gõdacia
<гудáччя>; *гѫдачьіа ← *гѫдакъ "музикант" (ЕСУМ: гуда́к "музикант" (див. під: гуді́ти); творено чепенем *-ьіа з значенням збірности, пор. друс. слова: братьіа "браття", рабьіа "раби", шурьіа "браття, брати дружин". Слово є жіночого роду – не середнього, як: листя (*листьіє), зілля (*зельіє) тощо.
Словотвір має пропагувати такі слова, як «гурт», «ґвалт», «варта», «ретельно», а не потурати безглуздим твердженням про їхнє польське походження.
Поляки ж не пишуть hurt (запозичення з української мови; укр. гурт), а підстави ті самі.
Навіщо ви це додаєте? Словотвір про знаходження чисто Українських сутямків, а ви ж витрачаєте місце сторінки, агі!
+
звуконаслідувальне утворення
пор. укр. гу́тір, гу́то́рити, грю́кати, грю́кава, гря́кати, гу́ркати, гу́ркіт, гуркота́ти, гуркотне́ча, гуркотня́, гурко́тнява та ст. фр. hurter "гуркіт, базікання" < прагерм. *hrūtaną "хропіти, рикати, ревіти, ричати; упасти, грюкнутись, забитися" < *hreusaną "падати; ринути" < піє. *krew- "падати, бити, розбивати, вдаряти, ламати"
Carolina Shevtsova, +
Навіщо ви це додаєте? Словотвір про знаходження чисто Українських сутямків, а ви ж витрачаєте місце сторінки, агі!
Ні, це на 99% про ідіотів, яким нічого робити. Що в такому випадку робить пес? Те саме вони. Одне діло найти відповідник слову «комп'ютер», інше слову, яке давно вже частина української лексики. Принаймні останні років 200. Більше того, ніяка мова не має стільки слів, щоби мати відповідник до буття якого слова іншої мови. Перекладіть мені українською ацтек. Хоча німці чи татари ми маємо. Німецьке дизель, картер є в усіх мовах, окрім, можливо, французької, бо це прізвища винахідників. І нічого тут міняти не треба. Те саме стосується слова лексика, бо це науковий термін і має строго визначене значення. Для звичайної людини достатньо «слова».
Інша справа, якщо це штучні слова, як-от «комп'ютер» чи «кондиціонер». Це не терміни. Таке можна перекладати.
télo
*тѣло; за тяму з окрема "гурта музичного"; творено лексико-семантичним способом на підставі значень "сукупність, група, представництво з членів за певними ознаками" та "вид, формація, постать" у слова тѣло в друс.м. Перенесення значення "тіло" на значення "формація, гурт, сукупність" зокрема явить мова норвезька: korps (лат. corpus) "гурт (музичний)", чеська: těleso "тс.", слвц.: teleso "тс".
трут – «купа; натовп; зграя»
goroh.pp.ua: трут#23555
А що тут може бути ще? 🧐
Trout?
Ворох — купа, гурт; у воросі — разом, гуртом, укупі. "Словник закарпатської говірки села Сокирниця...", також див. ворох в ЕСУМі
Онов. також у "Матеріалах до словника гуцульських говірок... (Косівська Поляна і Росішка... Закарпатської області)", там і ворох, і ворохом "разом; громадою; спільно", і ворошити "групувати; об'єднувати; збирати до гурту"
Від давнього нашого "уз".
А "вищий навчальний заклад" українською буде "виш".
Так дійсно називали купу чогось.
r2u.org.ua: кущ
З огляду на значення, дані до сього слова в ЕСУМ, з посиланням на різні словники, напр. "сукупність артелів, цехів" тощо, я бим сим слом звав радше тями, напр. "артіль", або "концерн" і под.
До речі, гарна думка. Ви праві.
Ворошня — гурт. Словник закарпатської говірки села Сокирниця..., також див. ворох в ЕСУМі
Ба́нда – Гурьба, ватага, группа; Капелла.
"Цісарь... сказав їм зробити великий баль, банда їм грала."
r2u.org.ua: банда
огу́лом «гуртом, у цілому»
псл. [gul- (‹ *goul-)/ *gyl- (‹ *gūl-)/ *gъl- (‹ *gŭl-)];
goroh.pp.ua: Ґуля#11163
»Юрба з тюркських«
Ba i SISM dvoïty ci e. Lègco mogé bouti œd ‹youriti› ‘miesiti’ iz *-yba he u ‹drougyba›, ‹gainba›, ‹liecyba›, ‹plauba›, ‹strieilba› tc.
Obace, tvar ‹yourb› e opac.
Має значення як середня кількість, немало, проте й небагато, живих істот, осіб. Також використовувалось як позначення військової одиниці, що приблизно дорівнювала російському взводу. Має тотожні значення у індоєвропейських мовах.
@Римидолов Вертислово
Так в давнину спокійно називали "групу".
r2u.org.ua: купа
+
Щойно пригадав, що й досі пам'ятаю, дуже полюбляють це слово на Закарпатті. Кажуть "ку́пно" – гуртом, разом, "ку́пний" – спільний.
goroh.pp.ua: купний
+
(з)скупчення людей - натовп +
+++
—
Це може бути як синонім, але не як замінник.
Хай буде й купа, й гурт, і в деяких випадках група, й когорта тощо. То кожне з цих слів несе свою тяму.
Наприклад, купа людей, музичний гурт, група крові тощо.
Або гуртожиток — житло для купи? 🧐🤷♂️
(с)купожиток )
- поселля
/
для цих випадків потрібні інші влучніші слова , аніж.
згуртовано - зкуповано (
?
згуртувати
з купувати
Не лучче:
Згуртовано-зъєднано
Згуртовать-зъєднать
Хоча рахубить ся, що єднôсть спосудженнє з церковнословянськои
+
Тобто поміняти мило на шило? Копа — це давне чеське слово, що означає число 60, як-от 60 грошей. Такі гроші у нас ходили. Точніше, так їх рахували, бо окремої монети не було. Чеська копа — це вага 60 срібних чеських грошей або чеська гривня (марка, динар, талер). Звідси вислів «купа грошей».
Те, що купа, а не копа, так це наслідок укання, що характерне нашій мові.
Всяке буває, але міняти слово польського походження на чеського походження,до того ж запозичене через тих самих поляків? Мус'є знається в збоченнях!
У вас дизлексия? Тут же купа, а не копа
Джерело такої етимології? В етимологічному словнику — наше