Cde e tam ‘sanctuary’ ci ‘oratorium’? U Yznadobax Sriezneüscoho e tó ‘место клятвы; место принесения присяги’.
Ta i ne boulo bui ‹rótniça› ale ‹rœtniça›.
Nagadaiõ oge daunioroussca pravipisy bie zaxovanna sliedouauchi ovœy dauniobóulgarscoï móuvui i ne œdcreata dieystvnui zveagoslœunui perebiegui u drous. móuvie. Tomou i coli pravopisy u ynie pameatçie e ‹ротьница›, zvõc na miestie pisymene ‹o› za pèuno bie ne /o/.
Міню Вам.
Dobrie cmietiste oge ‹çerqua› e istoslœuno œd dgr. κυριάκον (cerez germ.) ‘of lord (god), pertaining/related to lord’ (œd κύριος ‘lord’). Ta popri usyui nastoyui pravopisi ‹господь› u rousscuix slœuniçiex sèsy tvar ne mogé bouti priznato za rousscuy.
U pravopisi bóulgariçeiõ xuibity ròzrœzniti ‹госпо́дь› (tac, pro nastoyõ, ou Grincenca — v. https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10250-ghospod.html#show_point ; SIRM I 574 ; Gelex. I 155: ‹госпо́днїй›, ‹госпо́дство›) ta ‹го́сподь / го́спідь› (tac ou Grincenca — v. https://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/10231-ghospid.html#show_point ; SIRM, tamge: ‹го́спідь›, Gelex., tamge: ‹Го́сподь›), yz cotrou pitomo rousscuy e ino drouguy. Nagolos na pervuy izclad u ‹го́сподь› teacné oge drougoe ‹o› e ne /o/ ale izclad o-peregolos na drougœmy *o e popri pisane ‹o› u drougœmy izcladieɾ. Groubo cazjotchi, pravopisy ‹го́сподь› œdcreataié pered usiemy pœunœcynõ rœznomóuvõ, a pravopisy ‹го́спідь› pœudenno-zaxœdnõ (obace, dieystvnuy stan e izcladniey).
Poprauna pravopisy bui dóugyna boula bouti ‹gospœdy, Gospœdy›, iz nagolosomy na pervuy izclad, cde ‹œ› stoïty za vuimóuvõ /y, ʏ/ i rœznui inchogoucui istovoho (similar) miesta tvoreigna (ceoloncouagna) pro pœudenno-zaxœdnõ rœznomóuvõ, ta iz vuimóuvoiõ [ᵘo, ᵘɵ, ᵘɶ] pro pœunœcynõ (xotcha tam e i bolye inchogoucœu).
Pravopisy bóulgariçeiõ ‹го́сподь› ne dasty poprauno ròzoumieti éststvo/rodõ drougoho pravopisnoho ‹o› a tacoge popraunõ vuimóuvõ, ta i, do tohoge, pravity xuibnuy poxluin, ni bui, se slovo roussca móuva znaié ino he cerpane staroslovianscoe ci çercóuno-staroslovianscoe, a iesce vuiclioucity dobrie zasviedcenuy pœudenno-zaxœdnuy zvõcotvar. Razomy iz tuimy, ni pravopisy ‹госпідь› ne e dostatnia, vuiclioucity vuimouvõ (ci rœznovidui yui) pœunœcynoï rœznomóuvui, tacuimy cinomy, crivo œdcreataiõtchi dieystvnuy stan móuvui. Crœmy yzgadanuix golóunuix zvõcotvarœu, xuibity yzgadati iesce ocremo stoeatchiy lémcœuscuy iz proteagomy o-peregolosou /ʊ/,cyto pravopisno bóulgariçeiõ bui boulo ‹го́спудь›, ale tacà pravopisy bui boula criva ponevagy *ou u lémcœusco-rousscœy móuvie e /u/ a ne /ʊ/,
ta ocremui pœunœcynui tvarui iz proteagomy o-peregolosou [u̯͡ɛ ~ u̯͡ɶ̼], cyto pravopisno bóulgariçeiõ bui boulo ‹го́спведь, го́спедь›.
Міню Вам.
goroh.pp.ua: Причівки
—
Божниця, каплиця, богомільня ≠ церква
Sõrgic
Бо не через "і"?
Cde e nagòlôs?
Мабуть, на 2. Вам краще знати
У литовців так зветься. Русинська назва, тому і у нас так має бути
+++
Кіот — божниця
Церква — божниця