Там по лугу ходить табун коней (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 160)
Високо-високо під небом вечірнім пролетіли величезним табуном дикі гуси (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 142)
Далеко од берега грає в морі табун веселих дельфінів (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 288).

тат. чаг. табун «табун, стадо», тур. крим.-тат. табым «т.с.» зіставляються з монг. tabun «п’ять»