Русифікація — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що входять до складу Росії, чи перебувають в сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.
Приклад вживання
Русифікацію зумовила державна політика російських режимів — спочатку царського, а згодом радянського, та обставини, що в них перебували внаслідок своєї приналежності до Російської імперії чи Радянського Союзу неросійські народи.
"Помосковщення" / "змосковщення" — це термін, який вживають ті, хто не визнає Московщину (Московію) спадкоємицею і правонаступницею Руси. Серед нас є не тільки націоналісти.
Для українців принципово важливим є розрізняти руське та російське, у тому числі на рівні термінології. Російський термін "русификация" можна передати українськими термінами (залежно від конкретно-історичних особливостей цього явища): "росіянізація", "зросійщення", "російщення", "помоскалення", "москалізація", "московлення", "змоскалення" тощо. Декотрі з них давно вживаються в українознавчій літературі.
Замість терміна "дерусифікація" можна вживати "розмоскалення", "розросійшення", "зворотнє українення", "зворотня українізація" (стосовно етнічних українців), "зворотнє понімечення" (стосовно німців), "зворотнє єврейщення" (стосовно євреїв) тощо.
Московською мовою слово «руський» в принципі не перекладається. Рава-Руська в них «Рава-РуССкая», Руська правда - «Русская правда», вулиця Руська - «Русская» уліца і так далі. Хоча зворотній переклад тих назв з московської на українську мову мав би бути такий: «Рава-Російська», «Російська правда», «вулиця Російська», що вже звучить, якесь безглузде марево. Ми можемо і мусимо все називати своїми іменами: Рассія - це Московія, а Москва - це «в'язка смердюча твань» http://www.domarchive.ru/ancient_drawings/1266
Не знаю, як хто, а я зі зневагою збираюся вживати це слово. Бо "русифікація" це не просто нав'язування мови, це знищення мови – щоб їй на зміну прийшов братскій язык.
Спасибі.
Цей синонім і мені не надто милий, але взяв, бо суфікс "-іж" часто дають на погані, лихі, недобрі явища – крадіж, грабіж, і всім відомий російський матюк на те ж саме "-іж".
Дякую! Так, негативна конотація (от як його нормально нашою сказати, окрім "погане узв'язнення?") відразу в око впала. І чом би не бути цьому слову в ланці синонімів? Здається, воно буде менш ужиткове за "поязичнення", але комусь і до душі стане. Принаймні, завтра своїх студіозусів-перекладачів "погодую" новими смаколиками із "Словотвору". Завжди так роблю.
Від основи "москов-" (тут друге "о" випадає, тому Москва, а не Москова).
Суфікс "-іж" обрав, бо часто є він на погані, лихі, недобрі явища – крадіж, грабіж, і всім відомий російський матюк на те ж саме "-іж".
Русифікація — сукупність дій та умов, спрямованих на зміцнення російської національно-політичної переваги в країнах, що входять до складу Росії, чи перебувають в сфері її впливу, за допомогою переходу чи переведення осіб неросійської національності на російську мову й російську культуру та їхньої подальшої асиміляції.
Русифікацію зумовила державна політика російських режимів — спочатку царського, а згодом радянського, та обставини, що в них перебували внаслідок своєї приналежності до Російської імперії чи Радянського Союзу неросійські народи.
Перекладаємо слово русифікація
+
https://goroh.pp.ua/Етимологія/москва
r2u.org.ua: московщити
змосковщення - то є уподібнення до Московщини, перетворення на Московщину;
змоскалення - то є уподібнення до москаля, перетворення на москаля.
У принципі цей варіант давно відомий. А "помосковщення" сьогодні — це радше більш націоналістичний термін.
"Помосковщення" / "змосковщення" — це термін, який вживають ті, хто не визнає Московщину (Московію) спадкоємицею і правонаступницею Руси. Серед нас є не тільки націоналісти.
Для українців принципово важливим є розрізняти руське та російське, у тому числі на рівні термінології. Російський термін "русификация" можна передати українськими термінами (залежно від конкретно-історичних особливостей цього явища): "росіянізація", "зросійщення", "російщення", "помоскалення", "москалізація", "московлення", "змоскалення" тощо. Декотрі з них давно вживаються в українознавчій літературі.
Замість терміна "дерусифікація" можна вживати "розмоскалення", "розросійшення", "зворотнє українення", "зворотня українізація" (стосовно етнічних українців), "зворотнє понімечення" (стосовно німців), "зворотнє єврейщення" (стосовно євреїв) тощо.
Слабкі місця сучасної українознавчої термінології
https://r2u.org.ua/forum/viewtopic.php?t=2449
Московською мовою слово «руський» в принципі не перекладається. Рава-Руська в них «Рава-РуССкая», Руська правда - «Русская правда», вулиця Руська - «Русская» уліца і так далі. Хоча зворотній переклад тих назв з московської на українську мову мав би бути такий: «Рава-Російська», «Російська правда», «вулиця Російська», що вже звучить, якесь безглузде марево. Ми можемо і мусимо все називати своїми іменами: Рассія - це Московія, а Москва - це «в'язка смердюча твань» http://www.domarchive.ru/ancient_drawings/1266
Тому відповідник «помосковщення» найкращий!
Пане Андрію, нагадаю Вам, що власні назви в Україні не перекладаються. То право має собі лиш великий та могутній.
Згоден, Мироне!
тому що "руська" - то наша мова, їхня - російська.
Закінцення -ція в цьому випадку не українське.
Найліпший варіянт! 😂
Тоді вже "зросійщення", так?
Ну, якщо транскрибувати, то правильно "Расія". Але можна й так.
У оригінальному неспотвореному білоруському правописі офіційна назва Московщини - "Расєя". Але не наше слово, у нас це Москва.
Бо є язик, але немає мови.
Бо є язик, але немає мови.
Не знаю, як хто, а я зі зневагою збираюся вживати це слово. Бо "русифікація" це не просто нав'язування мови, це знищення мови – щоб їй на зміну прийшов братскій язык.
Бо є язик, але немає мови.
Бо є язик, але немає мови.
Дві початкові голосні... то важко вимовити.
Я вже забрав "о".
Зросійщення
P. S. Пропоную перейти на латинку
Proponuü perejtı na latınku
У давні часи В'ятщиною звали землі, де зараз Росія.
Бо є язик, але немає мови.
Бо є язик, але немає мови.
З усієї ланки синонімів цей, як на мене, найменш придатний. А решта дуже подобаються, бо прозоро натякають на поділ мова/язик.
Спасибі.
Цей синонім і мені не надто милий, але взяв, бо суфікс "-іж" часто дають на погані, лихі, недобрі явища – крадіж, грабіж, і всім відомий російський матюк на те ж саме "-іж".
Дякую! Так, негативна конотація (от як його нормально нашою сказати, окрім "погане узв'язнення?") відразу в око впала. І чом би не бути цьому слову в ланці синонімів? Здається, воно буде менш ужиткове за "поязичнення", але комусь і до душі стане. Принаймні, завтра своїх студіозусів-перекладачів "погодую" новими смаколиками із "Словотвору". Завжди так роблю.
Любо!
–
Від основи "москов-" (тут друге "о" випадає, тому Москва, а не Москова).
Суфікс "-іж" обрав, бо часто є він на погані, лихі, недобрі явища – крадіж, грабіж, і всім відомий російський матюк на те ж саме "-іж".
Може стосуватисьа і англофікації.
Рузкій ку-ку, а кукушка це не тільки пташка, але і ку-ку (в)ушко. Була (і є) соловїна мова, але прідумалі кукурузку і ґаварьат на ній.