Uimowfa: {ˈjɘsto̝wɑtɪ ~ ˈjɪsto̝wɑtɪ; jɘsto̝ˈwɑtɪ ~ jɪsto̝ˈwɑtɪ; sto̝ˈwɑtɪ; ˈhɘsto̝wɑtɪ ~ ˈhɪsto̝wɑtɪ; hɘsto̝ˈwɑtɪ ~ hɪsto̝ˈwɑtɪ} – po goloscé; {ˈɘsto̝wɑtɪ ~ ˈɪsto̝wɑtɪ; ɘsto̝ˈwɑtɪ ~ ɪsto̝ˈwɑtɪ} – po prigoloscé.
http://oldrusdict.ru/dict.html: истовати "подтверждать истину".
Wd <isto, isté> "твердо, певно, реально, надійно", ist "твердий, певний, реальний, надійний".
Oba. A isce: <йстовати, йстувати, стовати, стувати, сьтовати, сьтувати, єстовати, єстувати, їстовати (йи-), їстувати, гистовати, гистувати>.
Українське слово. Безпідставне звинувачення. Книга Михайла Грушевського з цим словом дорадянська. За зразком підкріпити.
https://books.google.com.ua/books?id=X-o3YMEhs7wC&pg=PA1&dq=підтверджувати&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj49Kb8o8v8AhWiTeUKHV_tDtUQ6AF6BAgIEAM#v=onepa
Етимологічний Словник Української Мови:
Істинствувати – запевняти.
Перша відміна — зі словника Грінченка, друга — сучасна
Твердити є і в дорадянських українських словниках, підтвердити — зробити твердим (засвідчувати достовірність). Безпідставне звинувачення
r2u.org.ua: Твердити
Книга Грушевського зі словом підтверджувати
https://books.google.com.ua/books?id=X-o3YMEhs7wC&pg=PA1&dq=підтверджувати&hl=uk&sa=X&ved=2ahUKEwj49Kb8o8v8AhWiTeUKHV_tDtUQ6AF6BAgIEAM#v=onepa
Uimowfa: {ˈtβ̞ærdɪti}.
http://oldrusdict.ru/dict.html#: твьрдити "подтверждать"; Gelex. II, 952: тве́рдо "standhaft, genau"; sum.in.ua: tverdyty; Sl-k goforwf Boucofinui 541: тве́рдо "певно, надійно".
З наголосом на корені то є відприкметникове дієслово кавзативне зо значенням "висловлювати/виражати певність, надійність". Инше дієслово є з наголосом на темі -i-.
В українській мові немає отого слова з наголосом на перший склад. Лише тверди́ти.
+++
В Грінченка є "ствердити" у значенні "подтвердить"
Значить недоконаний вид "твердити"