненно співали жалісного канта – текли їм од власного співу на очі сльози. (Валерій Шевчук).
Походження
лат. cantus «спів» повʼязане з cano, -ere «співати, грати», спорідненим з кімр. саnи, брет. саnа «т.с.», дірл. canim сспіваю», гр. καναχή «шум, звучання», тох. А kan «мелодія», гот. hana «півень», можливо, також р. укр. ка́ня «яструб»
—
+