Звучить як людина, що займається тужієм, тобто бетоном. Почеп -ар вказує на належність до робочого місця.
Тужар це означає людину яка тужить, від українського слова "туга", за добрими часами.
Почеп -ар не завжди вказує на робоче місце, на приклад "ледар", "господар" і т.д.
Усе одно нагадує належність до роботи з бетоном.
Як знаєте.
Англійське "doomer" також має суфікс діяча -er, тотожний українському -ар, як у "worker", "builder", "driver", "carpenter". Суфікс -ар тута йде. Хоча мені більше до вподоби тут -ун, але то як кому.
Я маю на увазі, що ми не маємо конче калькувати той почеп нашим -ар. Ви теж це помічаєте, пичуши "хоча мені більше до вподоби тут -ун".
Кобзар, казкар, пісняр, лікар, каменяр - це питомі українські слова. Як ви собі їх уявляєте без -ар та ще й з почепом -ун?
Я хотів сказати, що перекладаючи ДУМЕР ми не мусимо конче калькувати -ер нашим -ар. Тобто саме В ДАНОМУ РАЗІ не конче треба калькувати. В інших прикладах тільки -ар і йде, як ви то навели.
<Тужар це означає>
🤦
Мусимо? Хиба хто силує, щоб мусить?
Не зрозумів Вас, Олексо.
Мусять ті, кого силують щось зробить. Я мусив = мені довелось = мене присилували. Ви вжили цього слова не до речі. Про це, наприклад, пише Б. Антоненко-Давидович: http://yak-my-hovorymo.wikidot.com/musyty-buty-povynnym-maty-shhos-zrobyty-nalezhyt.
Але ж кажуть "я мусів це зробити" без конотації "мене присилували це зробити"?
В Антоненка-Давидовича про це написано.
Писимістична культура думерів зводиться до приречиності, що все йде тільки на гірше і нас попереду чигає тільки смерть і темрява
