Прасл. *bòlgъ «хороший» дало питомо українське "бо́лого", поки його не замістило церковнослов'янське "благо" через посередництво російської мови. Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
Й досі можна почути по українських селах живе правдиве "не-з-боло́га", що значить "не з добра".
goroh.pp.ua: благо
Прасл. *bòlgъ «хороший» дало питомо українське "бо́лого", поки його не замістило церковнослов'янське "благо" через посередництво російської мови. Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
Й досі можна почути по українських селах живе правдиве "не-з-боло́га", що значить "не з добра".
goroh.pp.ua: благо
Благати, молити, заклинати, упрошувати.
Навіщо збіднювати мову?
Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі... (Тарас Шевченко, II, 1953, 97); Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті (Іван Франко, III, 1950, 45);
Польсько-бовгарського роду. Тому й тре' перекладати.
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
+++
Гарний приклад.👍 Шевченкові ніщо не заважало одночасно молити і благати. Але ми не шевченки і мусимо вибрати щось одне, ге? Насмілюсь вгадати істинну причину нездоланного потягу до такого єдинообразія. Просто, якщо давати якійсь худобині одну і ту саму команду різними словами, то вона не втямить, чого від неї хочуть, а буде тілько мукати, форкати, хрюкати, нявкати, гавкати і т.п.😊
А якби та худобина вміла говорити по-людськи, то спочатку б обурено заревіла "Запозичено!", а потім би вже собі спокійно хрумкала і ремигала, не звертаючи жодної уваги на бовдура, перевантаженого неправильними словами.😊
До чого це?
На одміну од Словотвору, Шевченко не мав на меті очистить українську мову од черпаних слів.
До чого "перекладати" один синонім іншим? Чесно кажучи, не знаю. Можливо, це такий вишуканий гумор. Але більше схиляюсь до того, що це вже діагноз.
Один другим, а не "іншим".
Так-так, звісно, що другим, тільки не хвилюйтесь.
Alexis Rusyn, фас!
Мамці своїй дурній так кажи, недолуге розумом.
Алексісе, до чого це? Потрібна була експертна думка твіттер-філолога, я Вас запросив.
—
Дурня
Благати, молити, заклинати, упрошувати.
Навіщо збіднювати мову?
Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі... (Тарас Шевченко, II, 1953, 97); Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті (Іван Франко, III, 1950, 45);