Тизер — рекламне повідомлення у формі загадки, що містить частину інформації про продукт але ніяк не називає рекламований товар; зазвичай з’являється на ранньому етапі просування товару і служить для створення інтриги навколо нього.
Приклад вживання
Прийнято вважати, що перші тизери з'явилися 1906 року для просування бренду MJB Coffee.
teaser nasampered pryznačenyj dla togo, aby ZAVABYTY potencijnogo gladača ščoś podyvytysia: nasampered, ce kino, ałe takož i vydnograj, toščo. Navmysno vžyto zmenšuvalnu formu ZAVABKA, a ne prosto ZAVABA — aby pidkresłyty pevnoju miroju vtorynnisť ciogo riznóvydu «mystectva»: vse ž taky, pervynnym je abo sam vydnograj, abo ž POVNA kinostrička.
Zaproponovani tut inši serjozni proponovy majuť ti čy inši nedoliky, a same:
ZVABYNA — horoše słovo, ałe vono radše može poznačaty jakeś javyšče, jak samodostatnie vže same v sobi: zanadto vže ce słovo garne! ;)
PRYMANKA — zagałom, tež peredaje suť «teaser'a», ałe maje značno šyršu tiamu...
Te same i PRYNADA: skažimo, ŽINOČI PRYNADY — ce ne zovsim «teaser», ege ž?
ZAČIPKA — nu... pani ta panove! Buďte vse ž taki vyvaženymy!! «Začipka» može buty u karnomu rozsliduvani, abo ž jak jakaš detal, pidvis jakyjś, za jakyj možna začepyty/pidčepyty palcem, nigtem, toščo...
DRAŽNYŁKA — zagałom, točno peredaje suť javyšča. Odnak, jak ne mene, ne duže nadajeťsia dla oficijnogo terminu...
Pro CIKAVYNKU vže movču, bo, po-perše, ce słovo i tak ne sydyť bez roboty, a po-druge — ne fakt, ščo otoj «teaser» — taka vže j cikavynka!
Natomisť ZAVABKA ne nese v sobi vže napered jakyhoś ocinočnyh sudžeń: zavdanniam ZAVABKY je same zavabyty podytyvytysia ščoś, a čy ote «ščoś» je cikavynkoju — ce vže zooovsim inše pytannia.... ;)
ЗВІ́СТКА, и, жін.
2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.
ВІСТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., уроч.
2. перех., рідко. Те саме, що віщувати 1. [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 685.
ЗВІ́СТКА, и, жін.
2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.
ВІСТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., уроч.
2. перех., рідко. Те саме, що віщувати 1. [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 685.
Стислена форма від:
Дрочи́ти — Дразнить, сердить, раздражать (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: дрочити Негативне значення з'явилось від форми російської, форма "дріч" з ікавізмом забере погану асоціацію.
Надити – приманювати.
goroh.pp.ua: надити#9424 По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "надило" – те, чим принаджують.
Юрко, тут звісно можна зробити кальку з польського przegląd (пшеґльонд), але можна знайти й більш український відповідник. Раджу ознайомитись з дописами Єлисея під гаслом "верхівне ймання межджене" ось тут: реквізиція
Тизер — рекламне повідомлення у формі загадки, що містить частину інформації про продукт але ніяк не називає рекламований товар; зазвичай з’являється на ранньому етапі просування товару і служить для створення інтриги навколо нього.
Прийнято вважати, що перші тизери з'явилися 1906 року для просування бренду MJB Coffee.
англ. teaser
Перекладаємо слово тизер
teaser nasampered pryznačenyj dla togo, aby ZAVABYTY potencijnogo gladača ščoś podyvytysia: nasampered, ce kino, ałe takož i vydnograj, toščo. Navmysno vžyto zmenšuvalnu formu ZAVABKA, a ne prosto ZAVABA — aby pidkresłyty pevnoju miroju vtorynnisť ciogo riznóvydu «mystectva»: vse ž taky, pervynnym je abo sam vydnograj, abo ž POVNA kinostrička.
Zaproponovani tut inši serjozni proponovy majuť ti čy inši nedoliky, a same:
ZVABYNA — horoše słovo, ałe vono radše može poznačaty jakeś javyšče, jak samodostatnie vže same v sobi: zanadto vže ce słovo garne! ;)
PRYMANKA — zagałom, tež peredaje suť «teaser'a», ałe maje značno šyršu tiamu...
Te same i PRYNADA: skažimo, ŽINOČI PRYNADY — ce ne zovsim «teaser», ege ž?
ZAČIPKA — nu... pani ta panove! Buďte vse ž taki vyvaženymy!! «Začipka» može buty u karnomu rozsliduvani, abo ž jak jakaš detal, pidvis jakyjś, za jakyj možna začepyty/pidčepyty palcem, nigtem, toščo...
DRAŽNYŁKA — zagałom, točno peredaje suť javyšča. Odnak, jak ne mene, ne duže nadajeťsia dla oficijnogo terminu...
Pro CIKAVYNKU vže movču, bo, po-perše, ce słovo i tak ne sydyť bez roboty, a po-druge — ne fakt, ščo otoj «teaser» — taka vže j cikavynka!
Natomisť ZAVABKA ne nese v sobi vže napered jakyhoś ocinočnyh sudžeń: zavdanniam ZAVABKY je same zavabyty podytyvytysia ščoś, a čy ote «ščoś» je cikavynkoju — ce vže zooovsim inše pytannia.... ;)
Tacui Porush Dal corotxyuy variant, cim dulxya "zavabca" lépxya?
tym, ščo prosto lipša j vidčuttievo zrozumiliša ;)
Tobto VABA — mynxy zrozoumélo???
skażimo tak: ne maje sponuky do dii ;)
Yeurco (Jurko Zełeny),
sponoucui do déyui cœho?,
yaca e sponouca u slofé zafabca?
U mene ce qomusj asocijujetjsia vykliuqno z ginoqymy statevymy oznakamy... :-)
Dmytro Palamarćuk, vłasne, zgadav pro ce u svojemu vidguku ponyžče ;)
Dmytro Palamarćuk, coli ne prinada, to prosto "nada".
О, як гарно!
Етим.сл.укр.м., том I, стор. 316, стаття на слово вабити: ваба "принада".
Гарно, але нада гарніше.
Дуже гарно!
Етим.сл.укр.м., том IV, стор. 24, стаття на слово надити2: "вабити, приманювати[;...]"; знада "sum.in.ua: znada, занадити "http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/17514-zanadyty.html#show_point", онада "тс.", понада "http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/43517-ponada.html#show_point", рознадити "звабити, принадити", спонадить "тс.". Як видно, значення "вабити, приваблювати, маними (чимсь)" несе вже сама безпрефіксова чиста основа "над-", тому я пропоную чисту безпрефіксову форму слова, виходячи з принципу, що коли є можливість, коротшим та "чистим" словам слід надати перевагу з-поміж інших можливих варіантів.
Вподобайка.
І це гарно!
Гоже!
uabilo
Етим.сл.укр.м., том I, стор. 316, стаття на слово вабити: вабило "принада".
+++
Лиш сам хотів дати :)
+
uab
Етим.сл.укр.м., том I, стор. 316, стаття на слово вабити: ваб "принада".
теж цікавий варіант :)
або кіновідкритка
ЗВІ́СТКА, и, жін.
2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.
ВІСТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., уроч.
2. перех., рідко. Те саме, що віщувати 1. [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 685.
ЗВІ́СТКА, и, жін.
2. розм. Знак, ознака чого-небудь. Іде [писар] до нього і кахикає, і уси закручує — се вже така звістка, що з письма стане говорити (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 179).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 488.
ВІСТУВА́ТИ, ую, уєш, недок., уроч.
2. перех., рідко. Те саме, що віщувати 1. [Фауст:] То дзвонів гук; чи не вістує він День великодній змученому світу? (Гете, Фауст, перекл. Лукаша, 1955, 31).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 685.
Стислена форма від:
Дрочи́ти — Дразнить, сердить, раздражать (Словарь Грінченка)
r2u.org.ua: дрочити
Негативне значення з'явилось від форми російської, форма "дріч" з ікавізмом забере погану асоціацію.
Надити – приманювати.
goroh.pp.ua: надити#9424
По аналогії з ора́ло, покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло тощо.
Тобто "орало" – те, чим орять, "жало" – те, чим жалять, "надило" – те, чим принаджують.
Надити – приманювати.
goroh.pp.ua: надити#9424
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння, надиво – матеріял, щоб приманити людей.
Вабити – приманювати.
goroh.pp.ua: вабити
Тобто, добриво – матеріял для удобрення, паливо – матеріял для паління, прядиво – матеріял для прядіння, вабиво – матеріял, щоб приманити людей.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
Це дослівно. „Словник синонімів“ подає „дрочити“ як українське розмовне.
мастурбувачка
strip-tease
Те, що оглядають
ce radše PROglädyny... ;)
Юрку, добра думка, дякую!
Це для ревізія
Andrïu, a czym PEREOBLIK ne dogodyv dlä revizii? ;)
Юрко, тут звісно можна зробити кальку з польського przegląd (пшеґльонд), але можна знайти й більш український відповідник. Раджу ознайомитись з дописами Єлисея під гаслом "верхівне ймання межджене" ось тут: реквізиція
Ру́пити – цікавити.
goroh.pp.ua: рупити
Кінець «-иво» означає знадобу: покрива́ло, писа́ло, жа́ло, са́ло лічи́ло, ра́ло, креса́ло, тобто рупи́ло – те, що зацікавлює.
Ру́пити – цікавити.
goroh.pp.ua: рупити
До́бриво – матеріял для удобрення, па́ливо – матеріял для паління, пря́диво – матеріял для прядіння, тоді ру́пиво – матеріял для зацікавлення.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
Морфология правильна та мотивація – в плані субйектно-обйектного відношення – крива.
Чому крива, якщо кортіти це бажати щось, а тизер - спроба зробити, щоб твій товар бажали купити?
to tease ≠ cortéti.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
Крива мотивація й неправильний словотвір.
ЕСУМ: кортя́чий «лакомий, смачний, бажаний». Того ж коріня, що й слово кортіти.
зазиванка до фільму