Значення слова

Тон — звук, що утворюється періодичним коливанням повітря і відзначається певною висотою; музичний звук, співвідношення двох звуків, що охоплюють 1/6 октави і є мірою для визначення розміру якісної величини інтервалу; складається з двох півтонів, характер звучання голосу людини за висотою та силою під час мовлення.

Приклад вживання

Тихіше на півтона. Дякую.

Походження

н. Ton, фр. ton, англ. tone походять від лат. tonus «тон, звук», що зводиться до гр. τόνος «тонація, лад; наголос; натяг, напруження», пов’язаного з дієсловом τείνω «натягаю, напружую», спорідненим з дінд. tanoti «натягає, витягає», лат. tenere «тримати, д

Приклади в інших мовах

бр. болг. м. тон, п. вл. ton, ч. слц. слн. tón, схв. то̑н

Розділи
Слово додав

Перекладаємо слово тон

лад
1

Словар росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Тон = тон, лад. — Ви були настроєні не на мій лад.
r2u.org.ua: тон

писк
1

У старослов'янській мові мало таке значіння. У давньоруській мові пискъ означало «звук музичних інструментів».
https://goroh.pp.ua/Етимологія/писк
http://oldrusdict.ru/dict.html

Запропонувати свій варіант перекладу
Увійдіть щоб додати переклад
Обговорення слова
Поділитись з друзями