Флейта — духовий музичний інструмент високого регістру.

Флейта свистіла, мов вітер між кручами (Іван Франко).

іт. flautа «флейта» походить від пров. ст. flaüt, що розглядається як контамінація давньопровансальських слів flaujol «флажолет» (нар.-лат. *flābeolum) і laüt «лютня», джерелом якого є ар. al-‘ūd, букв. «дерево». Через посер. р. мови (на що вказує звук ф).

п. flet, ч. flét(n)a, заст. flauta, слц. flauta, вл. нл. flejta, полаб. fleitó, болг. фле́йта, фла́уто, м. флаута, флеjтa, схв. фла̏ута, слн. flávta.

• музика

• плеєр
• гімн
• музика
• магнітофон
• музикант
• резонатор
• бард
• музичний стиль
• інтервал (музика)
• саксофон
• фольклор
• акомпанувати
• мелодія
• музичний інструмент
• мінор
• тон
• арфа
• менестрель
• сурдина
• темп