Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад. ⓘ
goroh.pp.ua: стадо
Також у різних слов'янських мов російське «стая» перекладено буде їхніми варіянтами слова «стадо».
Так у давньоруській мові словом «стадо» названо було зграю птахів.
СВОЯЧІ́, мн. ‘рідня, близькі спорідні люди’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.326
У вікіпедії ці два наймення уже стоять поруч.
uk.wikipedia.org: Зграя
Як стисліше од слова "куща́нка".
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/25625-kushhanka.html#show_point
запозичення з тюркських мов;
узб. кумик. йигирма «двадцять», уйг. тат. діал. јігірмӓ, тат. чулим, јігірбӓ, ног. джійрма, тур. yirme, jirmi, кирг. тат. діал. ойр. телеут. jīrmä, каз. карач. ккалп. žyjyrma «тс.», як. sȕrbä «стадо», каз. джійрма «невеликі стада худоби, на які поділявся калим, що передавався від нареченого батькам нареченої під час весілля», вважається похідним від основи *žigür (*žigir) «подвоювати»;
Знаю, що спосудженнє з тюркських мъл. Се у тому випадку, якщо не присогласять гарного одповѣдника
Щойно побачив, що табунами українці звали і стада горобців, і стада вовків, а не лише коней. Лише коней а ніяк инакше звали табуни саме в російській мові.
До Чистилища
Той випадок, коли слово давно усталене, вживається на всій території нашої країни. Не бачу змислу його перекладати
+
укр. з- + грая < псл. *grajati < піє. *greh₂-ye-ti
The widespread use of this root to mean "crane" is probably derived from its meaning "to cry hoarsely", based on the crane's characteristic cry. The crane lives all over Eurasia, and was obviously known by Proto-Indo-Europeans. The word, however, does not exist in Indo-Iranian, which may be due to a lot of names for animals and birds being borrowed from aboriginal languages of Asia in that branch.
До Чистилища.
r2u.org.ua: стая
+++
+
—
Зграя — метка
Прайд — метка
Навіщо збіднювати мову? Щоб залишити всього кілька сотень слів?
Хай краще буде метка москалів, як у Грінченка
Мова збіднюється коли черпані слова заміщують питомі.