Значення слова

Етимологія — розділ знань, розділ порівняльно-історичного мовознавства, який вивчає походження слів мови.

Приклад вживання

Етимологія — складна наука.

Походження

грец. ἔτυμον − правда, істина; -λόγος − слово, наука

Слово додав

Перекладаємо слово етимологія

словорід
9

До науки "етимологія"

Дмитро Дебелий 10 жовтня 2016
26 листопада 2016

Словорідний словник

8 вересня 2019

Чудова відміна

8 вересня 2019

"-лог-" у слові "етимологія" теж означає "слово".

7 листопада 2019

Stanislav Kufryk, то тролите або не знаєте, що -λογια в складних грецьких словах не завжди значить "слово"? Що ανθολογια, напр.?

8 листопада 2019

אלישע פרוש, я написав :"-лог-" у СЛОВІ "ЕТИМОЛОГІЯ" теж означає "слово", а не те, що ЛОГ - це тільки слово. Не виривайте моїх фраз з контексту !
Етимоло́гія (від грец. ἔτυμον «правда», «істина» і грец. -λόγος — «слово, наука».
У цьому контексті навіть не фахівець здогадається, що слово "етимологія" означає правда про слово (його походження), а не правдознавство (на взір філологія - любов до слова, а не якась там камасутра).
P.S. ανθολογια - означає не науку про букети чи цвітіння рослин.

8 листопада 2019

Stanislav Kufryk,
гаразд, що *-λογ- є не йно за "слово", є ясно. Та ἀνθολογία таки не значить "процвітання", а "кита (bouquet)" ( <= "збір(ку) квітів"), міня збір(ку) басний, "киту басний (bouquet of poems)". При чім, тяжище того переносу було не "квіт" => "басень" (ге би, "басень красна ги квіт"), а "кита"="збір(ка)". Згадку, хоча й не на поверхні видну, про тяму "ἀνθολογία" містять вільні переклади чи обиграння сього слова в назвах різних збірок у різних твірців, о сточ: Kytice z pověstí národních від Карла Яромира Ербена (Karel Jaromír Erben), Китиці часу Тодося Госьмачки, Китиця квіток Василя Гренджи-Донського, загальне слово в нім.: Blütenlese (до сл.: "квітобір", lesen "читати <= брати"), ба, й на ниві гуди: Fiori musicali від Girolamo Frescobaldi, де fiori є явно не мінка на "красні" твори гуди, а на "збірку" творів (ги "збірку" квітів).

9 листопада 2019

Stanislav Kufryk,
"як знати"
ну, в ягельській мові є серед товків слова anthology таки дано й "study of flowers":
https://en.m.wiktionary.org/wiki/anthology :)

9 листопада 2019

Слово "здрій" вартіше взяти хоча б тому, що це поєднує нас з нашим давньоруським спадком, росіянами несправедливо приватизованим.

17 грудня 2021

ЗДРІЙ «джерело»
п. zdrój, як і ч. слц. zdroj, стсл. изрой «тс.», виводиться з псл. *izrojь, пов’язаного з iz-rinǫti, похідним від rinǫti, до якого зводиться й укр. ри́нути;
запозичення з польської мови;

здрій
9

Первісно джерело.
Ет. словник — Ізрій.

Махно Рус 25 березня 2018
30 серпня 2019

Ідея хороша, лиш би змінити початковий збіг трьох приголосних, що є невластивий мові нашій.

23 вересня 2019

ЕСУМ: "здрій" - запозичення з польської мови (п. zdrój).
Чому не берете первинну форму "ізрій" (стсл. изрой, з псл. *iz-rojь)?

24 вересня 2019

Карл-Франц Ян Йосиф,
збіг приголосних такого роду в такій послідовності є для української мови цілком природній: стривати, здригнутися, стрімко тощо. Не вперше бачу се незрозумілий та беспідставний "страх" перед подібними скупченнями приголосних в українській мові. Натомість, чого насправді не терпить українська мова, є більш одного голосного поруч.

9 червня 2021

"Стривати" наче полонізм

26 вересня 2019

Петро Пшеничний,
форма "ізрій" не є нічим не більш українська ніж форма "здрій", а "здрій" нічим не менш українська ніж "ізрій". ЕСУМ хоча й пише що "здрій" є запозичення з польської, та на се твердження нема жадних підстав з погляду фонології.
В прото-укр. говірках (всіх) праслов'янські *і- (→*jь-), *ei- (→*ī), та *ī- (всі на початку слова) дали один і той же рефлекс: [ji-], графічно за друс. правописом: "и-". Правда, через вадність письма неясно воно значило вимову з [j-] або без (бо кирилиця є первісно для старобовг. мови), але говірки сучасні наявність протези [j] підтверджують. Тому в протоукраїнських говірках в усіх згаданих випадках було на початку [ji-]: [ji]гра, [ji]зроj-, [ji]скра, [ji]ти, [ji]мати, [ji]гла, [ji]мя, [ji]скати, [ji]крига – графічно за друс. правописом: игра, изрои, искра, имати, ити, игъла, имя, искати, икрига тощо.
В суч. укр.м., включно даних діалектних маємо строкатість у реалізації початку таких слів: [гра] але [ігор], [скра] поруч з [іскра, їскра, єскра~йискра] та [їскор], [іти] та [йти], [мати] при [йму, му] "маю" та [імати~имати], [ігла] поруч з [гла] чи [єгла~йигла] але [голка], [ім'я] поруч з діал. [м'я~мнє, йм'я] та [ємнє~йимнє], [іськати~йискати] поруч з [ськати], [крига] поруч з [ікра] (крига та ікра суть одного кореня; *икрига, *икра) й под. Сюди же й варіанти: [інший~йинший~єнчий~hинчий] поруч з [неначе] (з *не [j]наче ← *нє иначє), та укр. діал. [зьба] з *истъба.
Як видно давнє [ji-] в укр.м. згодом може виступати в більш-менш довільних варіаціях; форми, писані тут через [є-~йи-] відбивають (неточно, бо символи МФА ся сторінка не підтримує) [j] + обнижений рефлекс давнього "і", тобто приблизно суч.укр. [и]. Така строкатість, а саме чергування голосного (в різних проявах: [і-~ї-~є-~йи-~hи-] з одного боку з приголосним [j] чи нулем звука з другого боку є зумовлена суто фонотактикою. Нулю звука хронологічно передує звук [j] (*[й]), який в свою чергу є рефлекс скороченого *и (*[ji-]. Тобто, для форм [мати, крига, ськати, з, голка, глиця, гра, скра, зьба] тощо слід мати на увазі проміжну стадію: *[ймати, йкрига, йськати, йз, йголка, йглиця, йгра, йскра, йзьба] тощо. Суть фонотактики тут полягає, по-перше, в скороченні голосного після голосного на кінці попереднього слова (для усунення збігу голосних – зіяння), напр. [на йм'я, на ймення] з *на им'я, *на имення, та, по-друге, в зменшенні кількості скупчення приголосних (після появи ще одного приголосного [j]), напр.: в [гра] з *[йгра], [ськати] з *[йськати], тощо. Така варіативність в укр.м. є можлива тільки для ненаголошеного первісного *[ji-] – під наголосом ні скорочення в [й], ні його зникнення не буває: [í~йи́]гор, [і~йи́~йе́]мені~-мени, [и́~í~йе́~йи́~hи́]ній~-ней, [í~йи́~йе́~hи́]нший~нчий~ньчєй.
Вся ся картина свідчить про те, що давня форма друс. *изрои ([ji]зрой-]) в новішу укр. добу закономірно, через проміжну стадію скорочення в *[йздрій, йздрой-], дає на тлі питомої фонетики: [здрій, здрой-], геть так само як [крига, мати, ськати, скра, зьба] через стадію *[йкрига, ймати, йськати, йскра, йзьба] з *jикрига, *jимати, *jискати, *jискра, *jистъба. Жадним чином форма [ізрій] не є більш українська ніж форма [здрій] – фонологічно чи фонематично вони суть фонетичні варйанти тої самої форми. Тоді як в деяких таких словах серед варіантів фонетичних поруч з голосними та нулем звука бувають і форми з [й], в слові *jиз[d]рои- на практиці форма з [й] не зустрічається через відносно велике чи незручне для вимови скупчення приголосних (подібно як у: крига, ськати, гла, глиця), а відсутність у практиці форм з голосним на початку, типу [іздрій~издрій~] слід приписати загальній непоширености слова нині. Ба, форми з [і-] як раз було би сподіватися найменше з огляду на його переважне відпадіння в ненаголошеній позиції в інших словах з подібними фонетичними умовами.

Оскільки ся сторінка вимагає подавати форми кирилицею, яка є в основі фонетична, з відповідністю знака до звука 1:1, то доводиться, всупереч справжньому трактуванню фонем, виляючи між розмаєм фонетичних варіацій, писати тут одну вибрану фонетичну форму. Якби я міг писати тут латинкою за морфофонематичною засадою, я би писав izrwy, що передбачало би всі можливі в укр.м. фонетичні варіанти – і з [і~и~], і з нулем звука, як і з [d] вставного чи без його.
Щодо вставного [d], то ні воно жадним чином не свідчить про польське походження. Вставне [d] між *z та *r, як і вставне [t] між *s та *r є факультативне в різних словянських мовах, в т.ч. друс. (а відповідно й в укр.), без жадних слідів належности до якої конкретної слов. мови. В матеріалах до словника друс.м. найдемо форми з [здр, стр] поруч з [зр, ср]. В слові "острів" – питомім – є [t] вставне (прасл. *ob-srou-), як і в укр. "стрітити, зустріч, пристріт" (з прасл. *uz-rēt-). В словацькій та чеській є [t] в streda, středa проти польської форми środa – без вставного [t], як і в укр. "строгий", чес. та слвц. strohý – з вставним [t] проти польського srogi. Так само вставне [d] є в "заздрість, заздрити, здря".

28 жовтня 2021

Цікаві думки. Я завжди гадав, а чи немає відміни "йм'я", оскільки є чергування ймення-імення. Тепер я хоча би якось розумію суть вашого використання латинки, хоч і не зовсім погоджуюся.

6 листопада 2019

Гарно, нагадує "стрій", "обрій", "вирій", "мрій"...

9 грудня 2019

Підтримую !

28 жовтня 2021

Я не чув цього слова в живій мові й не стрічав у творах. Його нема в словницях на https://r2u.org.ua/ . ЕСУМ подає його як черпане з польської мови. Нема ніякого розумного приводу приставать на це слово. Зрештою, етимологія - це передусім наука про витоки слів, а "здрій" не має нічого спільного із значінням науки.

29 жовтня 2021

Передусім навука, але й використовується зі значінням "походження слова".

29 жовтня 2021

Де?

29 жовтня 2021

Та на цьому сайті, перш за все)

29 жовтня 2021

Та отож. На цьому сайті знайдеш багато чого, та не все цінне.

29 жовтня 2021

Що Ви пишете? Це загальновідоме й загальновживане значіння цього слова.
sum.in.ua: etymologhija
2. Походження слова і його споріднені зв'язки з іншими словами тієї самої або інших споріднених мов. Складна етимологія слова.

7 грудня 2021

Одначе не це значіння згадане нагорі. Подавати понад одне значіння в статті не годиться, бо це створює безлад. І в будь-якому разі я починав з того, що слово "здрій" незвісне більшості й неруського роду (ЕСУМ).

7 грудня 2021

"І в будь-якому разі я починав з того, що слово "здрій" незвісне більшості й неруського роду (ЕСУМ)."

Ялисій доводе, що форма "здрій" є питома.

Але однаково внизу добродій Пшеничний додав форму "ізрій", яка вже точно є питомою.

7 грудня 2021

Я поділяю Єлисієву думку, що одміна "ізрій" не прикметна для теперішньої руської мови з погляду розвитку руської вимови, тож це слово можна одразу одкинуть.
Що ж до слова "здрій" є теж немало приміток. Я не видів засвідченнів, що слово "изрои" з цим значінням збереглось у давньоруській мові. А якби й збереглось, його могли забуть і запровадить знову, зачерпнувши його з польської мови. Це й могло дать укладальникам ЕСУМ привід назвать його черпаним.
Одначе головна моя заперека проти цього слова - це те, що його немає в широкому вжитку. Коли в ужитку більшості є слово з потрібним значінням, годиться брать його, а не давньоруське чи говіркове слово.

7 грудня 2021

<Я не чув цього слова в живій мові й не стрічав у творах.>

Yé ne ceuiõ slova "etymology" u givé ẽghelscé móuvé, móuvẽtyi ẽghelscoiõ denno.

7 грудня 2021

P. Melnice,

<яка ВЖЕ ТОЧНО є питомою.>

Tuar zu [d] ne e nicimy ne mnéy pitwm.

7 грудня 2021

<Я поділяю Єлисієву думку, що одміна "ізрій" не прикметна для теперішньої руської мови з погляду розвитку руської вимови>

Tacoho'smi ne pisal.

7 грудня 2021

<Я не видів засвідченнів, що слово "изрои" з цим значінням збереглось у давньоруській мові.>

Tô ne e argument. Xotya sam yé ouge i sõmniõ u gwdnosti sœho slova za tẽmõ "etymologia".
___
<А якби й збереглось, його могли забуть і запровадить знову, зачерпнувши його з польської мови.>

Tô e cista speculaçïa; moge bouti, a moge i ne bouti.

<Це й могло дать укладальникам ЕСУМ привід назвать його черпаним.>

Abo te, cyto toho slova ne znaie vẽtsca.

7 грудня 2021

Звиняйте, що перекрутив Ваші слова. Та однаково "ізрій" неможлива одміна з погляду руської історичної фонетики. Таке слово мало б було дойти до нас без початкового "і".

7 грудня 2021

<Таке слово мало б було дойти до нас без початкового "і".>

Tô e neprauda, zu popraucoiõ: ne zu "i", a zu /ɪ/.

7 грудня 2021

<етимологія - це передусім наука про ВИТОКИ слів>

Ci ouge e <izrwy> tẽkle slovo za tẽmõ "etymologia" abo né, ta <iz-rwy> i e "ui-twc"; coreiny *roy- i u *royka → <réca>.

7 грудня 2021

Це довід ні про що. Нехтую його й повертаюсь до своїх справ.

7 грудня 2021

Cyto za "dofwd" Ui u té moyé zméncé xotiete vidéti? Tam wduétix Uam ino na te, cyto slovo tacui e düigeno tẽmoiõ tecti. Tô e use. Ne mérix tam dovesti tẽclosti samoho slova za tẽmõ "etymologia", ba, nizye i pisax oge sõmniõ u yoho tẽclosti.

7 грудня 2021

<"здрій" незвісне більшості й неруського роду (ЕСУМ).>

Némecyscoho, prẽgyscoho, italscoho, cinscoho, inodscoho?
Cexi, slovaci znaiõty <zdroj> "gèrelo, source, resource", i Srézn. d.-rous.: <изрои> "ejaculatio. moneta, mint, coin (← *iz-livoc/litoc)".

7 грудня 2021

Ви довільно виставляєте на очі правду.
Дарма що в чеській, словацькій, польській мовах є слово, подібне до "здрій". Якби споріднені з руською мовою мови розвивались однаково з нею, то вони були б не споріднені мови, а одна й та сама мова. Тож наявність такого слова в цих мовах не можна розглядать як довід. Нам повинно рупить, чи побутує таке слово в руській мові та де його вживають, коли воно є.
Мало важить, та однаково рупить, чи було таке слово з одповідним значінням у давньоруській мові. У Срезнєвського знаходимо "изрои", та не з тим значінням - нехай чимось близьким, та однаково иншим. І навпаки - як ськаєш одповідників до теперішнього московського "источник", виринає купа слів, та нема серед їх слова "изрои". Що ж із того вимірковується? Бачиться, що в давньоруській мові не було слова "изрои" із значінням "джерело", а коли в якій теперішній говірці десь на краї руських етнічних земель і вигулькне слово "здрій" - знай, його зачерпнули з якоїсь сусідньої мови, бо там є таке слово з цим значінням.

7 грудня 2021

<чи побутує таке слово в руській мові>

E gadati Ui ménite gofwrnõ móuvõ. Tẽma ge "etymologia" e daleco ne gofwrna.

7 грудня 2021

<У Срезнєвського знаходимо "изрои", та не з тим значінням - нехай чимось близьким>

Ta heto, i daleco nicy blizka.

7 грудня 2021

<а КОЛИ в якій теперішній говірці десь НА КРАЇ руських етнічних земель і вигулькне слово "здрій" - ЗНАЙ, його ЗАЧЕРПНУЛИ з якоїсь сусідньої мови, бо там є таке слово з цим значінням.>

Tô iz toho ne slédouie.

8 грудня 2021

Ви перекручуєте явне. Дія (вихід ріження, eiaculatio) та місце витоку (fons) - це різні речі. Тож на цьому ставлю крапку в цій розмові.

8 грудня 2021

Cyto za "місце"? Citaite pro põti slovotuorou.

17 грудня 2021


ЗДРІЙ «джерело»
п. zdrój, як і ч. слц. zdroj, стсл. изрой «тс.», виводиться з псл. *izrojь, пов’язаного з iz-rinǫti, похідним від rinǫti, до якого зводиться й укр. ри́нути;
запозичення з польської мови;

ізрій
6

ЕСУМ: стсл. изрой, виводиться з псл. *iz-rojь, повязаного з iz-rinǫti, похідним від rinǫti, до якого зводиться й укр. ринути.

Петро Пшеничний 23 вересня 2019
походження
3
Дмитро Дебелий 27 вересня 2016
3 жовтня 2016

Якщо казати про науку, то я залишив би "етимологію", а в контексті розмови вживати слово "походження" (пр, цікаве похождення слова)

4 жовтня 2016

Не варто залишати "етимологію", коли є українське "походження"

5 жовтня 2016

"В універі я вивчатиму фонетику, синтаксис, граматику та похождення. " Наступне питання: "Походження чого? Мов, звуків, видів, слів".

5 жовтня 2016

"Дай мені 5 том *** словника." Який відповідник пропонуєте до "етимологічний"?

10 жовтня 2016

Етимологічний словник - словник походжень

1 квітня 2018

"Походження" насправді не українське, а польське слово, прийшло через Галичину. Українське ж слово - "рід".

6 серпня 2021

Докази? посилання? ні, нащо, написав він і вірте йому просто...

словознавство
3
Radomir Osipchuk 5 листопада 2016
28 жовтня 2021

Занадто загально, все ж під словознавством можна розуміти усе слово, а не тільки його походження.

словопоходження
2

Походження слова.

Віталій Даниляк 4 вересня 2018
словоздрій
1
Микола Синяков 11 грудня 2020
istoslwfïe
1

← isto- "ἔτυμο-" + slwfïe "-λογία".

אלישע פרוש 13 червня 2021
здрієзнавство
1

Здрїй - походження, джерело; знавство - навука.

Данило 28 жовтня 2021
рід
1

"Слово німецького роду."
Для значіння "походження слова".

Вадим Мельник 29 жовтня 2021
(слово)родовід
1
Oleksa Rusyn 29 жовтня 2021
коліно
0

Коліно:
2) Рід, походження.
«Одно – що вона пані великого коліна, а друге – що з прадіда ляшка».
3) Покоління.
«Через тебе і твого потомка благословлятимуться усі коліна на землі».
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/23640-kolino.html#show_point

Карл-Франц Ян Йосиф 23 вересня 2020
28 жовтня 2021

o_0

здроєслів’я
0
Богдан Грищенко 11 червня 2021
родиво
0

Словарь української мови 1909р. (Б. Грінченко)
Родиво — Родословная.
r2u.org.ua: родиво

18 жовтня 2021

"Родословная" e "γενεαλογία", ne "ετυμολογία".

18 жовтня 2021

Ваша правда.

кореневіддя
0

Корінь + віддя ( - логія (суфікс) ).
Тут корінь не лише в значенні кореню слова, а й у значенні коріння слів, мови. Звідки вони беруться, куди проникають.

Anton Bliznyuk 28 жовтня 2021
слововитворіння
0

Калька з українсько-церковного «словопроизведе́нїє». Подибуємо той церквизм в «Граматиці руського язика» Головацького.

Богдан Грищенко 7 грудня 2021
7 грудня 2021

Глупа калька.

7 грудня 2021

Не глупа.

7 грудня 2021

Глупа. По-перше, мотивація є безглузда, по-друге морфологично: нащо там "-ви-" й "-іння"?

7 грудня 2021

Ну, а чом би ні? Мені схотілось — я скалькував слівце по-своєму.
слово- —> слово-
-произведенїє —> -витворіння

7 грудня 2021

Коли щось "схочеться", то мудра людина подумає чи те бажання є конструктивним чи ні. Коли друге, то слід обмежити себе в своєму "хотінні".

7 грудня 2021

<Глупа калька.>

Calka cœho?

словопризведіння
0

Адаптація церквизма «словопроизведе́нїє».

Богдан Грищенко 8 грудня 2021
8 грудня 2021

Muisely? Ne tocyno i crivo pèredasty tẽmõ "etymologia", a-t'-ge e i tẽma "derivatio".

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями