Каплиця — невеличка будівня (меланька церква) без вівтаря призначена для молитов і невеликих обрядів; також частина церкви присв'ячена для засновника храму чи святого (у великих церквах).

1) Піднявшись на гірський хребет, ми помітили самотню капличку, що стояла під деревами, на окраї полонини.

2) "Прийшли в каплицю перед Феба, Еней поклони бити став" - Котляревський

3) В сучасній Україні новоутворена релігійна громада, як правило, споруджувала спершу тимчасову каплицю, а пізніше, зібравши між собою достатньо грошей, — уже храм.

Запозичення з пол. kaplica.
пол. kaplica <— раніше kapła <— ст. чес. kapla, kaple (тс.) <— свн. kápelle, kapëlle (тс.) <— ст. лат. cappella (тс.) (дослівно маленький картур, накидка, плащ) <— cappa (каптур, накидка, плащ)

англ. chapel
серб. капела
норв. kapell
грец. παρεκκλήσι (parekklísi)

• культура
• архітектура і будівництво
• релігія

• храм
• собор