Відвагу хулять за «німецькість», «звитягу» — за «польськість», а «доблесть» — за «старослов'янськість». Мо', треба лишити це все у спокої?
»Відвагу хулять за «німецькість», «звитягу» — за «польськість», а «доблесть» — за «старослов'янськість». Мо', треба лишити це все у спокої?«
Та не хулять, а чесно етимологізують 😉
Ne mõdrouyte pisiõtchi dourœsty. Ba, i ‹dobl•› e zastõpleno u rousscie slovami ‹doble›, ‹dobluy›. Za ‘niemeçske’ ‹xoula› i móuciõ.
To vui péuno ceohos’ ne dobacili i perédciesno œdpovieli.
Ospodary Poutiatin pische, cyto ‹œdvagõ›(!) xouleaty za niemeçscœsty (a ne ‹xoulõ›), a ‹izviteagõ› za leadscœsty.
Otó ya i cuinõu dotep, móuv, ne xouleaty, a cestno etymologizouiõty 😉
Aha, inose. 🤦😅
@Є. Ковтуненко
Поки що так
відва́га
через проміжну ланку вага́тися, [ва́житися] «перебувати в нерішучості» пов’язане з вага́;
значення хоробрості, рішучості розвинулось у дієслівній формі відва́житися (пор. аналогічний розвиток значень у формах зва́житися, [зва́га], нава́житися);
на такому розвитку значень міг відбитися вплив польської і німецької мов (пор. нвн. wagen «наважуватися», wägen «важити»);
Вага
Відвага
Зневага
Повага
Увага
Зважати
Корінь -ваг- давній, є в багатьох словах, тому слова з ним, на мою (і не тільки) думку перекладати не треба
—
Шило на мило