виводиться від тат. башк. арт «задня частина, тил» та іл (тур. el) «народ, община», отже, артіл – «народ, що знаходиться ззаду, резерв»;
за іншою точкою зору – з тобольськотат. урталай «навпіл, разом» (Будагов І 123);
виведення з тур. ortak «спільний, спільник» (Преобр. І 8) непереконливе;
не досить обґрунтоване й припущення про зв’язок з іт. artieri (мн. від artiere) «ремесло» (Фасмер І 89; Bern. І 31);