Виголосив [оборонець] промову, правда, суху, строго правничу і трохи вбогу змістом, але оживлену саме мімікою промовця. (І. Франко)

Від усієї його жвавої постаті.., від багатющої міміки.., від усієї його неповторної динамічної юності віє таким нищівним для всіляких сумнівів оптимізмом, що хата повеселішала вся. (О. Довженко).

запозичення з французької мови;
фр. mime «мім», mimique «міміка; мімічний» походять від лат. mῑmus «мім», mῑmῑcus «мімічний», які зводяться до гр. μĩμος «мім», очевидно, запозичення невідомого походження;
р. болг. мим, бр. мім, п. ч. mim, слц. слн. mím, вл

фр.mimique; моск. мимика