{bɛˈsʊʷʒᵊstwo ~ bɛˈsʊ͡u̯ʒᵊstwo ~ bɛˈsʊʷz̊(ː)two ~ bɛˈsʊ͡u̯z̊(ː)two, ˈbɛsʊʷʒᵊstwo ~ ˈbɛsʊ͡u̯ʒᵊstwo ~ ˈbɛsʊʷz̊(ː)two ~ ˈbɛsʊ͡u̯z̊(ː)two}.
Творено мною з префікса be- в його реліктових формі – без форманта -z, та значенні "по той бік, за межами, через" (живим и нині по говірках, напр.: bez récõ "через ріку, по той бік ріки, за рікою", bez wcno "через вікно, за вікном") та кореня sõg-, зо ступенем *о (первісно в складі дифтонга з назальним сонантом: *on) іменникового типу, зіставлюваного з коренем sẽg- (зо ступенем *е, дієслівного типу), зо значенням "сягти, сягати" (також, віддаленіше з коренем sag- у слові posag "посаг").
Латинське *trans-scendens містить другий компонент від дієслова scandere "ступати, стигти". Подібні прямі відповідники в руській мові, тобто такі дієслова як stõpati, iti, xoditi тощо, хоча й розвинені в окремих словах у бік абстрактних значень, усе таки зберігають доволі тісний зв'язок з конкретністю, тому абсолютно пряма передача терміна "трансценденталізм" від *перехідний/переходити, *перейти, *переступити/переступати, переступний тут не годиться. То був би дуже прямолінійний та наївний переклад. Крім того, існують й инші запозичення, мотивовані прямим і вузьким значенням *перехід/переходити, напр. "транзитивний, транзитивність" (граматичний термін), "транзит", для яких мотивація дієсловами "переходити", "перейти" годиться ліпше. Конотативне значення латинського слова *trans-scend-ent-ali-smus в його філософськім значенні є не в переході [кудись], а в передачі [вужчого] змісту *"за межами досягу/осягнення" – вираз, який може позначати й конкретне ("досягти якого місця, призначення") й абстрактне ("осягти розумом", "осягти-зрозуміти" тощо). У руській мові таким ємкішим коренем, що виступає й конкретні поняття, й абстрактні, та відповідає вихідній семантичній мотивації тями "трансцендентальний" у вузькім (але вже абстрактнім) її значенні, є дієслово sẽgti/sẽgati (пор. приклади словосполучень вище з "досягти", "осягти"), й відповідно його іменниковий відповідник корінь sõg-.
Корінь sõg- (прасл. *song-) є в руській мові збережено (принаймні мною найдено) тільки в формах: досугий (у Грінченка; там значення "літній, старий" є вторинний розвиток вихідного *досуг "вільний час (від роботи)", тобто про людину, яка за віком уже є вільна від роботи, й таким чином те слово є евфемізм до значення "старий"; саме же значення "вільний від роботи час" у слові *до-сѫг є від значення *"те, що є досягнуто – бажане: воля, вільність [від повинностей, роботи]"), та в слові <суга́> "масні чи ржаві плями на поверхні рідини, плівка; наліт на спраглих вустах; взагалі наліт, плівка будь на чім" з вихідним значенням *"те, що осягає = хватає". У давньоруській мові, крім того самого досѫгъ, було ще <просѫгъ> зо значенням "можливість", вихідна семантика якого є також пов'язана з дієсловом <сягати/сягти/сягнути>.
Беручи до уваги вище викладені міркування я волів творити слово менш продуктивними засобами (хоча й засвідченими в руській мові) аби, будучи ізольованим, дане слово не перекривалося з іншими поняттями, було достатньо виразне, й від якого можна було би відвести інші слова, напр.: трансцендентальний, трансцендентальність, трансцендентність.
{bɛˈsʊʷʒᵊstwo ~ bɛˈsʊ͡u̯ʒᵊstwo ~ bɛˈsʊʷz̊(ː)two ~ bɛˈsʊ͡u̯z̊(ː)two, ˈbɛsʊʷʒᵊstwo ~ ˈbɛsʊ͡u̯ʒᵊstwo ~ ˈbɛsʊʷz̊(ː)two ~ ˈbɛsʊ͡u̯z̊(ː)two}.
Творено мною з префікса be- в його реліктових формі – без форманта -z, та значенні "по той бік, за межами, через" (живим и нині по говірках, напр.: bez récõ "через ріку, по той бік ріки, за рікою", bez wcno "через вікно, за вікном") та кореня sõg-, зо ступенем *о (первісно в складі дифтонга з назальним сонантом: *on) іменникового типу, зіставлюваного з коренем sẽg- (зо ступенем *е, дієслівного типу), зо значенням "сягти, сягати" (також, віддаленіше з коренем sag- у слові posag "посаг").
Латинське *trans-scendens містить другий компонент від дієслова scandere "ступати, стигти". Подібні прямі відповідники в руській мові, тобто такі дієслова як stõpati, iti, xoditi тощо, хоча й розвинені в окремих словах у бік абстрактних значень, усе таки зберігають доволі тісний зв'язок з конкретністю, тому абсолютно пряма передача терміна "трансценденталізм" від *перехідний/переходити, *перейти, *переступити/переступати, переступний тут не годиться. То був би дуже прямолінійний та наївний переклад. Крім того, існують й инші запозичення, мотивовані прямим і вузьким значенням *перехід/переходити, напр. "транзитивний, транзитивність" (граматичний термін), "транзит", для яких мотивація дієсловами "переходити", "перейти" годиться ліпше. Конотативне значення латинського слова *trans-scend-ent-ali-smus в його філософськім значенні є не в переході [кудись], а в передачі [вужчого] змісту *"за межами досягу/осягнення" – вираз, який може позначати й конкретне ("досягти якого місця, призначення") й абстрактне ("осягти розумом", "осягти-зрозуміти" тощо). У руській мові таким ємкішим коренем, що виступає й конкретні поняття, й абстрактні, та відповідає вихідній семантичній мотивації тями "трансцендентальний" у вузькім (але вже абстрактнім) її значенні, є дієслово sẽgti/sẽgati (пор. приклади словосполучень вище з "досягти", "осягти"), й відповідно його іменниковий відповідник корінь sõg-.
Корінь sõg- (прасл. *song-) є в руській мові збережено (принаймні мною найдено) тільки в формах: досугий (у Грінченка; там значення "літній, старий" є вторинний розвиток вихідного *досуг "вільний час (від роботи)", тобто про людину, яка за віком уже є вільна від роботи, й таким чином те слово є евфемізм до значення "старий"; саме же значення "вільний від роботи час" у слові *до-сѫг є від значення *"те, що є досягнуто – бажане: воля, вільність [від повинностей, роботи]"), та в слові <суга́> "масні чи ржаві плями на поверхні рідини, плівка; наліт на спраглих вустах; взагалі наліт, плівка будь на чім" з вихідним значенням *"те, що осягає = хватає". У давньоруській мові, крім того самого досѫгъ, було ще <просѫгъ> зо значенням "можливість", вихідна семантика якого є також пов'язана з дієсловом <сягати/сягти/сягнути>.
Беручи до уваги вище викладені міркування я волів творити слово менш продуктивними засобами (хоча й засвідченими в руській мові) аби, будучи ізольованим, дане слово не перекривалося з іншими поняттями, було достатньо виразне, й від якого можна було би відвести інші слова, напр.: трансцендентальний, трансцендентальність, трансцендентність.