Гармонія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні; співзвуччя.
В природі є порядок і гармонія всіх речей, певні незмінні закони.
ст.-гр. Αρμονία — згода, лад
Етимологічний словник української мови: сличіє — гармонія, доброзвучність.
r2u.org.ua: лагід
