Словар росийсько-український 1893–1898рр. (М.Уманець, А.Спілка.):
Тон = тон, лад. — Ви були настроєні не на мій лад.
r2u.org.ua: тон
У старослов'янській мові мало таке значіння. У давньоруській мові пискъ означало «звук музичних інструментів».
goroh.pp.ua: писк
http://oldrusdict.ru/dict.html
Ne godity pro tẽmõ "tone" nuiné. Tẽma "tone" e, i. o., u gõdé, u móufé ("tonal languages, tones in a language"), u noròué, ladé ("bad tone, mauvais ton; good tone, bon ton").
U móufé: "rising tone", "falling tone" — "stõpau PISC", "padau/pal PISC"?
U noròué, ladé: "good tone, bon ton" — "dober PISC", "bad tone, mauvais ton" — "zol, xoud PISC"?
___
"Tone" ≠ prosto "sound, zuõc". Ne darma bé u d.-gr. i <φωνή> i <τόνος>. I <τόνος> ne znaci souto "zuõc; golòs", i heto ne e düigeno ("motivated") ne zuõcoüami uẽzybami, a znacyeinïami "pẽti, pinati; sterėti, stirati; prẽgti, prẽgati; tẽgti, tẽgnõti, tẽgati", i, moge, "strouna".
Я пропоную не для повсякденного простого розуміння на взір "він говорив поганим тоном" а саме для музичної теорії. А власне чому б і ні? Чому не сказати "опусти струну на кілька писків, звучить занадто схоже на оперний спів"? Якщо й у давньоруській мові писк означало саме «звук музыкальных инструментов». Те ж саме, що тон (у моєму простому розумінні музики), тобто конкретно визначений звук музичного інструменту.
Хіба буде зле повернути давньоруське значення слова?
Uhu, a Ui po ceimy uéste oge <piscu> u d.-rous. znaci praué "звук музыкальных инструментов"? I po ceimy uéste oge znaceinïe "звук музыкальных инструментов" e toy ge grecyscuy "τόνος"?
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920. – С. 129. https://archive.org/details/slov30/page/n148/mode/1up?view=theater
Російсько-український медичний словник: матеріали до української медичної термінології / М. А. Галин. – Київ, 1920. – С. 129. https://archive.org/details/slov30/page/n148/mode/1up?view=theater
Цитую אלישע פרוש -
Річ є в тім, що в тямі грецького слова τόνος не лежить вихідна семантика звукових асоціацій. Мотиваційне значення є там "пяти, пн-, прягти, stretch, span" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/τόνος#Ancient_Greek), з розвитком частково від поняття пятої ("натягнутої") струни та мязів голосу (технично "струн") та частково від поняття поширення/простягання/рознесення (тягу; "тягти", дієслова "пяти" "прягти" синоними) звуку.
У руській мові є питоме слово tẽtiva "тятива", з коренем *ten-, тим самим що в данім грецькім слові, з різницею в ступені голосного в корені — дієслівного *e в руськім та йменного *о в грецькім.
Сама така — нейтральна до прямого відношення до поняття "продукованого звуку" — семантична мотивація дасть покрити всі контекстуальні вжитки тями "тон", різної й у контекстах музикологічних від тями "звук".
Праслов'янське tętiva припускають п. ‹ tępt-.
twn, ton-
Річ є в тім, що в тямі грецького слова τόνος не лежить вихідна семантика звукових асоціацій. Мотиваційне значення є там "пяти, пн-, прягти, stretch, span" (https://en.m.wiktionary.org/wiki/τόνος#Ancient_Greek), з розвитком частково від поняття пятої ("натягнутої") струни та мязів голосу (технично "струн") та частково від поняття поширення/простягання/рознесення (тягу; "тягти", дієслова "пяти" "прягти" синоними) звуку.
У руській мові є питоме слово tẽtiva "тятива", з коренем *ten-, тим самим що в данім грецькім слові, з різницею в ступені голосного в корені — дієслівного *e в руськім та йменного *о в грецькім (відношення йндоївропийської спадщини, в рус.: uezti : fwz, recti : rwc, τείνω : τόνος).
Сама така — нейтральна до прямого відношення до поняття "продукованого звуку" — семантична мотивація дасть покрити всі контекстуальні вжитки тями "тон", різної й у контекстах музикологічних від тями "звук".
+
—
без ікання