запозичення з латинської мови;
лат. altāre, altar «жертовник, пристрій для спалювання жертви» зводиться до *adaleio «спалюю» (звідки пізніше adoleo «тс.»), однак у мові римлян слово стало вторинно пов’язуватися з прикметником altus «високий» і відповідно пояснювалось як «високе місце, підвищення»;
Вже додано "жертовня" Романом Романом 2
Я не помітив
Рупно ,жертівник
Од "жертва", там нема підстав про 'і', хиба що ге надпоправне.
По-перве: цей переклад більш туто годиться, на мою думку:
вівтар; адже тут не про дохристиянський вівтар мова, ніхто сюди жертви не носить
По-друге: калькотвір, від лат. altāre, altar «жертовник, пристрій для спалювання жертви». Лиш закінчення вкраїнське (-ник/-ня)
А що ж тоді туди носять?
Звідти: «...у християнстві, зокрема, в православ'ї, вони означають різні елементи храму.»
То жертовник є лише частина вівтаря?