Гурт — група, компанія; натовп; стадо; (присл.) багато.
Приклад вживання
1. А вже коли сварка розпочнеться, то хлопець тоді зовсім тікає від гурту. (О. Донченко)
2. – Що одинаку – справжня біда, то для гурту крапля лише. (Є. Кротевич)
3. Великий гурт людей стоїть коло похилої хати. (Леся Українка)
4. Знизу до пам'ятника підійшов гурт школярів з молодою учителькою. (П. Панч).
Походження
запозичення з польської мови; п. hurt «гуртова торгівля; стадо; [переносна огорожа для худоби в полі]», як і вл. hórdy «плетена огорожа»
Походить від двн. hurt (нвн. Hürde) «плетена огорожа для овець», спорідненого з гот. haúrds «двері», гр. κάρταλος «коши
*гѫдачьіа ← *гѫдакъ "музикант" (ЕСУМ: гуда́к "музикант" (див. під: гуді́ти); творено чепенем *-ьіа з значенням збірности, пор. друс. слова: братьіа "браття", рабьіа "раби", шурьіа "браття, брати дружин". Слово є жіночого роду – не середнього, як: листя (*листьіє), зілля (*зельіє) тощо.
*тѣло; за тяму з окрема "гурта музичного"; творено лексико-семантичним способом на підставі значень "сукупність, група, представництво з членів за певними ознаками" та "вид, формація, постать" у слова тѣло в друс.м. Перенесення значення "тіло" на значення "формація, гурт, сукупність" зокрема явить мова норвезька: korps (лат. corpus) "гурт (музичний)", чеська: těleso "тс.", слвц.: teleso "тс".
До речі, гарно, тоді виходить, що різні музики є єдиним цілим, тілом, живим організмом, де всі – як один, мов частини організму живого, для спільної мети – творити красу.
Щось в цьому є.
З огляду на значення, дані до сього слова в ЕСУМ, з посиланням на різні словники, напр. "сукупність артелів, цехів" тощо, я бим сим слом звав радше тями, напр. "артіль", або "концерн" і под.
Гурт — група, компанія; натовп; стадо; (присл.) багато.
1. А вже коли сварка розпочнеться, то хлопець тоді зовсім тікає від гурту. (О. Донченко)
2. – Що одинаку – справжня біда, то для гурту крапля лише. (Є. Кротевич)
3. Великий гурт людей стоїть коло похилої хати. (Леся Українка)
4. Знизу до пам'ятника підійшов гурт школярів з молодою учителькою. (П. Панч).
запозичення з польської мови; п. hurt «гуртова торгівля; стадо; [переносна огорожа для худоби в полі]», як і вл. hórdy «плетена огорожа»
Походить від двн. hurt (нвн. Hürde) «плетена огорожа для овець», спорідненого з гот. haúrds «двері», гр. κάρταλος «коши
п. hurt, двн. hurt
Перекладаємо слово гурт
*гѫдачьіа ← *гѫдакъ "музикант" (ЕСУМ: гуда́к "музикант" (див. під: гуді́ти); творено чепенем *-ьіа з значенням збірности, пор. друс. слова: братьіа "браття", рабьіа "раби", шурьіа "браття, брати дружин". Слово є жіночого роду – не середнього, як: листя (*листьіє), зілля (*зельіє) тощо.
*тѣло; за тяму з окрема "гурта музичного"; творено лексико-семантичним способом на підставі значень "сукупність, група, представництво з членів за певними ознаками" та "вид, формація, постать" у слова тѣло в друс.м. Перенесення значення "тіло" на значення "формація, гурт, сукупність" зокрема явить мова норвезька: korps (лат. corpus) "гурт (музичний)", чеська: těleso "тс.", слвц.: teleso "тс".
До речі, гарно, тоді виходить, що різні музики є єдиним цілим, тілом, живим організмом, де всі – як один, мов частини організму живого, для спільної мети – творити красу.
Щось в цьому є.
Словникове слово:
r2u.org.ua: группа
+
ЕСУМ: ме́тка "низка, ряд; зграя; громада; компанія; купка".
Так дійсно називали купу чогось.
r2u.org.ua: кущ
З огляду на значення, дані до сього слова в ЕСУМ, з посиланням на різні словники, напр. "сукупність артелів, цехів" тощо, я бим сим слом звав радше тями, напр. "артіль", або "концерн" і под.
До речі, гарна думка. Ви праві.
Так в давнину спокійно називали "групу".
r2u.org.ua: купа
+
все більше переконуюся, що цей сайт шкодить українській мові...
Від давнього нашого "уз".
А "вищий навчальний заклад" українською буде "виш".
r2u.org.ua: збір
Ба́нда – Гурьба, ватага, группа; Капелла.
"Цісарь... сказав їм зробити великий баль, банда їм грала."
r2u.org.ua: банда
Германське.