Назарій Сноуден, v Lvivśkyj bałak słovo FAJNO pryjszło z Nimczurśkoji. I oczevydno, za poserednyctva movy Jidysz ;)
Не все так просто, як здається на перший лад, слово етимологічно походить від латинського "finis", і є у багатьох західних мовах (те ж анґлійське "fine", не німецьке, не польське). Це слово може бути залишком високого книжного стилю, що панував в Україні вже століття, не обов'язково слово мусить бути похідним зпод Польщі, воно може вказувати на важливі політичні зв'язки українців з різними західними країнами.
вподобайка хоч і непогано, та це так само як "лайка - вподобайка", тобто це калька з англійської. Якби самі вигадували першу назву, то, певно, написали б все таки "добрик". У нас це і щедрик, і івасик-телесик, і зайчик-побігайчик тощо. Добрик ближче до нашої традиційної фонетики, словотворення. Старі люди навіть на борщ казали "добрий". Тобто, це ознака всього позитивного.
У селі, звідки моя мама, всі кажуть “добрий” саме замість “смачний”, а не “такий, який подобається”.
Так, але це досить рідкісне значення.
Там же я чув його постійно й від усіх без винятку…
Підтримую !
Добрик від слова добре, що означає схвалення, а вподобайка це калька.
А дислайк "поганка":
дислайк
Іменник "вподоба" та дієслово "вподобати" мають усі підстави бути, на відміну від різного роду "вподобайликів", які усіх тішать, однак не є зручними у вжитку через свою багатоскладовість та неможливість утворити спільнокореневе дієслово.
Можна це слово зробити головним відповідником "лайку", а "вподобайку" лишити для сленґу.
r2u.org.ua: *подоба
для лайка уподоба, а для лойса уподобайка.
Влучно !
Саме так! Такого типу іменники творяться безафіксним способом від дієслова, відповідно вподоба(ати) + а = вподоба
Мені нагадує як відсік від уподоблюватися. Уподоба - вподоба. Подоба. Не знаю, може це лише в мене таке відчуття.
Знаєте, я подумав добре та дійшов висновку, що це найкраще слово. Забираю те, що написав угорі назад.
Щойно згадав, що ми кажемо "[комусь] до вподоби [щось]", то чому би це слово не могло означати лайк.
Погоджуюсь ще з тим, що уподобайка може бути сленговим словом, а уподоба це первинне слово.
+++
Підтримую !
Найкращий переклад. Коротке, приємне слово і без дурнуватих вподобайок
Дякую за підпору!
Коротко, лаконічно, влучно.
Ідеальне слово!
Беру собі до особистого вжитку на рівні з тенетом (інтернет), та видевом (відео).
Dmytro Palamarcuk, дякую за підпору!
Радий, що Тобі сподобалось!
А як тоді утворити від нього дієслово «лайкати»? Гожити? Гожати? А як утворити антонім «дизлайк»?
лайкати- ставити гоже, або оцінювати в(як) гоже.дизлайк- не гоже.
«Негоже» сяк-так звучить, а от «ставити гоже» це аналог до «ставити лайк», не те саме, що «лайкати».
Ставити лайк це безпосередній перебіг дії, а лайкати то загалом уподобувати. Хоча погоджуюсь, різниця не сильно велика.
Хіба цей чоловік не пропагує те, що суржик це добре?
Не зауважив жодної пропаганди.
Декілька днів тому побачив його тут
https://www.youtube.com/watch?v=MiyopZEfuJI&t=35s
Не бачив раніше цього відео. Те, як він представив суржик, більше нагадує звичайну Українську мову з деякими штучними вкрапленням чужих слів. Ось що сам автор сказав про це відео:
"Hi, I'm Andrij appearing in the video. The video speaks on behalf of those Ukrainians who face contempt for speaking Surzhyk. However, I don't deny the importance of the literary Ukrainian language. My message is that Surzhyk-speaking people deserve as much respect as people who speak literary Ukrainian."
Surzhyk-speaking people це звісно нагадує "рускагаварящіх".
Дійсно, його мова нагадує десь як 85-95% звичайної регіональної української, а решта суржикізми. Дуже неподобається мені те як він це описує. Якщо би він казав, що він говорить українською говіркою, а не там літературною мовою, чи мовою великих західних міст, то я б сказав, що той молодець і правильно робить, хоч і суржик час від часу є. Шось зовсім мені не подобається це. Це можливо зараз більшіть людей які говорять суржиком це розуміють і хотіли б змінити це, але Господь лише знає, що може статися за декілька років. Почнеться #суржикmatters
Але так-то, слово файне.
@Роній Ніхтенко то не будьте такими наївними, ніде він суржик не пропагує. А то відео служить лише приклад того як приблизно звучить сам суржик і сказане в ньому не є реальною позицією автора.
В'ячеславе, де Ви тут наївність побачили й у чому?
"сказане в ньому не є реальною позицією автора."
А чим же воно є? Ви хочете сказати, що автор брехун? Чи що?
Не конечно 'брехун'. Та коли вдин каже, що казане другим не є 'реальна позиція' первого, то найскорій мінить другий знає 'реальну позицію' первого.
Я бим відав, нач би хто творив видиво руською мовою для руськомовних, з явйю "суржика" знайомих дуже добрі та прямо. Товк був би творити таке видиво для неруськомовних, які про яв ту відять мало чи нич.
Господи, дякую що кирилицею писали, але читати це дуже важко. Начебто мова "падонків".
@Вадим Мельник - Те відео служить лише для прикладу того як приблизно звучить сам суржик.
На відео автор міг хоч анекдот розповісти, але це не означає що це була б його реальна позиція. Я знайомий з автором того відео, Андрієм.
"Те відео служить лише для прикладу того як приблизно звучить сам суржик."
А слова, що суржик - це начебто норм, то теж звучання?
Чи анекдот, чи жарт?
Цікавий цей автор Андрій. Багато цікавих видив робив, але це видиво я так і не зрозумів для чого. Одна справа розповісти й показати як звучить цей суржик, а інша прямо захищати його, мовляв, це є його рідна говірка. Та й у нього навіть і мова не така вкрай суржикова, шоби все своє мовлення називати суржиком. Так, є декілька слів очевидно не наших, а деякі наші мають чуже звучання, але то в більшості гарна, своя говірка. Суржик то є тема надзвичайно широка й глибока. То створює хибне враження для чужоземців про мову вкраїнську як таку. А з коментарів видно, шо люди сприймають неповагу до суржику як шось зле й принизливе, шо вкраїнці мають припинити. Ага, дзуськи! Треба захищати говірки, а не суржик. Бо суржик є однією з найбільших причин, хоч далеко не єдиною, чому в сучасний час говірки центральної, північної та східної Вкраїни або вмирають, або перетворюються на казна-шо.
Щодо суржику, Антоне, геть Вас підтримую.
Від староукраїнського "ліпота" - краса. "Unlike" = "негідь". Це краще, ніж огидні сучасні новотвори типу "вподобайки".
http://slovopedia.org.ua/41/53395/263413.html
https://ukrainskamova.com/publ/slovnik_sinonimiv/g/garno/25-1-0-2284
+
ліпо — добре, гаразд
ліпота — врода, краса, красота
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#L
Дуже давнє слово, ще з часів Давньої Руси, перші ж рядки знаменитої героїчної поеми, головної пам'ятки нашої писемности, Слова о Полку Ігоревім, починаються так:
"Не лЂпо ли ны бяшетъ, братїє, начяти" (http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm), тобто це друге слово в цій поемі, такі слова нам потрібно вберігати, якщо ми, звісно, бажаємо не облишати спроб відвоювувати у східного загарбника право гордитися спадщиною давньої Київської Руси!
Підтримую !
Дякую за підпору!
Ліпо мені відчувається як більш перфекційна, вища, сильніша форма. Ліпо це сердечко у Facebook, гоже це Like :-)
Гоже :D
Dmytro Palamarcuk, дякую за підпору!
Радий, що Тобі сподобалось!
Хм... а "дизлайк" - фе! =)
<во> є й руське питоме.
Щось у Грінченка немає.
Ну, нема.
Не <немає>, а нема.
Тече вода в синє море,
Та не витікає,
Шука козак свою долю,
А долі немає.
З якого джерела то берете? (я про <во>)
З прасловйянського?
А точніш, якщо Ваша ласка?
ЕСУМ IV, 124: о², во. Первісно вказівний займенник PIE походження. Є й часть инших складених займенників: oto {oˈtʷɔ}, після голоски: {wto ~ u̯tʷɔ ~ u̯to ~ o̯tʷɔ}, д.-рус. <вото>, з протетичним [w] – *o+to, та його синкопований варйант: ot’ {ot}; oge {oʒɛ ~ oʒə}, після голоски: {o̯ʒə ~ u̯ʒə ~ wʒ}, д.-рус. <оже> – *o+ge; ose {oˈsɛ}, після голоски: {o̯sɛ ~ u̯sɛ ~ wsɛ}, та його синкопований варйант os' {os(ʲ)}, після голоски {o̯s(ʲ)}, д.-рус. <осе, о се, восе, во се> – *o se.
Так се ж займенник вказівний, або ні? Я так розумію, що людина брала се з частки "вот" (<во> - выражение одобрения, поощрения, согласия). Чи в нас теж таке значіння в сього слова є?
Naopacui, <oto> ide wd <o>. Ne citayete? Pisal ge'my: <oto> ← *o + *to.
Так, але я питав, чи має воно те ж значіння (себто чи не виникло те значіння спершу в слові <вот>)? Самі ж бо писали, що "первісно вказівний займенник".
Але то ж и є те саме значення в своїй сути: "осе воно, так є, точно" й под.
Олисіє, я вкотре помічаю, що Вам украй важко даються очевидні для розуміння будь-якої людини речі, Ви зараз кепкуєте, чи таки щиро не розумієте різниці між "як тобі пиво?" "во!" проти "во, там шукай, у коморі" й не розумієте, що це дві різні слові з різними тямами, що "во" в першій тямі немає в українській мові у тямі "лайк", "добре", "good job"?
А чому не "немає", а саме "нема"?
Бо форма <немає> є вторинна, пізніша, виникла з невірної уяви, що <-ма> в нема є нижчого (говірного, нелітературного) регістра вторинно усіченого <має>. Але насправді <-ма> є архаїчна форма т.зв. атематичної парадигми дієвідмінювання; д.-рус.: І. ос. однини – имамь, ІІІ. ос. одн. – имать, І. ос. мн. – имамъ, имамо, ІІ. ос. мн. – имате. Регулярне відпадіння <-ть> в <имать> та редукція <и-> дає закономірно: <ма>, а з заперечною часткою: <нема>.
Тепер давайте відкидаймо давнє українське слово, бо комусь воно здалося нелогічним. Догадуєтеся, скільки таких "нелогічних" слів можна в мові надибати?
Від слова "гоже": http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/9700-ghozhe.html#show_point
Дислайк відповідно "негожик":дислайк
po dobé
по добѣ. Див. мою змінку тут під тваром <вподобайка>.
+
Але водначе люди вподобайку придумали, аби називати саме цей "палець угору" якось. Хоча ті ж ягельці кажуть "like button", а не "like" на це.
"Крім того, громада зайвих чепенів: в-по-доб-ай-. Що ті всі чепени там значять? У Гринченка (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41455-podoba.html#show_point) найдемо: подоба, подобати (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41457-podobaty.html#show_point) за "(не) нравится, (не) годится" – жадного <в/у-подобати> там нема."
Жадного нема, але хіба "подобати" - доконане? Як тоді сказати "він цього не подобав, але кінець-кінцем таки вподобав"?
»Ne bé ’mou to boulo/builo po dobé.« Tou <bé> e tuar minõloho késou 3. os. od. – "was", wd déyeslofa <bouti/buiti> "to be", + <builo/boulo> – participium wd toho ge déyeslofa, cyto tẽcne u ẽghelscwy: "He hadn't liked that", de "bé builo/boulo po dobé" ta "hadn't liked" cazye na kés minõluy pered inxim késom minõluim.
Як не намагався прочитати, та при всій повазі, не розумію я Вашою абетки, Ялисію.
"Не бї 'му то було/было по добї". Ту <бї> є твар минулого часу 3. ос. од. — "was", від дієслова <бути/быти> "to be", + <було/было> – participium від того же дієслова, що тякне в ягельській: "He hadn't liked that", де "бї було/было по добї" та "hadn't liked" каже на час минулий перед иншим часом минулим.
чогось так придумалось, але ВПОДОБАЙКА мені найбільше подобається!
ліпо — добре, гаразд
ліпота — врода, краса, красота
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#L
Дуже давнє слово, ще з часів Давньої Руси, перші ж рядки знаменитої героїчної поеми, головної пам'ятки нашої писемности, Слова о Полку Ігоревім, починаються так:
"Не лЂпо ли ны бяшетъ, братїє, начяти" (http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm), тобто це друге слово в цій поемі, такі слова нам потрібно вберігати, якщо ми, звісно, бажаємо не облишати спроб відвоювувати у східного загарбника право гордитися спадщиною давньої Київської Руси!
В англійській мові "like" - дієслово. Для дії, натискання на "палець вгору" чи "серденько", нам саме воно і потрібно. "Like" у значенні іменника запозичене з російської мережі.
Вподобайка вже увійшла у світ українських слів, це слово досить широко вже вживають, навіть Ґуґл-перекладач то слово вже знає й правильно перекладає, хоча думаю варіативність не завадить
Може й так, але якби у всіх соціальних мережах одразу в писали "вподобати" чи "подобається", усі б так і казали. Наприклад: "Дякую за перегляд, не забудьте натиснути вподобати". Гадаю, що не слід придумувати новотвори заради новотворів. Але як заміна сленґу мережевої спільноти "ставити лайк" на "ставити вподобайку" це добре. Досить уже запозичувати російський та американський сленґи.
Здається ви тут вжили зайве слово, природніше сказати "Дякую за перегляд, не забудьте вподобати", а коли вживати речення у тій формі котру запропонували ви, то краще не "вподобати", а саме "вподобайку"
Згоден
Подобайка і неподобайка -
неВподобайка важче для вимовляння.
Майже. Але в тому значенні, про який йде мова, треба використати наказовий метод. Вподобати. Тобто дія,яка буде виконана після натискання на кноповку. За прикладом, коли біля сита (filter parameters) стоїть кнопка filter, що означає Відсіяти. Або ж використовують ще Знайти біля поля для пошуку. Так само й тут. Що зробити? Вподобати. Не вподобати.
r2u.org.ua: иносе
goroh.pp.ua: іносе
Прадавнє слово, є ще у Енеїді Котляревського.
Підтримую !
ліпо — добре, гаразд
ліпота — краса, врода
http://litopys.org.ua/rizne/zvslovnyk.htm#L
Дуже давнє слово, ще з часів Давньої Руси, перші ж рядки знаменитої героїчної поеми, головної пам'ятки нашої писемности, Слова о Полку Ігоревім, починаються так:
"Не лЂпо ли ны бяшетъ, братїє, начяти" (http://izbornyk.org.ua/slovo/slovo.htm), тобто це друге слово в цій поемі, такі слова нам потрібно вберігати, якщо ми, звісно, бажаємо не облишати спроб відвоювувати у східного загарбника право гордитися спадщиною давньої Київської Руси!
Альтернативна форма до "иносе".
r2u.org.ua: иносе
goroh.pp.ua: іносе
В українській мові:
Ло́вко — Хорошо; красиво.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26722-lovko.html#show_point
Підпираю !
"це прийньатно", або ж комусь це, так би мовити, прикольно. Також "цеп" нагадує чи вказує на привязаність слухача чи гльадача до баченого, чутого.
Просто від "хто ЗА" (а не ПРОТИ), "чи я за?", заячий. Якшо гльанути уважно на зображеньньа "великий палець уверх" то це і є обрис зайчика чи зайцьа (чи зайчині) у виді ЗБОКУ. Доповненьньа до @ квіточки.
Годно - присл. добре; гідно.
Гуцульські говірки. Короткий словник.
лайк - схвáлик
дизлайк - знехвáлик
закінчення "..лик" схоже на лайк, що дозволить використовувати це слово майже так само як і "лайк"
схвáлики, схвáликовий, схваликолю́бний.
можливо утворювати нові слова : схвалько́ - той, хто любить, або ганяється за схваликами; знехвалько́ - той, хто полюбляє ставити знехвалики.
воно просто не звучить.
До розмовної мови. Нехтунька коли не подобається.
Люди уже кажуть "даю свій голос" коли щось підтримують.
"Голос" це "вотування" і стосується більшою мірою політики та політології.
sum.in.ua: votuvannja
В українській мові:
Ло́вко — Хорошо; красиво.
http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/26722-lovko.html#show_point
мило чути, слухати, мило бачити, "зробилося любо та мило на душі"
Від слова Ладний, в значенні гарний, хороший. Поставити ладник, відео зібрало 500 ладників
Негарно як антонім. Дієслово гарнути замість лайкнути, і гарнити замість лайкати.
ЛАЙК - ОДИН СКЛАД, ВПОДОБАЙКА - 4. ЦЕ СЛОВО НІКОЛИ НЕ БУДУТЬ ВИКОРИСТОВУВАТИ.
УЖЕ використовують)
вже використовують
і звучить краще за лайк
У мене для вас погані новини, але вже майже вся мережа це використовує)))
30,200 результатів пошуку в Google - це "майже вся мережа"?
Хоч це слово має багато складів, воно прижилося, оскільки люди відчули мовним чуттям його застосування, та й люди не завжди спішать коли говорять.
Mykola Hnid, u słovax «merčandajzyng» čy «impłementacija» — tež po kupi składiv. ałe čomuś ci słova vžyvajuť. jak v movi anglijśkij, tak i v našij :(
Я цим слово ( вподобайка ) вже користуюся протягом 1-2 років. Мені воно дуже подобається, милозвучно і по нашому.
Скидається на накрутуку голосування. Слово - дохле.
слово не приживеться, звучить кумедно і занато богато у ньому складів і лайк простіше вимовити і швидше. Підсумок: треба думати над іншими варіантами.
Вже прижилося
Illya Honcharuk, można podumaty, szczo taki słova dla NOSIJIV anglijśkoji movy jak BUG, MOUSE, i tysiaczi inszyh — buły vże AŻ TAAAAKI serjozni!! Jak by ne tak! Krim togo, sam termin «vpodobajka» — ne pretenduje na jakyjś strogyj naukovyj termin. Jake javyszcze — takyj i jogo vidpovidnyk v Movi!! Krim togo, 71 «plusyk» za VPODOBAJKU navitj tut na Slovotvori — vże NAOCZNO pokazuje, szczo słovo vdałe!
Ні, хлопці, ви все одно не зможете позмагатись з моїм варіантом - во! (дизлайк відповідно - фе!). Так що не тратьте куме сили... =)
Костя Третяк, ałe na potocznu mytj szoś Vasze «VO!» pokyszo ne tojvo-vo.... ;) Chocza zapereczuvaty ne stanu: garnyj zadum! Jak dla suspilnych mereż — same vono. Ałe navitj i ote «Vo!» treba ż jakoś nazvaty!! Może buty, szczo jogo b poczały nazyvaty «VOJK» abo «VOJKA» — «postavyv jakomuś tam dopysu "vojku"». A może, navitj i sam cej vyguk — też by nazyvavsia... VPODOBAJKA! ;)))
А чому не "уподобайка"? А так згіден, слово надто довге та якесь ніяке, наче штучне.
це добре, що довге. Меньше вподобати будуть.
Костя Третяк, a še možna vziaty naše JO! ;)
Потребулька, вподобайка, притулялка... отак звучатиме "чиста" українська мова???
"вподобайка" це мовний "нацюцюрник"))
Andrii, а от мені дуже цікаво, якою для Ваш, добродію, є «чиста» українська мова?
Якщо критикуєте одне, то пропонуйте інше.
Ви дарма нехтуєте такий плідний словотвірний засіб, що уможливив існування слова «притулялка». Слово «вподобайка» я навіть обговорювати не хочу, бо вважаю його взірцевим українським новотвором. Тож обговорімо краще «притулялку»? Так, на перший погляд слово наче «просторічне», та як на мене, саме час переглянути своє бачення того, що є мірилом «просторічності». Існує об'єктивна і суб'єктивна просторічність. Об'єктивна просторічність полягає в тому, що слово залучає непристойний образ (нацицьник, бо називати жіночі груди цицьками (лише у тварин) є непристойним), надмірно віддалений образ («плавати» у значенні «мати прогалини у знаннях»), чи порушує мовні норми (звиняйте, жисть, калідор). Мірилом суб'єктивної просторічності є дуже невизначене та нічим не обґрунтоване особисте сприйняття.
Ви свідомо відмовляєтесь від одного з найплідніших словотвірних засобів? В англійській мові просто беремо будь-який іменник і додаємо до нього -er, дістаючи віддієслівний іменник (зазвичай, пристрій за призначенням чи людина за фахом). І ніхто не волає, що це мова тупих реднеків. А вам, бачте, не до вподоби з якогось лиха український спосіб творення віддієслівних іменників.
Ви можете пояснити, чому саме я не можу назвати «притулялкою» те, що притуляють? Де саме, в якому місці тут Ви вбачаєте низький стиль?
Andrii, до речі, чехи теж пройшли через переусвідомлення своєї мови. Літадло, ходідло, умивадло.
З них теж сміялися, але давно минулося. Звісно, до того модньо було вживати всюди німецькі слова, тож почати говорити й творити на повну силу власною мовою спершу здавалося незвичним.
Шприц польською буде «шприкавка» й нічого, ніхто не волає, що то якесь не таке слово.
Скажіть, чому пірсер це нормально й навіть модньо, а протикач — просторіччя й низький стиль? Може то з Вами щось не те, а не з мовою?
Vitalik Asmix, розумію Ваше обурення. Розумію його обґрунтованість. Слово "чиста" навмисно взяв в лапки, бо саме з такими словами українська перетвориться на чисте посміховисько. Пам'ятаєте історії про гумові нацюцюрники, пісюнкових злодіїв, розчепірки? Сміялись всі, а надто хіхлята, для яких українська є ніби-то рідною. Ви хочете повторення цієї історії, тільки цього разу у головній ролі з "вподобайками" та "притулялками"? Це емоційно забарвлені слова, далеко не поважні. В тій же польській мові PayPass перекладається як "opłata na zbliżenie", "płatność zbliżeniowa" або "zbliżeniowo". І ці терміни використовують банки в офіційній документації та комунікації з клієнтами. Ви уявляєте українську офіційну документацію з "притулялками"? А ще є синонім до слова "секс" - "притули" (наголос на другий склад). А "притулялка" тоді що? Це така може вступна гра? Ось Вам і низький стиль. Чому PayPass не можу бути в українській мові "оплатою на зближення", "оплатою на дотик", "оплатою дотиком (дотично)" і подібні варіянти?
Більшість запропонованих слів тут на Словотворі мені дуже подобаються і я активно за них голосую, але деякі буду активно атакувати (як в попердньому коментарі). Чому "лайк" не може бути як "уподобання", "любо", "добре", "славно", га? За пірсер я не чіплявся. Якщо "вподобайка" для Вас взірець, тоді в мене фейспалм...
Благаю, досить порівнювати українську з англійською. Англійська розвивалась більше тисячі років, була завойована та витіснена свого часу французькою, але потім відвоювала позиції. Але французи досі вважають англійську примітивною. А українську будуть вважати примітивною з такими "новотворами" не лише лихі сусіди, але й самі українці. Нумо в Запоріжжя, Дніпро, Харків або далі на схід і використайте тут свою "притулялку" :))) Вам поставлять "вподобайку" за добрий цирк. Не ображайтеся. А "шприкавка" не чув такого в польській ("стшикавка" чув). Може це так десь говорять на кордоні або на західноукраїнських землях?
І ось цей останній перехід на особистість і узагальнення ніби я критикую всю українську мову... Це сюрреалізм якийсь. Добра і злагоди Вам.
Згідна з Вами. Дякую.
Andrii, не ображайтесь, я не хотів жодним чином Вас образити, а лише піддався емоціям. Я часто натрапляю на пропоновані Вами слова й загалом досить високо оцінюю Ваше чуття мовного стилю.
Втім, я вважаю вкрай згубним для нашої спільної справи піддаватись закидам різних малоросів (я харків'янин, раптом що, тож не гірше за Вас розумію, що воно таке ота малоросійська меншовартісність). Вони глузують з усього, що має стильові відмінності від російської чи англійської мови. Вони глузують з кожного слова, що є в польській, словенській, чеській чи болгарській мові, та частково наподоблює котресь із російських слів. Вони категорично проти всіх українських новотворів, як таких. Насамперед через те, що мають вкрай обмежений запас українських слів і вважають, що «забагато честі» українську вчити. Для них знати українську означає знати 3-4 тисячі українських слів й без жодних вагань залучати російське слово там, де не можеш пригадати (чи просто не знаєш) українського. Все решта для них — або новомова (Оревела вони не читали, тож не знають, що новомова щораз втрачала цілі слова чи окремі їх значення, а не витворювала нові), або «галицизми».
Опікуватись тим, як не стати об'єктом глузування малоросів, це те саме, що запобігати ласки перед к@цапами, сподіваючись уникнути їх ненависті, переслідування й війни. Мину Мазайло чи Проню Прокопівну неможливо ані вилікувати, ані навернути до української мови за жодних обставин. Хоч як ретельно Ви добиратимете слова й мовний стиль.
Віталій Крутько, гаразд, працюємо далі. Головне, щоб наші коментарі щось вносили до спільної справи, а не були хвилинними сварками.
CIŁKOM i POVNISTIU pidtrymuju usi arġumenty, pereliċeni povyżċe panom Vitalijem Kruṫko!! Nu bo sam nymy (arġumentamy cyny) ż vże jak desiatittiamy poslugovujusia!
Razom z tym, zgoden i dóvodamy pana Andrija (Andrija).
Dijsno, ne kożen naviṫ ne novotvir, a lyṡe proto-novotvir varto vidrazu zapuskaty v obig.
Skażimo, jogo pryklad vdalogo vidpovidnyka PayPass v Polśkij movi - je napravdu fajnym prykladom! Bo zaraz termin ZBLIŻENIOWO i jogo pohidnyh je dijsno oficijnym, a golovne -
zagalnovżyvanym terminom!
Ṡċopravda, v Polṡċi zovsim inṡa i tradycija poṡuku vlasnyh vidpovidnykiv, j insytucii vidpovidni movni PRACIUJUṪ v ciomu napriamku postijno, a ne zajmajutsia zdmuhuvanniam pylu z zaplisniavilyh posibnykiv 18-go storiċċa! Ale ce vże dovga besida....
Razom z tym, maju lożku diogtiu i dlä pana Andrija.
Ja vże neoodnorazovo pojasniuvav na prykladah, ṡċo taki slova, jak "rozċepirka", "puporizka" i podibni -- ce VZAGALI NE PROSTORIĊĊA!!
Ce slivcia, jaki buly navmysno kynuti kacapśkymy, a todi ṡċe j vzgali KĠBivśkymy aġentamy, aby vystavyty na posmihoviśko Naṡu Movu, aby jii dodatkovo prynyzyty, dovesty jii nespromożnisṫ do osuċasnennia.
Dlä prykladu, u vsemereżżi można znajty vydyvo, jak byċka z Borṡċaguvky (spalnyj rajon Kyjiva, do 1960h rokiv odnojmenne selo bulo) vidoma pid imenem Nataṡa Karalöva razom z jakymś vidomym kacapśkym kinoaktorom kpyniaṫ slovo SPALAHUJKA, jak nibyto naṡ vidpovidnyk do slova ЗАЖИҐАЛКА!!
Zvisno, hto znaje Movu, tomu ne treba pojasniuvaty, ṡċo cia riċ u nas daaavno vże nazyvajetsia ZAPALNYĊKA!!
Ale jim ce bajduże, bo jim golovne zrobyty brehlyvyj vkyd v informacijne pole! A vy, movläv, potim sobi vypravdovujteś ta dovoḋte, ṡċo ce ne tak!
Taka oś v kacapśkoji propaġandy prosta, ale duuuże davnia i nadzvyċajno nadijna tehnologija!
Pora b naṡym NEbajdużym do Slovotvoru v Movi ce vże vyvċyty ta osiagnuty.
Nu a dumka kacastvujuṡċeġo nasėlėnija Zaporiżża, Dnipra, Harkova ċy naviṫ togo damogo Lvova - nas by ne maje cikavyty ni vzagali, ni v pryncypi!
Prynajmni, ja osobysto na nyh vże ne zvażaju rokiv jak z 20-25: i bez nyh "svojih gnyd" vystarċaje! ;)
Nu a VPODOBAJKA vże davno sobi pryżylasia i vsim zrozumila, stala zagalnovżyvanoju v Movnonu prostori.
Każu ce naviṫ pry tomu, ṡċo ja osobysto ne vvażaju ce slovo DOSKONALYM.
Razom z tym, v tij galuzi, de vono zastosovujetsia i dlä jakoji bulo vygadane - tobto nasampered dlä suspilnyh mereż -- vono i ne povynno buty "serjoznym" na usi 100500 vidsotkiv! ;))
Пан Андрій все вельми детально та слушно написав.
З усім згоден і підтримую.
Ненавиджу це слово.
Приклад недолугого словотвору, який чомусь масово шириться, на відміну від дійсно вартісних слів, які так і залишаються у вкрай вузькому вжитку.
Олександр Дудар,
mirylo vydu «navydżu / nenavydżu» jakoś naviṫ i viddaleno ne nagaduje movoznavċe obġruntuvannia abo ż sprostuvannia!!
Nu a osobysti smaky, jak vidomo, riċ glyboko osobysta — tomu pro nyh vyhovani lüdy naviṫ i ne spereċajuṫsia!
Toż v ciomu konkretnomu vypadku kraṡċe mirylo vydu «navydżu / nenavydżu» z
prosto zaminyty NASTILKY VDALOJU proponovoj, ṡċoby jii sobi vpodobaly naviṫ najzatiatiṡi ṡanuvalnyky slova «vpodobajka»!!
Ce po-perṡe.
Po-druge, jak vidomo, psyhologija i vpodobannia MAS daleki vid RACÍONALNOGO pojasnennia!
Tomu marno tut ṡukaty glybynnogo pojasnennia, bo ce jak Żinka: komuś podbajetsia taka, a komuś inakṡa. I obġruntuvaty ce ne goden nijak... ;))
>zaminyty NASTILKY VDALOJU proponovoj, ṡċoby jii sobi vpodobaly naviṫ najzatiatiṡi ṡanuvalnyky slova «vpodobajka»
Tiu, tak wonı ž zbočenci, u nıch dowoli nezwıčni smakı…
Олександр Дудар,
pereproṡuju, ale v oċah peresiċnogo zagalu «zboċenci» - ce my z vamy, a takoż vzagali z nyzkoju inṡyh fajnyh lüdej, jaki proponujuṫ ṡċoś nove i nezvyċne Zagalovy!
Razom z tym, myż i me suto dlä апасних інтєлєктуалофф ce vse vygadujemo, ege ż?
Nu todi smaky Zagalu treba ne obgovoriuvaty i lajaty, a planomirno i zatiato vypravläty... ;)
Чудово, дискусія триває!
Тепер я шкодую, що в мене немає філологічної освіти і що не можу хизуватися на кшталт "та я ж... був на конференціях... за освітою я... знаю краще...такі правила мови... дивіться мої публікації... а в слов'янських мовах так..." і таке подібне. Тому покладаюся на своє мовне чуття. І от "вподобайка" мені пасує лише як слівце для якоїсь веселої казки.
Про zbliżeniowo щось ми не завершили нашу дискусію. Пане Юрію, якщо в Польщі инша традиція пошуку відповідників, то якого біса в нас не може бути така ж инша традиція? Чому в них скажімо не "przytulałka" для PayPass? Поляк ймовірно зрозуміє це слово і навіть зрозуміє про що йдеться, коли показати йому кредитну картку і сказати "przytulałka". Але й польською це слово звучить до біса кумедно! І жодна фінансова установа не затвердила б це слово як офіційний термін. І навіть в тій же Московії не якась там "прикасалка", а "оплата касанием". А хіхлята хай собі творять кумедну мову для своїх майбутніх резервацій. Те саме із "вподобайкою"... Тут навіть не потрібно жодного втручання КГБ/ФСБ/ГРУ/СВР/МВД, бо й так частина роботи вже зроблена - Українці самі собі вигадують кумедні слівця. Спалахуйка, вподобайка, притулялка, потребулька... чудово, давайте ще! (Навмисно поставив всі ці слова в один ряд).
Виглядає на те, що незадовго наше суспільство ділитиметься не на російськомовних/україномовних, а на тих, хто за "вподобайку" і хто проти... rofl (сміюсь, катаючись по підлозі).
Pane Andrii Andrii!
tak zvani «suspilni mereżi» — do pevnoji miry i je otoju «veseloju kazkoju», zrozumijte vże nareṡti!!
Tobto jakby jṡlosia pro jakyjś «serjoznyj» termin, to nihto b VPODOBAJKU, po-perṡe, ne zahyṡċav by, a po-druge, naviṫ i ne proponuva by vzagali!!
Do reċi, otoj samyj LIKE v Angliśkij movi, koly jogo poċaly zastosovuvaty v suspilnyh mereżah, — też ce slovo malo vidtinok govirkovosty, slang'u! I nihto z togo tragedii TAM ne robyv!! Tomu j Anglijśka mova nyni żvavo i postijno onivlüjetsia ta rozvyvajetsia STRIMKO!! Bo onovlennia tam karbujetsia vże ṡċopjaṫ rokiv!!!
pro SPALAHUJKU ja vże neodnorazovo pysav: u vsereżżi je ċitko zakarbovanyj fakt, hto i koly same ce «slivce» vkynyv!! V tim, vono j nide i ne piṡlo dali.
Ṡċodo PRYTULÄKIV, POTRBULÖK, etc. — ja osobysto stavlüsia do ciogo spokijno, doky taki slivcia perebuvajuṫ NA STADII POṠUKU!!
Nu bo ce je svogo rodu plyn dumok, brainstorming — a vin praciuje tak, ṡċo spoċatku v vuslźkyh kolah nakydujetsia KUPA riznogo, z jakogo potim prosijujetsia potribne i najkraṡċe. A ne navpaky.
V tij samij Polśkij też vystarċaje «kumednyh» sliv. Tilky «kumednymy» vony je dlä kacapo-sovkiv, ne bilṡe!!
Napryklad: STRZYKAWKA — tobto po-naṡomu «ṡtrykavka» — ce «ṡpryc»!! OFICIJNA NAZVA!! I nihto z ciogo pryvodu TAM ne komplexuje!!
Tak samo, jak nihto ni v Polśkij, ni v kacapskij ne komplexuje, skażimo, z pryvodu slova SAMOLOT/самальот — bo ponad 100 rokiv tomu cej termin też suċasnykam mig vydavatysia za кавьор-самольот z kazky pro Aladina... ;))
Toż prodovżujte smijatysia dali. Todi vzagali nikoly niċogo v Movi ne znajdetsia / ne vytvorytsia novogo: svoji ż snoby zadziobajuṫ... :((
Пане Юрію, домовилися, сміятимуся з різних "вподобайок" та "притулялок" й надалі, доки вони не перестануть претендувати на "відповідник", доки стадія пошуку не завершиться. Тут на Словотворі вистачає багато инших адекватних слів, вартих уваги, їх є більшість. А слова, котрі активно атакую, в мізерній меншості.
nu, pane Andrii Andrii, jakṡċo slivcia, na jaki Vy napadajete, v mizernij menṡosty — znaċyṫ, rozvytok vidbuvajetsia normalno: ni Vam, ni meni za vyznaċenniam ne możuṫ podobatysia USI 100% proponov!!
DLÄ DOVIDKY:
svogo ċasu na FaceBookovy bula taka sobi vidkryta spilnota vilnyh peretlumaċnykiv FB z Anglijśkoji na Movu.
Nagadaju, ṡċo "mordoknyżka" i 10 rokiv tomu, i zaraz tupo nehtuje Movoju, tomu ne robyṫ vidrazu perekladu "vid rozrobnyka", a pustyla ce na samoplyn z boku entuzíastiv.
Ja ne znaju, ċy i dosi cia spilnota isnuje, i ċe je tahniċnyj dostup do takyh perekladiv nyni, ale rċkiv 4-5 tomu take bulo.
V dvi slovi, tam vse praciuvalo tak, ṡċo pevnyj pereklad musyv nabraty buv ciłkovytu bilṡisṫ golosiv ZA pered tym, jak staty "zatverdżenym" terminom v mereżi FB.
Toż todi peremogla same "vpodobajka", podobajetsia ce Vam ċy meni, ċy ni.
Zrozumilo, ṡċo.perekladom obladunkiv na Movu ne zajmavsia buḋ-hto "peresiċnyj" ta "vypadkovyj", a vse ż taky ce bulo kolo dovoli taky prosijanyh lüdej! ;)
İsnuje słowo “wpodobannia”…
Ałe ž ni, treba dodatı toho durnuwatoho zakinčennia…
Пане Юрію, гаразд, думки висловлені, працюємо далі!
Пройшло кiлька рокiв, а вподобайку вже давно вживають на теренах iнтернету
Тобто слово прижилось 😁
Олександр Дудар!
«Zi vsih suspilnyh mereż do mogo vpodobannia należyṫ FaceBook - same za możlyvisṫ zalyṡaty tam pid dopysamy riznomanitni vpodobajky!»
;)
Chto bude wžıwatı taku składnu, kostrubatu konstrukciju, jak “do moho wpodobannia nałežıť” zamisť normalnoho, zwıčnoho “meni podobajeťsia” čı “ja nadaju perewahu”…
ce prosto reċennia skladene dlä prykladu, aby bulo promovysto vydno, ċym VPODBANNIA za smyslom riznytsia vid VPODOBAJKY! ;)
“Z usich socmerež meni najbilš do wpodobı Facebook, adže w niomu je možłıwisť wpodobatı (like, dijesłowo) dopısı, załıšajučı pid nımı wpodobannia (likes, imennık)”.
google.com/m?hl=uk-HA&ie=UTF-8&source=android-browser&q=“вподобувати”
Bilšiť wınıkiw stosujuťśa socmerež.
“Wpodobanńa” – łıše imennık, utworenıj wid dijesłowa “wpodobuwatı”.
Jakšo wže wıhaduwatı imennık ınakšım čınom – to chiba bez prefiksu “w”.
Wıchodıť proponowana nıžče “podob(k)a”.
Bilše ja warijantiw ne baču.
“Вподобайка” – nawiť ne rozhladajeťsia.
ja v kursi, ṡċo WPODOBANNIA ce imennyk, utvorenyj vid vidpovidnogo dijeslova.
Podob(k)a bude plutatysia zi smyslom "podoba", "podibnyj".
Novi slova ċasteńko ne pytajuṫ subjektyvnoï dumky, i tomu vżyvajutsia z povnynehtuvanniam togo, ċy vony kymoś z nas "rozglädajutsia" ċy ni!
Rivnoż i navpaky: duże ċasto naaaaaadzvyċajno vdali novotvory tupo plėbsom nevypravdano vidkydajutsia bez żodnogo prytomnogo obġruntuvannia "Ċomu?"...
Cest la Vie ;)
Хто б там що не казав, а слово пішло в народ
Козаки, єднаймося!, звісно, в нас в народ все "піде", я би навіть сказав будь-що "піде".
:(
Такі "українські" слова як "спалахуйка" придумували радянські КВН-ники: мовознавець
У поляків, французів, німців, японців переважає мовний патріотизм. Вони мають відповідники словам "інтернет", "комп'ютер" і пишаються цим. В Україні інтернет мав би називатися всемережжям, а лайк - вподобайком.
Мовознавець Тарас Береза https://gazeta.ua/articles/chistota-movlennya/_taki-ukrayinski-slova-yak-spalahujka-pridumuvali-radyanski-kvnniki-movoznavec/659778?mobile=true
Насмішив пан мовознавець, японська – одна з найбільш рясно напічканих запозиченнями мов (переважно з анґлійської).
Там навіть, здавалося б, базові речі часто звуться анґлійськими словами, не кажучи вже про “інтернет” та “комп’ютер”...
Та й в польській, німецькій, французькій теж далеко не так однозначно...
Французькою комп'ютер ordinateur, вони теж довго боролися з англійщиною і в них вийшло.
S. Velichko,
to Taras Bereza mene cìtuvaw — vidrazu Vam skażu ;))
I ja vże ne odnorazovo davaw lanku na te vydyvo, de vperṡe bulo zapuṡċeno slovo SPALAHUJKA.
Jogo vże naċe jak pozatyraly na Youtubï, ale oś tut ṡe zbregelo sì:
https://censor.net.ua/video_news/199921/kanal_ntv_na_ukrainskom_yazyke_spichki_eto_shvabriki_a_zajigalka_spalahuyika_video
Ale ż buḋmo PRYTOMNYMY!
Odna sprava, koly vygadujet sia NAVMYSNO vykryvlene slovo na te, ṡċo v Movi vże dawno spokijno je ta ṡyroko vżyvajet sia — tobto ZAPALNYĊKA, ṡċe j navmysno z vklüċenniam tudy slova -HUJ-,
ale zowsim jeńċa riċ, koly obigruje sì slovo VPODOBATY i naviṫ, można skazaty, BAJKA! ;)
PS
prynagidno nagadaju, że PUPORIZKA (akuṡer/ka) ta ROZĊEPIRKA (parasolka) — vkyduvaly sia tak samo, jek «spalahujka», ale bulo ce ṡe u 1970-80 rokah, tomu mereżża togo ne fixuje ċitko.
Ale jakṡo ṡċodo «parasolky» (bukvalno: vid SONCIA, a NE vid DOṠĊU zahyst) my tut vedemo dìskusiju dotyċno,
to ṡċodo AKUṠER(KY) v nas davno je termin POLÓŻNYK/CIA — prosto vin nasylno i navmysno buv vyċavlenyj «internacìonalïzmom» z użytku...
Хочеться нам, чи ні, але слово уже так міцно вкорінилося в українській мові, що подальша боротьба з ним – це боротьба з вітряками(.\?)
Словотвір вже давно поділився на прихильників та противників цього слівця.
Це слівце вже досить відоме і використовується
До речі, наголошувати цей новотвір слід “уподóбайка”, позаяк маємо дієслово “вподóбати”.
Проти вподобайки, це якась нісенітниця
Також проти.
Чого всі проти? Це слово давно вже стало маркером української мови.
Це якби анґлійською було не “like”, а яке-небудь “likee” (чи як ше собі взагалі можна уявити diminutive від слова “like”??) – тоді було б доречно, а так – невідповідне ориґіналу...
Зокрема та зайва дрібність вадить и мені, згоден.
Крім того, громада зайвих чепенів: в-по-доб-ай-. Що ті всі чепени там значять? У Гринченка (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41455-podoba.html#show_point) найдемо: подоба, подобати (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/41457-podobaty.html#show_point) за "(не) нравится, (не) годится" – жадного <в/у-подобати> там нема. Те же й словнику Желехівського/Недільського (676, ІІ), слово подоба є за: 1). Gesicht; Ausdruck des Antlitzes, Gesichtsausdruck, Physiognomie, 2). Gleichnis, Fabel, 3) Gefallen, Geschmack, не подоба = es ziemt nicht. Коли який твар значить те саме що й твар з доданим чепенем, то доданий чепінь є зайвий. Зайво довгі твари мову кварять. Име бути здорова правість (balance) між тим, кілько є мовлено й тим, кілько мовлене значить, себо не мовити більше, ніж воно значить; не то, мова стане суцільне "блабла". Чепінь <у-/в-> в <до в-подоби> виник, віді, з первісного прийменника <в~у> в тязі *у/в подобу/подобі, яко тяклий до вят. прийменника <по> в тязі <по нраву>. А далі, тративши мисель, и ставши в одино (безглузде) слово <вподоба>, до його пак стали лучити ще прийменник <до>, давши безглуздий покорч: <до в-по-доби>. Дані в згаданих словниціх подоба, подобати кажуть на явну зайвість чепенів <у-~в-> та прийменника <до> в таких тваріх, ге: <вподобати>, чи <до вподоби>. Ба, й сам чепінь <по-> в тваріх <по-доба>, <по-добати> є, віді, слід субстантивації чи лексикализації первісного тягу *по добѣ, від имене жіночого роду *доба "форма, вид => гідне, корисне => начиння; те, що підходить, годиться, що є на своїм місці, личить" (рівни з ягел. conform "згідно з, відповідно, личить" від слова form "твар, вид, форма"). Себо передати товк "I like, I find suitable/conform/good/useful" руською стане простим тягом: <по добі> (по добѣ).
Ще раз: говорімо щадливо.
Я проти вживання новотвору "вподобайка" в контекстах нейтрального/високого стилю взору "допис голови СБУ про затримання на хабарі чиновника...одержав тисячі вподобайок" чи "люди поставили тисячі вподобайок видиву, де президент нагородив орденом Богдана Хмельницького ветерана АТО ". Вважаю, що подібні дописи на офіційних/нерозважальних сторінках мають одержувати "схвалення"/"сподоби"/"вподобання", а НЕ пестливі/жартівливі/алогічні й недоречні в цих контекстах "вподобайки" й навіть "любчики". Мене особисто неприємно вразила фраза одного з братів Капранових у цілком серйозному відео про лінґвоцид української мови: "...зброєю на (мовній) війні (в ютюбі) є... і звісно ж...вподобайки !" : https://www.youtube.com/watch?v=b66D1Wnmifc
Але я не бачу трагедії коли Тайлер Андерсон на ютуб-каналі "Geek Journal" каже "...ставте вподобайки...": https://www.youtube.com/watch?v=fl-anqw0URo
Має бути одне нормальне стилістично невтральне слово, як анґлійське “like”.
Я не сперечаюсь, що "вподобайка" для цього негожа, але народ буде вигадувати простомовні назви й не одну, та й можна вигадати окремі назви для "палець вгору" й "серденько" та гинших знаків вподобання/невподобання.
На дитячий взір якось , краще сказати "вподобати відео, картинку"
Цілком гоже для розмовного стилю. Воно там вже прижилось. А ось для інших стилів - ні.
Щойно довідався, що суспільна мережа TikTok переклала для себе "лайк" як "уподобайка".
Правильний переклад "Вподобати". "вліпити (поставити) вподобайку" - це некомпетентний переклад, який став модним. Вподобати - Виявити уподобання.
Нашій Івзі полегшало на душі, що суддя уподобав її бублики і сьогодні усе діло зробить. (Г. Квітка-Основ'яненко)
Черевань більш од усіх уподобав Кирила Тура; усе реготав із його вигадок. (П. Куліш)
[Меценат:] Ти її [ліру] дістанеш в дар від мене, коли вподобаєш. Торкни їй струни. (Леся Українка)
Він так уподобав фах розвідника і так досконало вивчив свою справу, що міг пробратися до самої стоянки ворога. (С. Скляренко)
Не вподобав козак дівки, пішов до вдовиці. (П. Чубинський)
Ще й сімнадцяти років не минуло їй, як нагледів десь біля криниці дівчину парубок Степан, уподобав, сам сподобавсь, висватав та й повіз у село. (Л. Яновська)
Уподобала [дівчина] Гайсина з першого погляду. (П. Панч)
Козак Савлук ходив, ходив – і набрів оцей низкоділ [низькоділ], де тепер село; та чи він уподобав, чи то вже ноги одходив, оселився тут. (Марко Вовчок)
На вокзалі Галочка уподобала місце, звідки кожен, хто виходив з поїзда, міг її помітити. (Ю. Яновський)
Коли ж Кий повертався, прибув на Дунай і уподобав місце, і збудував малий городок і хотів осісти в ньому. (з легенди)
* Образно. Гарячий, сухий і пиловий хамсин [вітер] уподобав собі долину Нілу в Єгипті. (з наук.-попул. літ.)
Звідки стільки голосів за цю бабайку...
Звідти :)
Мені слово вподобайка не підходить не лише через кінцеве -айка, але й через те що наголос на першому "а" робить ритм зашпортливим. Як уже його брати в ужиток, то краще тоді робити наголос на другому "о" - вподОбайка. Насправді частенько нові слова не заходять людям не лише бо задовгі, а й через утворення зашпортливого ритму. Спробуйте сказати Тисніть вподОбайку, а потім Тисніть вподобАйку.
<Спробуйте сказати Тисніть вподОбайку, а потім Тисніть вподобАйку.>
Ну, спробував їм. И?
Наголос Вам мулить, а [tʲwp] у ‹тисніТЬ ВПодобайку› ни?
Так, тьвп - це другий мінус у вподобайці. У "тИсніть вподОбайку" мені треба було змінити в на у. Отже: "тИсніть уподОбайку" проти "тИсніть вподобАйку". Перший варіант, хоч і трошки довший, має кращий ритм. Ще раз, мова йде за ритм, а не за саме слово, воно мені геть не подобається.