Орда — велике військо,об’єднання кількох кочових племен ; безладний, неорганізований натовп.
Приклад вживання
Спочатку .. групи (з кількох десятків або сотень чоловік) були нетривкими і непостійними: вони легко розпадались і знов об'єднувались. Такі найраніші об'єднання первісних людей називаються первісною ордою. (з навч. літ.)
Тлумачний словник української мови в 11-ти томах.
Походження
чаг. аз. каз. orda «палац, шатро султана, хана» (з монг.), тур. ordu «військовий табір», як і монг. ordu, orda «двір, табір, стоянка, орда» (з прототюрк.) зводяться до тюрк. орут- «стояти або розташовуватися табором; зупинятися»;
Подібне творення до goroh.pp.ua: пошесть псл. pošьstь (‹ *pošьdtь), пов’язане з дієприкметником po-šьd-lъ, похідним від *šьdlъ «ішов
По йшов->пошесть->епідемія
На йшов ->нашесть->орда