Єрісь — релігійне вчення, що суперечить догматам та організаційним формам панівної церкви.
перен., розм. Відступ від панівних чи загальноприйнятих поглядів, правил, положень і т. ін.
тільки одн., перен., розм. Те, що позбавлене здорового розуму; дурниця.
Приклад вживання
Невидимі нитки в'язали рід Лачерди з альбігойською єрессю, проти якої ще на початку ХІІІ ст. римською церквою було оголошено хрестовий похід. (Н. Королева)
Феодора, будучи колись байдужою до релігійних змагань у Константинополі, стала непримиренним ворогом єресі. (Д. Міщенко)
Григорій таки справді заразився єрессю. Так і тхне від нього німецьким вольнодумством [вільнодумством]. (М. Івченко).
Походження
через церковнослов’янську мову запозичено в давньоруську з грецької;
гр. αἵρεσις «вибір; єресь» походить від дієслова αἱρέω «беру, обираю, вибираю», етимологічно неясного;
Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
єресь
У другому і третьому значеннях.
r2u.org.ua: бредня