-ізм — приставка для утворення іменників, що вказує на особливість або характеристику мови, зокрема на те, що слово, форма слова, фраза чи частина слова є запозиченням або зміненим під впливом чужого впливу: росіянізм, польонізм, ґерманізм, американізм, українізм, русизм...
Доречно, бо ж давні українці вживали "-щина" не лише для земель, але й для тям, пов'язаних з тим народом, наприклад:
Ара́бщина — це не лишень земля арабів, але й арабська мова й література, і взагалі будь-що арабське (тобто якби хтось почав в давнину вживати арабізми, людині могли би дорікнути, що у її мові багато арабщини).
r2u.org.ua: арабщина
Як у словах: грабі́ж, платі́ж, краді́ж...
Добре тим, що змінюючи лиш один звук зберігає наголос на останньому складі (на відміну від попередніх пропозицій).
Як на мене, Ви пішли геть не тою дорогою. По-перше, навіщо слова на взір "русифікувати", "полонізувати", коли є "московщить" і "польщить"? По-друге, переймать слово з польської мови не значить доконечно, що мову польщать.
-ізм — приставка для утворення іменників, що вказує на особливість або характеристику мови, зокрема на те, що слово, форма слова, фраза чи частина слова є запозиченням або зміненим під впливом чужого впливу: росіянізм, польонізм, ґерманізм, американізм, українізм, русизм...
Русизм, росіянізм, польонізм, ґерманізм, ...
лат. -isma від дав.-грец. -ισμός (-ismós)
анґл. -ism
Перекладаємо слово -ізм (особливість мови)
Русизм - московщина, германізм - німеччина, полонізм - польщина...
Доречно, бо ж давні українці вживали "-щина" не лише для земель, але й для тям, пов'язаних з тим народом, наприклад:
Ара́бщина — це не лишень земля арабів, але й арабська мова й література, і взагалі будь-що арабське (тобто якби хтось почав в давнину вживати арабізми, людині могли би дорікнути, що у її мові багато арабщини).
r2u.org.ua: арабщина
Саме так і є.
Московізм — Москвослів'я,
Полонізм — Польщослів'я,
Ґерманізм — Ґерманослів'я,
Анґліцизм — Анґлослів'я,
Болгаризм — Болгарослів'я...
Краще:
москiвщизна/московщизна
польщизна
нiмчизна
болгарщизна
англійщизна
мадярщизна
франківщизна
Тоді вже -слів, бо -слів'я підходить до множини чи загалу
Наприклад, одн. москвослів, мн. москвослів'я
—
Уподоба. Також за те, аби було й "-слів".
Лядщизна, московщизна, бовгарщизна, німеччизна.
ляхослів, угорослів, англослів
Уподоба.
москвизна, німчизна, польщизна, арабизна, гречизна
Мало вживаний суфікс.
Уподоба. Тіки треба визначитися від якої основи будувати слова (назва країни, ім‘я мешканців, чи прикметник).
Від "здрій" (що первісно означало "джерело", тепер пропонують давати на "походження, етимологія"):
етимологія
Полонізм – Польщоздрій,
Англіцизм – Англоздрій,
Германізм – Германоздрій...
Як у словах: грабі́ж, платі́ж, краді́ж...
Добре тим, що змінюючи лиш один звук зберігає наголос на останньому складі (на відміну від попередніх пропозицій).
росіянізм – росіяніж
полонізм – полоніж (лядіж)
українізм – україніж
англіцизм – англіж
Мова + наросток -ина, що означає однину чогось. Дослівно, "одиниця чужої мови".
Московськоина, лядськомовина, ягельськомовина.
Російськомовина, польськомовина, анґліськомовина. (За сучасним правописом :) )
Запозичення – Спосуда.
запозичення
Запозичення – Спосуда.
запозичення
Як у словах: журба, турба, ходьба, дільба, стрільба тощо.
Цим суфіксом утворюють дієслівні йменники. Хіба ж він тут годиться?
Полонізувати — Полонізьба.
Як на мене, Ви пішли геть не тою дорогою. По-перше, навіщо слова на взір "русифікувати", "полонізувати", коли є "московщить" і "польщить"? По-друге, переймать слово з польської мови не значить доконечно, що мову польщать.