Повна фраза, що скоротилася в відоме всім «спасибі».
Спасеть же Біг тебе! — Выраженіе благодарности. (Котляревск. Енеида).
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/2043-bigh-i.html#show_point
Доводи?
«Так спас, спасти - староболгаризм»
«Доводи?»
Ne'ma, ne sõty bo. Tô e pitomo slovo. U tœumy, samo »ispasi ge bœug tebe!« za "thank you" e motòrôcyno priveazanœstïõ do bogopoclœunacua. Tomou œd mene -
Лексикон словенороський Памва Беринди з церкновнослов'янською на руську (українську) мову, укладений між 1603 та 1607 роками:
церк.-сл. Хвалю – руськ. Похлѣблѧю.
Дякую, спасибі - щастивам
Дякувати - щастивити
Подяка - щастування
Вдячний - щастівний
Crœumy toho cyto sig slovoteag véieity ounovitœstïõ (i silyenœstïõ), ne cinity rœuzniçui meidyu inxyoiõ tuarcoiõ cermnosti "(have a) good luck".
А чому ми маємо на когось дивитись, оглядатись на семантичні прояви інших народів. Он англійцям, полякам, москвинам байдуже, яке значення мало слово раніше. Вони просто це роблять і все.
А в нас отой комплекс малороса так і вилазить — ми постійно на когось озираємось, постійно з кимось рівняємось
"дякую" - запозичене слово.
Охоплює майже усі германські мови (німецька «danke», голландська «dank», англійська «thank», скандинавські «tak», «takk»), усю групу західнослов’янських мов (чеська «děkuji», польська «dziękuję», словацька «ďakujem»), а також вживається у білоруській «дзякуй».
Помагайбі, помагайбо. Це не мої новослів'я. Ці слова народ давно вже вживає
Як я знаю, з людьми, які щось роблять надворі, зазвичай вітаються "Боже, помагай!" чи "дай, Боже, щастя!", відповідають "дякую! дай, Боже, й вам!" чи "дай, Боже, здоров'я!". А де саме кажуть "помагайбі" замість "дякую, спасибі"? Бо я вперше про таке значення чую.
Tô ge cyto i o ‹щастивам›, + zaiva uiznaca bogopoclœunstua. Tomou œd mene -
Я даю такі слова не для того, щоб їх замінити, а щоб було більше синонімів і мова була багатшою.
méniti (comou / ceomou)
/mi͡enɪti/
___
Ne vémy ouge cde ta yasouau eimy ouge düigybõ znacyeinïa seoho slova. Còrôtco, e za uzoromy rozvitca "to think (eaghel.), denken (ném., nzm.), tænke (dœun.) i pr." : "tothank (eaghel.), danken (ném., nzm.), takke (dœun.) i pr."; i u rousscé, ‹méniti› is zasvédcyenuimy znacyeinïemy "to appraise, to assess, to reckon, to estimate" (Gelex. I, 442: ‹міни́ти› *voranschlagen" neseity u istoté tõ samõ düigybõ znacyeinïa "to think" → "to think of, to put one's though(s) about/for someone (i.e. one's deeds, service etc) ≈ to keep in mind one's deed(s), service, help etc." → "to asses, esteem; appraise; to be thoughtful of* => "to thank, be thankful*.
___
Coristanïe:
méniti comou / ceomou "to thank, to be thankful to somebody / something"
méniõ ti "(I) thank you (sg.)
méniõ vam/Vam "(I) thank you (pl. / formal)
ménimo ti "(we) thank you (sg.)
ménimo vam/Vam "(we) thank you (pl. / formal)
méneatyi / ménya (comou / ceomou)."thanks to ( = thanking to)"
___
Ya vidiõ slovo ‹méniti (comou / ceomou) is düigyboiõ znacyeinïa "to think of, to have someone in mind => to be thoughtful, mindful of" → "to esteem → appraise" → "to thank" he nailépxie iz uséx inxyuix védomuix düigeb znacyeinïa "to thank" po móuvax za yoho izrouxynõ to uiznacoiõ niyacœsty ("emotional and denotational neutrality"), napr., proti "xuala : xualiti" u balcanosloveanscuix móuvax ci "œdplata, ymzda" u phran. ‹merci›, ci "milœsty" u ‹grazie (ital.), gracias (isp.), ci "obeazan(a/i/ui/o") u ptg. ‹obrigado›, ci is bogopoclœunnoiõ uiznacoiõ u "ispasibœ'" (*"ispasi bœug"), a tacoge tomou cyto se znacyeinïe (se bui znacyeinïe *to thank*) u istoté ouge e u zasvédcyenuix (!) znacyeinïax "to appraise, to esteem (to be thoughtful of)" slova ‹méniti (comou / ceomou) u rousscé.
Спаси + Біг (Бог)
Те, що се слово є калькою, лише припущення, а не твердження. Як на мене, таке давнє слово я би не міняв.
Як на мене, зараз вживання цього слова досить дивне. По-перше, слово "спаси" не вживається. По-друге, кількість людей, що є нерелігійними, збільшується в геометричній прогресії. Краще вже використовувати "запозичене" дякую, що доволі поширене в слов'янських мовах.
"По-перше, слово "спаси" не вживається. "
Уживається.
"По-друге, кількість людей, що є нерелігійними, збільшується в геометричній прогресії."
Статистику виводили?
До мовознавства наведена Вами фраза стосунку не має, тож думайте далі.
Ni za bogopoclœunscõ uiznacõ.