stolecyna
Творено тим же чином ги дане ту sédecyna, але від слова stoleç (stôleç, дублета до stwleç "стілець") у значенні "катедра, катедральна" (прикметник → субстантив". Див. http://oldrusdict.ru/dict.html#: стольчьныи "престольный; кафедральный" ← стольць "седалище; стул; скамья; носилки; стол; аналой; престол; кафедра епископская"; Желехівський (ІІ, 922): столе́ць (стільця́) "Sessel, Schemel, Stuhl; Schnitzbank; Stuhlgang".
<Це слово вживати не будуть, бо незручне і незрозуміле>
Bo decto e crivo pèrepisal danê mnoiõ slovo.
<Це слово вживати не будуть>
Slovo mogeity bouti:
1) abo stauleno crivo — se slovo e stauleno pravilno,
2) abo cerpano — se slovo e pitomo,
ta prosto vésti, ci u ougitcou bõde ci ni, ni myné ni Vam ne vésti — ledue ci ou Vas e kérocoulya, ou mene pèuno ne'ma.
ЕСУМ (собор):
субі́р «тс.»
goroh.pp.ua: собор
Це слово містить префікс "су-" (разом з "с-/з-/зо-" є українським непрямим відповідником церковнослов'янському "со-", який походить від того самого праслов'янсього) та "бір", у якому за правилом ікавізму виникає "і" (порівняйте з цими словами: збір, набір, підбір, перебір, недобір, розбір).
sõ- не є "український відповідник церковнослов'янському <со->. Церковнослов'янський відповідник руському sõ- є <су-, сѫ->, а церковнослов'янському <со-, съ-> відповідає в руській <s- (перед глухими приголосними), z-, zo- (перед більш' одного приголосного). Префікси sõ- та s-/z-/zo-, хоча й суть си рідни, та все ж різни. Рівно ги префікси pa- та po-/pw- суть си рідни, але різни, чи префікси pra- та pro-/prw- си рідни, та різни. У руській церковнословйянському <соборъ> відповідає <zbwr (*sbwr)>.
Довго завис на "рідни", подумавши, що це якась Ваша форма минулого часу. Потім згадав, що це те саме "рідні". Поясніть, будь ласка, Ви пропонуєте якось розрізняти прикметники жіночих і чоловічих іменників? Добри хлопці, але добры дівчата, я правильно розумію? А що з м'якістю української мови (українське рідні, на відміну від російського родные)? Ви пропонуєте повністю відмовитися від цієї риси української мови, чи Ваше письмо дає за читцем вибирати, як мовляти - і рідні, і рідни?
Дякую за пояснення шодо префіксів.
<Церквизм «съборъ» тотожний українському «збір».>
Tuarno (формально), ta ‹sõbœur› e isvédcyeno u rousscœy móuvé — p. Blizniouc da posuilanïe (i ya isce damy: Gelex. I, 343: ‹субір› = "собо́р").
Церковнословянському съ- відповідіє руське з-, церковнословянському бор відповідає руське бір.
sédecyna
Субстантивація жіночого роду того самого прикметника з усіченого sédecyna çerqua ("сідечна/седечна/сідешна/седешна/... церква" = лат. cathedrala — також субстантивація жіночого роду прикметника cathedrala, всіченого з ecclesia cathedrala, тобто церква з "(бискупською) катедрою", де "катедра" = "місце сидіння бискупа". Дане слово sédecyna є творено прикметниковим чепенем -yn- від слова sédeç (у відмінках: sédç-) — загалом "сидіння (предмет)", тобто "стілець" и под. Слово є в словнику Желехівського (ІІ, 867: сїде́ць), товмачене німецькою: "Stuhl; Sessel"; у німецькій Stuhl, крім иншого, значить и "катедра". Також у д.-рус. (http://oldrusdict.ru/dict.html): сѣдалище "кафедра, епископское место, список епископских кафедр", сѣдалищьныи "относящийся к кафедре", сѣдало "καθέδρα".
+
За схожість до давньоруського сѣдалища як кафедри.
Хіба не сідечня має бути? В будь-якому разі слово вживати не будуть, бо незручне і незрозуміле
<незручне>
Cimy?
<незрозуміле>
Cyto xotiete tam ròzouméti?