Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі.... (Т. Шевченко)
Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті. (І. Франко).
Походження
прасл. *bòlgъ «хороший», питомо українське "бо́лого" замістило церковнослов'янське "благо". Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
Гарний приклад.👍 Шевченкові ніщо не заважало одночасно молити і благати. Але ми не шевченки і мусимо вибрати щось одне, ге? Насмілюсь вгадати істинну причину нездоланного потягу до такого єдинообразія. Просто, якщо давати якійсь худобині одну і ту саму команду різними словами, то вона не втямить, чого від неї хочуть, а буде тілько мукати, форкати, хрюкати, нявкати, гавкати і т.п.😊
А якби та худобина вміла говорити по-людськи, то спочатку б обурено заревіла "Запозичено!", а потім би вже собі спокійно хрумкала і ремигала, не звертаючи жодної уваги на бовдура, перевантаженого неправильними словами.😊
Прасл. *bòlgъ «хороший» дало питомо українське "бо́лого", поки його не замістило церковнослов'янське "благо" через посередництво російської мови. Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
Прасл. *bòlgъ «хороший» дало питомо українське "бо́лого", поки його не замістило церковнослов'янське "благо" через посередництво російської мови. Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
Благати — умовляти когось, випрошувати.
Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі.... (Т. Шевченко)
Пару літ терпіли бойки, благали і жандармів, і ревізорів, щоб увільнили їх від напасті. (І. Франко).
прасл. *bòlgъ «хороший», питомо українське "бо́лого" замістило церковнослов'янське "благо". Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
р. молить, умолять
Перекладаємо слово благати
Обніміться ж, брати мої,
Молю вас, благаю!
+++
Гарний приклад.👍 Шевченкові ніщо не заважало одночасно молити і благати. Але ми не шевченки і мусимо вибрати щось одне, ге? Насмілюсь вгадати істинну причину нездоланного потягу до такого єдинообразія. Просто, якщо давати якійсь худобині одну і ту саму команду різними словами, то вона не втямить, чого від неї хочуть, а буде тілько мукати, форкати, хрюкати, нявкати, гавкати і т.п.😊
А якби та худобина вміла говорити по-людськи, то спочатку б обурено заревіла "Запозичено!", а потім би вже собі спокійно хрумкала і ремигала, не звертаючи жодної уваги на бовдура, перевантаженого неправильними словами.😊
Прасл. *bòlgъ «хороший» дало питомо українське "бо́лого", поки його не замістило церковнослов'янське "благо" через посередництво російської мови. Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
Й досі можна почути по українських селах живе правдиве "не-з-боло́га", що значить "не з добра".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/благо
Прасл. *bòlgъ «хороший» дало питомо українське "бо́лого", поки його не замістило церковнослов'янське "благо" через посередництво російської мови. Як подає Словник Грінченка, слово "благо" є "заимствовано из церк. языка и в нар. речи не употребляется".
Й досі можна почути по українських селах живе правдиве "не-з-боло́га", що значить "не з добра".
https://goroh.pp.ua/Етимологія/благо
r2u.org.ua: до ніг припадати