Чехи zpívat, поляки śpiewać, словаки spievať, навіть серби певати, але ні, Ви будете настирливо йти проти вкраїнської мови й популяризувати російський пів. Птьху. Багато українців по-Вашому поють а не співають?

r2u.org.ua: мелодия
Мело́дия – мело́дія, спів (-ву), го́лос (-су). Російсько-український академічний словник 1924–33рр. (А. Кримський, С. Єфремов)
Мело́дія = мело́дія, сьпів.
Словарь росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.)

Як видно, мелодія пов’язана з приємною музикою, звуками, співом, голосом, хором, поезією.

У нас є дуже гарне слово бриніти.

1) По-перше, це синонім до звучати, гучати, гудіти, лунати, чутися.

- Тичина:
«Брини́-ж у се́рці, мрі́є золота́, на рі́зні то́ни.»
- Грінченко:
«В голові́ йому вже до́бре брени́ть.» (шумить)

Також це слово пов’язане з багатьма різними звуками:
2) Звук музики:

- Леся Українка:
«Там бубни й сопілки бринять.»

Звідси
Бренькач — Поганий музикант

3) Дзвінке звучання
- Панас Мирний:
«Тонкий голосок її.. бринів, як струна, і вона вела ним довго-довго»
- Чорнобривець:
«Натягнуті линви бриніли струнами.»
- Грінченко:
«Щоб чобітки не рипіли, щоб підкі́вки не бриніли.»

Звідси й
Бринькач —дзвінка монета
Бринчок — дзвінок, бубонець
Бринь — звук стун, звук дзвіночків, бруньок.
Бренькіт — дренькоті́ння, дре́нькіт, бря́зкання, брязкіт, гуркіт струн.
Бри́нькало «всякий музичний інструмент, на якому можна бриньчати»

4) Дзижчання:
- Ліна Костенко:
«Бринять у тиші пилочки цикад.»
- Василь Кучер:
«Бриніли бджолині крила у виноградній лозі.»
- Л. Мартович:
«Над Селеновою головою бриніли комарі дивними голосами.»

5) Дзюркотіння:
- Усенко:
«З гір потоки плинуть, рвуться, Струмені бринять.»
- Чубиньский:
«А в Перейму річки біжать, бігли ж вони, аж бриніли.»

6) Також є значення цвісти, красуватися, червоніти, достигати.
- Чубинський:
«Ой зацвіла маковочка, зачала бриніти.»

7) Красуватися, гарно виглядати, яскраво вирізнятися своїм кольором:
- Грінченко:
«Бринять всюди паняночки як королів цвіт.»
- Марко Вовчок:
«Аби почала перша маківочка бриніти, вже й угледить, і зараз вирве й любує ню [нею].»
- Вінграновський:
«А гаї весна любила, А гаї були при ній, І весна їм ноги мила, І метеличок бринів.»

8) Блищати, виблискувати:
- Анатоль Свидницкий:
«Капками роса бренить та миготить.»
- Микола Бажан:
«Бринять багнети, виструнчені скісно.»
- Вадим Собко:
«На очах Любові Максимівни бриніли сльози»
- Черкасенко:
«Сльози підступали йому до горла, давили, бриніли на віях і застилали перед ним усе якоюсь імлою.»
- Грінченко:
«Орел під хмарою тільки бринів.» (у значенні був ледь помітним, миготів)

--------------

Мелодія в українській (так само як і в англійській) часто використовується художньо не лише для музики, а й для звуків, шумів, голосів людей, тварин, стихій, неживих предметів, які гармонійно, злагоджено, або ніжно звучать.

- Максим Рильський:
«Весняний гук іде в народі,
Що рідну землю засіва...
Ой скільки тонів і мелодій!
Ой що ж то будуть за жнива!»

- Коцюбинський:
«Згори вторувала тій мелодії барв безладна гармонія мідяних дзвоників отари, що паслась по горах»

- Антоненко-Давидович:
«Чапенко притиснув ліктем люфу рушниці до спини й по-дитячому ловив фантастичні, вибагливі мелодії бурхливого вітру.»

- Багірова:
«Комар всілякої мелодії дзичить, а Заїнька слухає – не наслухається.»

- Винничук:
«На черешню сіла сорока і заскреготала, наче іржавий ключ, а вивільга, що перед тим вишивала сад тонкою мелодією, раптом замовкла.»

Бриниво — тобто наслідок/продукт/предмет бриніння. А бриніння, як вже я написав вище, означає і музику, і звук, і шум, і гуркіт, і дзвінькання, і дзюркотіння, і дзижчання, і блискіт, і цвітіння, і красування, дозрівання. Також це звуки й людей (голосів), й тварин, й комашок, й води, й інструментів, й інших предметів.