Значення слова
Хліб — харчовий продукт, що випікається з борошна.
Приклад вживання

Хліб усьому голова (Українські народні прислів'я та приказки, 1955, 103); Їдеш на день, а хліба бери на тиждень (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 285); — Тепер він вже старий, вже не держить посесії; поставив собі дім на графській землі в містечку, платить за ґрунт чинш і живе собі та хліб жує без роботи (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 280); Той чорний разовий хліб, який так гарно по-сільськи пахне. Він мені близький, наче дитина, що зросла на моїх оча.

Походження

Хліб. Можливо, було запозичене з германських мов. У готській знаходимо hlaifs ( «хліб»), в давньоанглійській hloaf ( «хліб»), в старонімецькою hleib ( «хліб»).

Приклади в інших мовах

Гінді - रोटी, китайська спрощена - 面包, малаялам - ബ്രെഡ്

Розділи
Варіанти написання
хлєб
Слово додав

Перекладаємо слово хліб

Це слово перенесено до Чистилища — впорядники осідку та/або спільнота мають сумніви чи потрібен переклад.
хліб
7

Ні, ну ви се серйозно? Нумо тоді "вода", "небо" і "земля" мінити, бо від чогось утворилось.

Антон Русин 28 серпня 2021
28 серпня 2021

Підтримую.

паляни́ця
3
Невідь Хто 21 лютого
14 березня
14 березня

"Паляниця" — бо хліб пекуть, палять. Те, що палять — паляниця.
Можете взнати, що деякі слова в українській мові мають особливість розширяти своє початкове значення, якщо сам словотвір це дозволяє (а словотвір тут загальний).

14 березня

Паляниця се різновид хліба. Лише дурень буде весь хліб звати паляницею.

14 березня

Наведіть мі приклади хліба, що готують не палячи. Якщо я дурень, тоді просвітіть же мя.

19 березня

Я йому про небо, а він мені про котів...

19 березня

Так ви мі все ж не відвітили, чому хліб не можна називати від дієслова "палити"?

21 березня

Клопіт не в слові <палити> а в тім, што Ви тако забираєте назву у виду хліба. Яко Ви будете саму паляницю звати, коли паляницею будуть усей хліб звати? у тім то й дурість, што паляницею звуть лиш один вид їжі, а Ви хочете зразу весь хліб тако почати звати.

24 березня

Це просто мій простір, котрий я накидав для розмаїтості можливого перекладу «хліба». Якщо личитиме, то люди проголосують; не личитиме — най.

головач
2

Оскільки на Словотворі йде боротьба з питомими українськими словами німецького походження, вирішив і сам поборотися. Головач бо хліб усьому голова

Михас Туро 15 жовтня 2020
23 листопада 2021

Питомими українськими словами німецького походження?
Це щось новеньке 🧐
Це як? Цікаво, а бувають питомі німецькі слова українського походження? 😜

буханка
2

Хліб

Уляна Мацюк 26 вересня 2022
21 лютого

"очевидно, через польську мову запозичено з середньоверхньонімецької;"

пшениць
1
Петро Ворох 6 листопада 2020
7 листопада 2020

Та ну! :D

ди́вень
1

ДИ́ВЕНЬ, обряд. ‘вид хлібних виробів, що печуть на весілля’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.98

14 березня

-
Читайте походження, чому саме "дивень".

14 березня

Од "Дивитися", то й що?

14 березня

Це вузка тяма.

14 березня

Наче паляниця не вузька тяма.

14 березня

Гляд. пояснення під "паляницею".

зле́пок
1

ЗЛЕ́ПОК, кулін. ‘загальна назва хліба’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.135

14 березня

злЕпок?

14 березня

Так, там же наголос стоїть.Чи ви не про се?

14 березня

Можливо Я чого не розумію, але слово ж походить од <лѣпити> правильно? хиба би вийшло тогди <злепок>?

16 березня

<Можливо Я чого не розумію, але слово ж походить од <лѣпити> правильно? хиба би вийшло тогди <злепок>?>

Toy tuar mogeity bouti œd *lep-, ne conecyno œd *loyp-; vid. SISM XIV: 116-117 *lepati, 117-118 *lepexa/*lepexъ/*lepešь, 130-131 *lepati, 131 *lepnǫti.

корж
1

КОРЖ, кулін. 1. ‘невеликий хліб із залишків тіста’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.167

скори́нець
1

СКОРИ́НЕЦЬ, кулін. ‘буханець хліба, який, не помітивши,
не дістали з печі з усією партією’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.333

хранзо́ля
1
брусла́к
0

БРУСЛА́К ‘приплюснутий, поколотий ножем хлібець з кислого
тіста, спечений на сковороді’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.41

бруса́чка
0

БРУСА́ЧКА 1. ‘подвійні буханці хліба, які злиплися в процесі
випікання’ (Бонд); 2. ‘невеликий хліб із залишків тіста’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.41

брусо́чок
0

БРУСО́ЧОК, зменш. ‘невеликий хліб із залишків тіста’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.41

ви́кришка
0

ВИ́КРИШКА ‘невеликий хліб із залишків тіста’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.55

ви́скребок
0

ВИ́СКРЕБОК ‘невеликий хліб із залишків тіста на дні
та стінках діжі, макітри’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.57

кругле́нький
0

КРУГЛЕ́НЬКИЙ ‘загальна назва хліба’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.178

14 березня

-

ле́жень
,
ле́жінь
0

ЛЕ́ЖЕНЬ, ЛЕ́ЖІНЬ, обряд. ‘довгий великий хліб, який
випікають на весілля й прикрашають калиною, стрічками тощо’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.192

ло́моть
,
ломо́ть
0

ЛО́МОТЬ, ЛОМО́ТЬ 1. ‘великий шматок хліба’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.198

обва́лок
0

ОБВА́ЛОК, кулін. ‘невеликий хліб із залишків тіста’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.241

потапці́
0

ПОТАПЦІ́, мн. ‘хліб, намащений олією і посипаний сіллю’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.294

птушки́
0

ПТУШКИ́, мн., обряд. ‘вид хлібних виробів, що печуть
на весілля’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.304

са́їчка
0

СА́ЇЧКА, кулін. ‘невеликий хліб із залишків тіста’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.322

сторожо́к
,
сторожки́
0

СТОРОЖО́К // СТОРОЖКИ́, обряд. ‘на весіллі хлібина, у яку
встромляють обліплені тістом і прикрашені гілки’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.347

пере́пічка
0

ПЕРЕ́ПІЧКА, кулін. 1. ‘загальна назва хліба’
http://dspace.luguniv.edu.ua/xmlui/bitstream/handle/123456789/8840/2021 slovnik.pdf?sequence=1&isAllowed=y
Ст.267

Запропонувати свій варіант перекладу
Обговорення слова
15 жовтня 2020

Це жарт?

15 жовтня 2020

Не зважайте, як з дурнем тягатися - краще відцуратися.

16 жовтня 2020

Дорогенький, а чому це ви одні німецькі слова перекладаєте аж з трусів випадаєте, а инші не хочете? https://lexicography.online/etymology/х/хлеб

16 жовтня 2020

Ну в принципі так, але так жартувати примушують борці з німецькими запозиченнями, задовбали вже панслов'яністи, хочуть з української зробити нову панслов'янську штучну

28 червня 2021

Якщо тобі щось не подобається, то йди з цього сайту геть, невже се так складно?

21 лютого

Це давнє готське запозичення. Попри це, дати український відповідник все ж треба, бо це і є мета осідку. Що робить цей ґерманізм у Чистилищі - не знаю.

21 лютого

"дати український відповідник все ж треба"
Був би дуже радий.
"Що робить цей ґерманізм у Чистилищі - не знаю."
+

24 березня

Пропоную ще оладки перекладати — теж черпане слово 😁🙈

24 березня

Пропоную ще фарбу й дах перекладати — теж черпані слова 😁🙈

24 березня

А якраз фарбу й дах треба перекладати, ба більше — уже перекладають.

Поділитись з друзями