Давно усталене слово. Буде гарний питомий відповідник — віддам за нього голос.
"Давно" це коли? Таким чином почекаймо з пару століть, видаймо словники, і всі запозичення цього осідку стануть давно усталеними.
Невідь Хто, підтримую!
Ніт.
Кіт, книга, оладок, хліб, барвінок — це все запозичення, але дуже давні, давно усталені.
Щодо "партизан", воно, це слово, не таке давнє, та перекладів гарних для нього нема. Все якась дурня виходить
"Кіт"-
goroh.pp.ua: кіт се слово спільне.
"Кіт, книга, оладок, хліб, барвінок — це все запозичення, але дуже давні, давно усталені."
Ярославе,через тисячу років всі сучасні черпання стануть "дуже давні, давно усталені."?
Досить жити минулим! Перекладу підлягають всі черпання!Окрім власних назв,власно народних назв(Таких як:Кімоно,Суші,піца та подібне),минулизнів(Історизмів) та екзотизмів(але бажано перекласти).
"Щодо "партизан", воно, це слово, не таке давнє, та перекладів гарних для нього нема. Все якась дурня виходить"
Про "партизан" згоден, слова не влучні.
Те, що ви називаєте "народними назвами", це і є екзотизми. До речі, екзотизми можуть бути черпаними, ба не питомими словами.
Наприклад, бандура, кобза, козак — це безумовно українські екзотизми, та тільки слова ці запозичені.
Щодо "народної партизанщини". Так тут і так все видно. Тобто не все підлягає перекладу.
можливо, псл. kotъ запозичено з латинської мови у IV ст. н. е. через германське посередництво або й прямо;
Тобто слово черпане.
Питоме, здається, стебль
⟨Наприклад, бандура, кобза, козак — це безумовно українські екзотизми⟩
Це як? 😳 Ви про яку мову кажете?
Слова ≠ означення
Слово може бути черпаним, але тяма рідною.
Наприклад, кобза — з тюркської, але сам інструмент — наш, український.
Так само козак.
Екзотизм — тяма питома лише для чужих країв, народів. Кобза, козак ніяк не можуть бути екзотизмами для українця.
Наведіть, будь ласка, приклад.
Совєтські партизани,яких засилали в спину німцям. навряд чи можна назвати їх народними вояками,тільки декількох можливо.
Пане Олексо, наприклад, партизани наркомафії в Латинській Америці.
Народний вояк ≠ партизан. Він може бути й не партизаном. І навпаки
Окупанти, коляборанти, опиранти.
Ухилятися — ухилянт, опиратися — опирант.
"добро-чинець" , "зло-чинець"
¬ свій-чинець · своя людина на війні опору (опір з середини)
· свійчинна війна ·
= партизанська вій..на
( надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я. )
"до звільненя" - діють таким чином заради визволення й, тому , відповідно мають на це (й) особливо морально-аутентичний(першопохідний=законний) дозвіл. І "звільнення" й "дозвіл" - семантично доповнюють однЕ Одне. Дозвільник(и)
__________________
( надане новотворене слово не є утвердженим., й наразі, є лише поробком(прототипом) , що можиє бути взятим до розгляду чи підтриманим й. Автор М.С.Я. )
опірна війна, ¬ опірної війни
·
партизанські війни, це заданий опір з середини. Це опора з середини., як правило, опираються на ту чи іншу допомогу з зовні., І, у такій же закономірності опираються й на партизана.,
Тобто є відчутнодієвою опорою.
Є проміжна СЕМАНТИКА з "поборник" (справедливості)
дозвільник
/
"до звільненя" - діють таким чином заради визволення й, тому , відповідно мають на це (й) особливо морально-аутентичний(першопохідний=законний) дозвіл. І "звільнення" й "дозвіл" - семантично доповнюють однЕ Одне. Дозвільник(и)
bocianin / boceanin/bocénin
/bot͡ʃanɪn/
___
Hi ital. ‹partigiano›, œd ‹parte› "bœuc, stòrona" + ‹-igiano› *teaglœsty do mésta ci zaneatïa", tuoryeno mnoiõ œd ‹bœuc› "part, side" + ‹-ian- ( ← *yan ← *yōn-)› ci ‹-én-/-ean-› ( ← *-ēn-), por.: bèregianin/bèregénin, mésteanin, méstyanin/méstianin, gòrodeanin, gòrodyanin/gòrodianin, pirianin "participant in a banquet/festival*, Cuyianin ipr.; otge ‹bocianin / boceanin/bocénin› "cto stoyity pri bocé".
Навіщо калькувати італійців?
«/bot͡ʃanɪn/»
А наголос?
—
Партизан ≠ повстанець
Не завжди повстанець є партизаном