У Стародавній Греції словом "ліра" позначався будь-який інструмент сімейства лір — геліс (χέλυς букв. черепаха), барбит (βάρβιτον, βάρβιτος), формінга (φόρμιγξ), кіфара (κιθάρα). У вузькому значенні лірою називався геліс (найпростіша та найбільш легка за вагою з лір, з корпусом з панцира черепахи, обтягнутим волячою шкірою). Техніка гри на всіх античних лірах приблизно однакова: музикант тримав інструмент під кутом приблизно 45 градусів до корпусу, граючи стоячи (особливо на кіфарі) чи сидячи.

гр. λύρα є, очевидно, запозиченням середземноморського походження, з рос. або пол. фонетикою.

р. болг. м. схв. ли́ра, бр. лі́ра, ле́ра, др. лѵра, п. lira, ч. вл. Іуга, слц. lýra, нл. liry, слн. líra.