Значення слова

Реквізиція — примусове вилучення державою майна власника в державних інтересах з виплатою йому вартості майна.

Приклад вживання

Мета реквізиції полягає у забезпеченні безпеки громадян, врятуванні майна, знищенні заражених тварин для недопущення поширення епідемії або епізоотії тощо.

Походження

лат. requisitio - вимога.

Приклади в інших мовах

Ісляндська: beiðni.

Слово додав

Перекладаємо слово реквізиція

uiuolostya mezdyena
3

Див. мої коментарі (зокрема відповіді до Карла-Франца Яна Йосифа) та пояснення під: верхівне ймання межджене.

אלישע פרוש 29 жовтня 2019
ви́лучина
1
Andrii Andrii 27 жовтня 2019
ви́власнення
1
Andrii Andrii 27 жовтня 2019
верхівне ймання межджене
1

1. В багатьох мовах дане поняття є виражено не одним словом. Напр., в тексті офіц. слвц. з-нодавства воно звучить: vyvlastnenie pozemkov a stavieb vo verejnom záujme (a obmedzenie práva vlastníctva k nim); умову відшкодування се визначення й не містить – її прописано нижче в подробицях змісту відп. з-на.

2. Лат. слово requisitio в мовах, що його відти переяли має зазвичай інше значення, ба, ряд значень, серед яких значення, що збігається (і то, подекуди не повністю) з укр. (і рос.) значенням сього лат. слова є періферійне. Напр., в різних мовах дане перейняте лат. слово значить передусім загалом будь-який офіц. запит. Так само й кальки його мають такі загальні значення; ісл. "beiðni" ≠ точно "реквізиція" в укр., а є "запит" загалом.

3. Самé внутрішнє значення лат. слова – *"випитання → вимога" є від його значення похідного в укр. юрид. визначенні надто віддалене й розмите, аби калька
(переклад) його могла достатньо повно й влучно відповісти його суч. юр. значенню.

...

אלישע פרוש 29 жовтня 2019
29 жовтня 2019

Звідки узяли сюди "межджене"? Що се значить?

29 жовтня 2019

Саме так, латинське поняття requisitio є надто розмите в мовах, які його запозичили. Ісляндське "beiðni" має декілька значень, в економіці це "реквізиція", втім і "запит", проте ближче до "клопотання" (https://malid.is/leit/beiðni). Точніше "запит" ("inquiry") передається словом "fyrirspurn" (https://malid.is/leit/fyrirspurn).

29 жовтня 2019

Карле-Франце, "межджене" виглядає, як похідне від словацького "обмежений": https://slovnik.aktuality.sk/synonyma/?q=obmedzenie
Але хай Єлисей витлумачить краще.

29 жовтня 2019

4. В укр. юр. визначенні реквізиція є підвид експропріації – *"вивласнення" загалом, без уточнення, за яких умов та на яких умовах. Другим підвидом експропріації є конфіскація. Тобто р-ція та к-ція суть конкретніші ф-ми експ-ції. Німецька передає тяму експ-ція словом Enteignung *"від-власнення"; а поняття "рекв-ція" та "конф-ція" є виражено текстуальними уточненнями (подібно до слвц., й інших мов). Англ. передає експр-ція сл-сполученням eminent domain. В основі сього англ. виразу лежить стислий зміст *"суверенна власність", який передбачає ширше тлумачення: "сув. право (право держави) на прив. власність [через її викуп]", або "використання державою права (ви)власнити прив. власність на підставі самого верховенства держави". Тобто, внутрішнє значення англ. сл-сполучення, виражене не іменником з відтінком процесу, як укр. "рекв-ція", але з відтінком готовості, результата, умовної дійсності, себто будь-яка прив. власність є вже наперед умовно державна (в рамках застосування відп. з-на про рекв-цію) – право "пасивне", а конкретне застосування сього права
– право "активне" – приходить уже потім залежно від потреби. Внутрішнє значення укр. рекв-ція такого відтінка не має.

5. З вище поданих міркувань я вирішив передати тяму "рекв-ція" відштовнувшись від тями "експр-ція" (див. початок під 4.), передусім через його англ. тлумачення (eminent domain; eminent "видатний → виключний → суверенний, верхівний), переклавши укр-ою се сл-сполучення як: імання (залежно від умов фонотактики: ймання) верхівне, або, зворотньо: верхівне ймання, з "верхівне" = "eminent" (як прикметник, уживаний в укр. і друс. мові до держави), та "імання/ймання" = "domain" (се слово є взятого мною з друс.: иманиѥ, яке має в друс. двояке тлумачення: процесу: "придбання; забирання (й под.)", та результата: "власність, маєток" – зокрема сю двоїстість я кладу за придатну для передачі обговорюваної тями "рекв-ція"). Відрізнення "рекв-ції" від "експр-ції" я передав дальшим словом: межджене, творене мною як пасивний дієприкм. від друс. дієслова мьздити *"відшкод(ов)увати, виплатити" (в укр. йому фонетично має відповідати: мездити чи имздити; хоча конкретно в друс. дієслово те було розвинуто далі в ряд інших контекстуально специф-х значень), себто "відшкодоване, виплачене", в сім контексті точніше з відтінком потенційності: "таке, яке може/має бути/підлягає/передбачає відшкодування/виплату (чи право на його)".

29 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф, Andrii Andrii,
читайте продовження пояснення (ви сьте стигли оба писати ваші змінки перше ніж я стиг докінчити його).

29 жовтня 2019

Дієприкм. межджений є творено від дієслова мездити/имздити (*мьздити) так, як їжджений від їздити.

29 жовтня 2019

Не думали чи Ви над тим, щоб створити одне слово з цих трьох, Єлісеє?
Наприклад, "(верхівне) межджеймання"? Або щось на такий товк? Що про се думаєте?
Зрештою, ре-кві-зит на п'ять складів коротше од вер-хів-не йма-ння меж-дже-не, я це не в докір Вам кажу, ретельність, з якою ви поставились до пошуку відповідника, дійсно надихає. Не знаю більше на Словотворі нікого, хто так доцільно би плекав пошук взаємозв'язків між давніми коренями і тямами слів. Та Ви ж самі казали десь, що люди надають перевагу коротшим словам (чи не в діскусії під "міною"), що гадаєте?

29 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
та й таки думав. Авжеж, стислість є бажана. Та з огляду посилання на способи передачі сеї тями в інших мовах (не одним словом, а подекуди цілим текстом), і відсутність будь-якої мови, провіреної мною, яка би сю тяму передала засобами питомими одним словом, коли то тільки не є запозичене з лат. самé requisitio, або його калька (дослівний переклад; як в ісл., який є на мою думку надто невідповідний точній сути тями), мене змусила лишити снагу (спробу) шукати однослівний відповідник. Можливо його й можна створити засобами укр.м. наледним чином, але я поки не знаю таку можливість у сім випадку. Межджеймання значило би дещо геть інше: "вибирання/вимагання відшкодування/винагороди/гонорару/платежу". Німецьке Enteignung є одне слово для досл. "відвласнення", але я звісно проти використання польсько-чеської форми основи *власт-, пробувані мною форми з питомим волост- мені здаються невковирними та тяжелими (хоча, може, +відволоща як іменник від додатково твореного дієслова +відволостити *"позбавити власності, маєтку"??, за зразком: густити:гуща "результат дії густити", пуща:пустити, саджа:садити, холоща:холостити, дача:дати, теча:текти, роща:рости, ...).

29 жовтня 2019

"Виволоща" здається доречним й етимологічно, і на слух люблю я різні "-ощі" (роща, віща, воща, троща).
А що думаєте про банальне і навіть простакувате об'єднання двох слів – "верхівне" та "ймання" з утворенням "верхоймання межджене"?

29 жовтня 2019

До речі, гарний словотвірний спосіб – пуща:пустити, саджа:садити, холоща:холостити... Гадаю, по аналогії можна було би створити багато гожих слів за таким зразком.

30 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
авжеж, то є один з добрих (і питомих) способів словотвору; я з його часто користаю.

30 жовтня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
я не впевнений щодо придатності тут форми "верхоймання", бо в контексті з державою в укр.м. зазвичай іде атрибутив від основи *вьрховьн-, а не від основи/кореня *вьрх-; за *вьрх- є скоріше всталено поняття первинно-просторове (щось розміщене вгорі, зверху, над; також з похідними значеннями до-/завершення, сповнення тощо, як лат. super, superbus, гр. υπέρ), коли за основою *вьрховьн- є всталено товк абстрактніший (як лат. supremus), у контексті статусу.
Я бим, знову таки, рад творити коротший/стисліший вираз до обговорюваної тями, та поки не бачу як, без спотворення сути тями.

вимога
0
Andrii Andrii 27 жовтня 2019
межджевиволоща
0

Пропозиція від Єлисія, лиш щоби було одне слово, а не два (щоб не так громіздилося).

13 квітня 2020

Междже- в тім тварі є без товку, корінь бо тут є *мьзд- у слові мьзда "гонорар, виплата, відплата, винагорода", а <-ждж-> є слід йотування, себо *zd + *y перед голосним *е в червні *-en- дієприкметників пасивного стану: *myzd-y-en- => мьжджен-. Мимо сього морфологічного контексту <-ждж-> є без товку, самого бо слова <межджа> від кореня *myzd- нема. Є слово мьзда, фонетично {мезда~имзда} в рус.м. Ну, а й "мездовиволоща" було би без товку, бо значило би "вивласнення гонорару" – нич до нашої тями тут.

13 квітня 2020

Ех, як тут все тяжко.

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями