Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко) Вгору
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл. = Вибачати. На те просили, що в ріт носили, — звиняйте. Ном. № 12085.
Словник української мови 1927-1928рр. (Б. Грінченко, вид. 3-тє, за ред. С. Єфремова, А. Ніковського) Вгору
Звиня́ти, -ня́ю, -єш, гл.*3вині́ть за сло́во, на сло́ві. Извините за выражение. Хот. у. Нік
якщо в розмовній мові потрібне "маленьке" вибачення за якусь дрібничку, або щоб вибачитися "жартома"
в розумінні - (прощайте) не сягайте, оминайте
за те, що зробилось, сталось, (с)казалось.
"не докоряти" - оминути, полишити - невдокір, якщо щось не так є чи сталося..
~ задля прощення.
в значенні не спмиятись для докору, не звертати уваги , ~ залишатись спокійним.
–
Польський суржик
darować – прощати, вибачити
З чого взяли, що польське?
+++
ого, думав ви навпаки найперший мінус поставите.