військ. частина певного роду військ (піхотний, кавалерійський, танковий та ін. полки) або роду зброї (гренадерський, гусарський, гаубичний та ін. полки), осн. тактична й адміністративно-госп. одиниця, яка входить до складу з'єднання (бригади, д-зії) або є окремою, складається з органів управління (штабу), кількох батальйонів (ескадронів, дивізіонів, ескадрилій) тощо й підрозділів бойового забезпечення (напр., власна артилерія в піх. полку) та матеріально-тех. обслуговування.
де докази?
У слові. Та й Шевельов пише.
И все ж, Олисію, зважаючи на Ваші слова: "Існують і поодинокі рефлекси з <л> поряд з <в> в тих самих словах, але рідкісні;...", то чи можемо ми твердити, що "полк" є дійсно перейняте від москвинів слово?
Hm, ne uémy, ne uémy...
"Обзор фонетических особенностей марорусской речи" В. Науменко (1889 р.), з розділу "Фонетичискія особиности согласныхъ звуковъ", ст. 36:
"...гдѣ въ двервне-славянскомъ языкѣ было лъ, а въ русскомъ ол (члън — чолнъ, плък — полкъ, плънъ — полный, стлъб — столбъ), малорусскій языкъ замѣняетъ ето л звуком в, напр: човен, повк, повный, стовб или стовп."
Лише приводжу в приклад того, як "полк" чітко протиставляється питомому "повк". Особисто вважаю, шо не може бути сумінівів у московськості слова "полк".
секція (військо) - рій
взвод (військо) - чота
рота (армія) - сотня
ескадрон - корогва
батальйон - курінь
бригада - полк
дивізія - січ
корпус (армія) - тулуб
армія - військо
Назва князівської дружини війська руської держави. Слово скандинавського походження: з дав.-ісл. grið («служба у когось, право на притулок»).
sum.in.ua: ghrydj
У стародавній Русі — нижча верства княжої дружини
Тобто какаяразнiца, що таке полк, бригада, рота тощо 🤦♂️
Прочитайте про поВк (не поЛк!) -
область
—
Не сюди ж!