підтверджувати - верифікувати // П. О. Селігей. Що нам робити із запозиченнями? // Журнал «Українська мова». — 2007. — № 3. — С. 11
https://archive.org/stream/zapozychen#page/n8/mode/1up
—
Росіянізм періоду Сталіна, слова немає в тямі "переконувати в правдивості" в жодному словнику, який б вийшов до СССР.
r2u.org.ua: підтвердження
r2u.org.ua: підтверджувати
Ваша правда, Карле-Франце.
P. S. Слово "росіянизм" недобре з погляду руського словотворіння. По-перше, через різномовний морфологічний склад, а по-друге – через невиправдано вжитого суфікса "-ан-".
А як слово "росіянізм" Ви пропонуєте замінити?
Російщина, а ще лучче – московщина.
московізм
"московізм"
Нї, лїпше є вживати "московшчина" габо "москвизна", "-ізм" бо є черпано (
-ізм (особливість мови)) й мало би вже справно бути "москвизм".
Ne pèuen eimy ci ‹-scina› ci ‹-izna› dobré teacnõty znacyeinïou grecyscoho ‹-ισμός› — u grecyscé peruésno e ‹-ισμός› pèrêd usémy podig imên déyui, isœdnosen is prodigomy ‹-ίζω› déyeslœu.
А шчо тодї крашче?
Якщо зрозумілими словами та українською, до доказ справжньості, бо в латині те слово означає справжній. Але чи все треба перекладати? Ми таки користуємося автобусом і трамваєм. І не вмерли. Тай американці притягли його з латини. Тож для них воно теж чуже. У них що не термін, то латина. І живуть!
Етимологічний Словник Української Мови:
Спра́вдіж — «перевірка».
http://oldrusdict.ru/dict.html#: правьда "правда, истина, правость, признание прав, подтверждение, доказательство".
Від инших тям може бути різнено наголосом на кінці слова.
← *prau-yd-y-a ← *prau-yd-i-ti <prauditi> ← *prau-yd-a <prauda>.
← *prau-yd-it-u-a ← *prau-yd-i-t-u(n) (супін) ← *prau-yd-a <prauda>.
(М.Уманець, А.Спілка, 1893–1898рр.) r2u.org.ua: стверження*
Подтвержде́ніе = стверже́ння, стве́ржденнє (С. Жел.), потве́рження, потве́ржденнє (С. Жел.). — По стверженню пактов. Л. В. — Просил на тоє озеро вашого (гетьманського) потверження. Кіев. Ст.
Утвержде́ніе = стверже́ння, затверже́ння. — По стверженню пактов. Л. В.
Словник Грінченка:
Ви́твердити – закріпити.
Приклад:«Скаже слово, так як витвердить».
ЗАСВІДЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. засвідчити. - Я.. ладен дати в цьому засвідчення на папері (Н.-Лев).
ЗАСВІДЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСВІДЧИТИ, чу, чиш, док., перех. і неперех. 1. Повідомляючи про щось, підтверджувати правдивість, правильність чого-небудь. // Підписом або печаткою завіряти що-небудь.
2. Бути, служити свідченням чого-небудь
СВІДЧЕННЯ, я, с. 1. Факт, річ, обставина, що підтверджують що-небудь.
.
У цьому контексті, це саме встановлення особи. Для інших значень, як-от перевірка фізичного експерименту, треба інший відповідник.
sum.in.ua: zvirjaty
+
Вивірити особу? Як?
Як і все інше
ви́вір